Выиграли судебный процесс, аннулировали кредитную задолженность

Партнеры юридической компании «Майоров, Нерсесян и партнеры» оказывают высокопрофессиональную правовую помощь заемщикам по кредитам и помогают последним решить кредитные споры как можно более выгодно для них.

В этой статье будет иллюстрирована ситуация, где стратегически правильный подход привел к выигрышу по делу о взыскании задолженности и к освобождению заемщика и поручителя от тяжкого груза кредитного обязательства.

Обстоятельства дела следующие:

Перед экономическим кризисом 2008 года между ПАО Укрсиббанк и заемщиком был заключен кредитный договор. Для обеспечения его выполнения были заключены договор поручительства и договор залога.

ПАО Укрсиббанк в определенный период времени заключил с ОАО Дельта Банк договор купли - продажи прав требования по кредитам, и передал кредитный долг по указанному кредитному договору ПАО Дельта Банк.

ПАО Дельта Банк обратился в суд с иском о взыскании задолженности с заемщика и поручителя. Мы заявили о применении исковой давности, поскольку ее сроки уже прошли. Ссылались в частности на факт реализации механизма досрочного исполнения кредитного обязательства вследствие направления требования о досрочном возврате кредита. Отмечали, что срок кредитного обязательства изменился и начиная с нового срока и начал течение срок исковой давности. Банк отмечал, что имело место прерывание этого срока давности поскольку заемщик платил определенные суммы денежных средств в счет погашения кредита. Мы давали объяснения относительно того, что указанные оплаты (если и имели место) были по истечении срока исковой давности, а потому они не могут свидетельствовать о прерывании срока исковой давности так как можно прерывать срок только до его окончании. Также было подано возражение, в котором мы отмечали, что поручительство прекратилось, поскольку шестимесячный срок на предъявление искового требования к поручителю закончился и такое требование предъявлено не было в указанный срок.

Суд нашу позицию поддержал, сроки исковой давности применил и отказал ПАО Дельта Банк в удовлетворении иска о взыскании задолженности как с заемщика так и с поручителя. Апелляционная жалоба не подавалась.

Судебный процесс сопровождал партнер Юридической компании «Майоров, Нерсесян и партнеры», адвокат по кредитам Коротя Роман.

Для получения кредитной консультации звоните по вышеуказанному телефону.

Ниже будут предоставлены копии решения суда.

Державний герб України
17.06.2017

Справа № 720/1325/16-ц

Провадження № 2/720/702/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Факащук А.П.

представника позивача Кесаревої Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що 27 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11176267000, згідно якого банком був наданий кредит відповідачу в сумі 11256 доларів США терміном до 26 червня 2014 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних. Того ж числа з метою забезпечення повернення кредитних коштів між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 124021, відповідно до якого остання зобов'язалася відповідати за виконання позивальником умов щодо сплати суми кредиту. 30 січня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, відповідно до якої сторони домовились про перечення строків виконання зобов'язань із кінцевим терміном погашення кредиту 26 червня 2016 року. 08 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ПАТ «Дельта Банк». Протягом дії кредитного договору відповідачі систематично не виконували належним чином договірні зобов'язання в частині своєчасного погашення заборгованості суми кредиту та відсотків, у зв'язку з чим, станом на 01 липня 2016 року допустили прострочену заборгованість по кредиту на загальну суму 227441 гривень 78 копійок, з яких тіло кредиту складає 192696 гривень 78 копійок та відсотки - 34745 гривень 13 копійок. Оскільки, відповідачі у добровільному порядку не повертають кредитні кошти, просив стягнути з них солідарно кредитну заборгованість та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що 21 жовтня 2010 року АКІБ «УкрСиббанк» направив відповідачам повідомлення, яким змінив строк повернення кредиту та вимагав повернути загальну суму заборгованості, яка станом на 21 жовтня 2010 року складала 9086 доларів США 03 цента, протягом 30 днів з моменту отримання рекомендованого листа. Таким чином, банк встановив новий строк виконання кредитного зобов'язання. Дана вимога, позичальником було отримано 25 жовтня 2010 року, а тому строки позовної давності почали свій перебіг 26 листопада 2010 року і закінчилися 26 листопада 2013 року, тобто до звернення позивача до суду, у зв'язку із чим, просив відмовити у позові.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак від неї надійшла заява в якій вона просила відмовити у позові за пропуском строку позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11176267000, згідно якого банком був наданий кредит відповідачу в сумі 11256 доларів США терміном до 26 червня 2014 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних.

Того ж числа, 27 червня 2007 року, з метою забезпечення повернення кредитних коштів, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 124021, відповідно до якого остання зобов'язалася відповідати за виконання позивальником умов щодо сплати суми кредиту.

Пунктом 8.3 кредитного договору сторони передбачили, що при порушенні позичальником умов цього договору у в частині своєчасного та повного погашення кредитних платежів, банк набуває право дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів в порядку розділу 12 кредитного договору шляхом повідомлення позичальника про дострокове повернення кредиту.

30 січня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, відповідно до якої сторони домовились про перечення строків виконання зобов'язань із кінцевим терміном погашення кредиту 26 червня 2016 року.

21 жовтня 2010 року АКІБ «УкрСиббанк» направив відповідачам повідомлення, яким змінив строк повернення кредиту та вимагав повернути загальну суму заборгованості, яка станом на 21 жовтня 2010 року складала 9086 доларів США 03 цента, протягом 30 днів з моменту отримання рекомендованого листа. Таким чином, банк встановив новий строк виконання кредитного зобов'язання.

08 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ПАТ «Дельта Банк».

Станом на 01 липня 2016 року відповідач ОСОБА_2 допустив прострочену заборгованість по кредиту на загальну суму 227441 гривень 78 копійок, з яких тіло кредиту складає 192696 гривень 78 копійок та відсотки - 34745 гривень 13 копійок, що підтверджується розрахунком банку.

При цьому, останнє погашення кредитних коштів з боку відповідачів мало місце 04 січня 2013 року, що підтверджується як розрахунком банку, так і оглянутою судом заявою на переказ готівки № 19242728 від 04 січня 2013 року, з якої вбачається, що вказаного числа ОСОБА_2 перерахував позивачу кредитні кошти в сумі 300 доларів США.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору до 26 червня 2016 року, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно із умовами кредитного договору між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити неустойку за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Проте, у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши їм письмову вимогу від 21 жовтня 2009 року, яким змінив строк повернення кредиту та вимагав повернути загальну суму заборгованості, яка станом на 21 жовтня 2010 року складала 9086 доларів США 03 цента, протягом 30 днів з моменту отримання рекомендованого листа.

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїх Постановах від 11 листопада 2015 року за № 6-2056цс15, від 27 січня 2016 року за № 6-990цс15, від 09 листопада 2016 року за № 6-2251цс16, від 07 грудня 2016 року за № 6-719цс16. Зазначені Постанови прийняті з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, а тому висновки викладені в них є обов'язковими для всіх судів України (ч.2 ст. 214, ч.1 ст.360-7 ЦПК України).

Таким чином, банк встановив новий строк виконання кредитного зобов'язання. Дана вимога, позичальником було отримано 25 жовтня 2010 року, а тому строки позовної давності почали свій перебіг 26 листопада 2010 року і мали закінчуватися 26 листопада 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що після зміни банком строку повернення кредиту, відповідач ОСОБА_2 ще декілька разів погасив кредитну заборгованість, останнє з яких в сумі 300 доларів США мало місце 04 січня 2013 року відповідно до заяви на переказ готівки № 19242728.

Таким чином, на думку суду з боку відповідача ОСОБА_2 були вчиненні дії, які свідчать про визнання боргу, у зв'язку із чим, строк позовної давності був перерваний та розпочався заново після останнього платежу 04 січня 2013 року, а тому закінчився 04 січня 2016 року.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів 15 липня 2016 року після спливу строку позовної давності, передбаченого ст.ст. 257, 559 ч.4 ЦК України та відповідачами заявлено про застосування позовної давності до даних правовідносин, то у задоволенні позову слід відмовити.

Доводи представника позивача про те, що визнанням відповідачем боргу шляхом вчинення певних кредитних виплат в 2012-2013 роках свідчить про поновлення дії терміну кредитного договору до 26 червня 2016 року, суд вважає безпідставним, оскільки після зміни строку виконання зобов'язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою пунктів 8.3, 12.1 договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної у повідомленні (вимозі) банку дати, й усі наступні щомісячні платежі за графіком після спливу вказаної дати не підлягали виконанню, а тому такі платежі розцінюються судом не як поновлення дії попереднього терміну кредитного договору, а як переривання строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15 та від 2 листопада 2016 року у справі № 6-1174цс16.

На підставі ст.ст. 251-257, 259, 261, 264, 266, 267, 512, 514, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 559, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суд керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11176267000, укладеного 27 червня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: