Виграли суд по кредитній картці Приватбанку

В практиці юридичної компанії «Майоров, Нерсесян та партнери» була справа по картковому кредиту ПАТ «Приватбанк». 

 
Для адвокатської кредитної консультації звертайтесь за номером телефону, що зазначений нижче.
 
В певний час особа заповнила анкету позичальника та отримала кредитну картку. Після проходження певного часу банк нарахував велику суму процентів за користування кредитним коштами та звернувся до суду з позовом про стягнення кредитного боргу.
 
Було відкрито спрощене позовне провадження. Позичальник заперечував проти задоволення позову, зазначав про його незаконність, подав заяву про застосування позовної давності (зазначав, що пройшла позовна давність оскільки з моменту закінчення строку дії картки починає перебіг позовна давність і з цього моменту до подання позову Приватбанком пройшло більше ніж 3 роки), в умовах кредитування відсутній підпис Позичальника, що свідчить про те, що вони на нього не розповсюджуються, немає жодних доказів, що кредитні кошти зараховувалися на картку, в анкеті позичальника відсутнє прохання про надання кредиту та відсутній ліміт кредиту та ін..
Заява про застосування позовної давності була задоволена, і у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості було відмовлено. 
 

На консультацію ви можете записатися за вищезазначеним телефоном.

 
 
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
14 травня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Г.В. Андрієнко,
за участю секретаря ІО.В.Карабаш,
за участю представника відповідача- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
 
У березні 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом.
Посилаються на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 01.08.2013 р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання батьківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами банку», складає між собою Договір, що підтверджується підписом у заяві.
У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором відповідачем, станом на 31.01.2018 р. ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 82815,67 грн., яка підлягає стягненню.
Прохали стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 82815,67 грн. за кредитним договором № б/н від 01.08.2013 року та 1762 грн. судових витрат.
02.03.2018 р. судом відкрито спрощене провадження по справі.
08.05.2018 р. відповідач подав відзив на позов, в якому прохав відмовити в задоволенні позову та прохав застосувати строк позовної давності до основної вимоги та вимоги про стягнення штрафних санкцій. Зазначив , що позивач неправомірно збільшував нарахування відсотків з 01.09.2014 р. до 34% , з 01.04.2015 р. до 43 %, що суперечить вимогам ч.2 ст. 1056-1 ЦК України.
Представник банку в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.
В судовому засіданні представник відповідача-адвокат- ОСОБА_1 прохала відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те , що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. Останнє погашення заборгованості було здійснено 24.09.2013 р. та із жовтня 2013 р. кошти не вносилися та банк довідався про порушення своїх прав, однак , до суду звернувся лише 02.03.2018 р. Крім того ,позивач не надав доказів , що саме з Умовами та правилами надання банківських послуг , які приєднані до матеріалів справи , був ознайомлений позивач. Його підпис відсутній про ознайомлення саме з цими Умовами.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 01.08.2013 р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії картки один рік.
Відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання батьківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Підписана стороною заява разом з «Умовами та правилами надання батьківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами банку», складає між собою Договір.
Згідно Анкети- заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, наданої банком в якості доказу укладення кредитної угоди, ОСОБА_2 підписав вищезазначену Анкету 01.08.2013 р.
В даній анкеті-заяві відсутня інформація про те, в якій же сумі встановлений кредитний ліміт і чи встановлений він взагалі.
До того ж , банком надано до позовної заяви «Умови та правила надання банківських послуг», які відповідачем не підписані, а тому не відомо чи саме ці умови діяли на час підписання ОСОБА_2 кредитного договору.
Позивач не надав належних і допустимих, в розумінні ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказів, які б підтверджували, що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву.
Станом на 31.01.2018 р. відповідач має заборгованість перед Банком в сумі 82 815,67 грн. , яка складається :
-1799 грн.- заборгованість за кредитом,
-71598,48 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом,
-4998,40 грн.- заборгованість за пенею та комісією,
-500 грн.- штраф( фіксована частина),
-3919,79 грн.- штраф( процентна складова).
Згідно наданого банком розрахунку, останнє надходження готівки особистих коштів для поповнення карткового рахунку здійснено ОСОБА_2 24.09.2013 р. У подальшому, починаючи з жовтня 2013 року, будь-яке погашення або шляхом внесення коштів , або шляхом перерахування банком коштів з інших карток, не здійснювалось.
Тобто саме тоді у банку і виникло право на звернення до суду, момент виникнення заборгованості слід рахувати з 24 вересня 2013 року.
Банк звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором 21.02.2018 р., тобто на час звернення позивача до суду пройшло більш ніж три роки з часу здійснення відповідачем останнього погашення боргу.
Окрім того, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.
Строк дії отриманої ОСОБА_2 картки, дорівнював один рік. Після його закінчення, відповідач нової картки не отримував.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити в звязку з пропуском
строку звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст. ст. 
            
В И Р І Ш И В:
 
В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
 
Повний текст рішення буде виготовлено 17.05.2018 р.
Суддя: Г.В. Андрієнко