Виграли суд з Приватбанком

В практиці юридичної компанії «Майоров, Нерсесян та партнери» була справа відносно стягнення боргу за кредитним договором укладеним з ПАТ «Приватбанк».

Korotya advokat

Для юридичної консультації відносно кредитних спорів звертайтесь за номером телефону, що зазначений нижче.

З фізичною особою був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальнику були надані долари США. В забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір іпотеки, за яким предметом іпотеки виступала квартира.

В певний час ПАТ «Приватбанк» продав кредитні вимоги (в тому числі вимоги відносно іпотечного майна) так називаємій компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» - напевно з метою зменшення податкової нагрузки.

Пройшов певний час і між Приватбанком та компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» був укладений зворотній договір відступлення кредитних вимог, за яким вимоги за кредитним договором знову перейшли до Приватбанка.

Після цього Приватбанк вирішив звернутися до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Позичальник заперечував проти задоволення позову, посилався на незаконність та необґрунтованість позову, зазначав, що кредит погашений, підтвердженням чого є виписки з рахунків (де в графі вихідний залишок містяться нульові суми), посилався на те, що кредитні вимоги не повернулися до Приватбанку, оскільки в інформаційній довідці містяться відомості, що іпотекодержателем є не Приватбанк, а Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі.

Як наслідок судом було відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Приватбанк».

На консультацію ви можете записатися за вищезазначеним телефоном.

 

РІШЕННЯ
Іменем України
21 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Таран Н.Г.
за участю секретаря судового засідання: Двірко Т.В.,
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача: адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2016 року представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту - позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.05.2005 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № K3S0GF15003382, відповідно до умов якого їй надано кредит в розмірі 64289,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % щомісячно на суму залишку заборгованості та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,14 % від суми наданого кредиту щомісячно із остаточною датою повернення 26.05.2025 року. Станом на 01.04.2016 року відповідач не виконує умови погашення кредиту, як наслідок утворилася заборгованість у розмірі 51736,07 доларів США, з них: 39466,12 доларів США - заборгованість за кредитом; 7710,04 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 1190,00 доларів США заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 3369,91 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
У судове засідання, що було призначене на 21.02.2018 року представник позивача - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з'явився.
Відповідач та її представник в судовому засідання не погоджуючись із заявленими позовними вимогами вказували на те, що вважають вказану позивачем в позові суму заборгованості необґрунтованою, адже за їх розрахунками борг був погашений ще в квітні 2014 року. Крім того є необґрунтованим і нарахування відсотків. Хоча в своїй позовній заяві позивач і вказує що згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, проте в дійсності такого пункту в укладеному між позивачем і відповідачем у кредитному договорі немає. Відповідно позивач вводить суд в оману. Також правомірним було і укладання додаткової угоди № 1 до кредитного договору № K3S0GF15003382 від 26.05.2005 року. Ця угода була укладена 31.03.2009 року від імені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», хоча на той час банк не мав жадного відношення до спірного кредитного договору адже ще 19 лютого 2007 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» продав (відступив) право вимоги компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі». Фактично чіткого розрахунку боргу з урахуванням вже здійснених відповідачем виплат позивач до суду так і не надав. Хоча і повинен був. Також вважають, що сума позовних вимог розрахована некоректно та не має належного документально о підтвердження. Наголошували на тому, що 19 лютого 2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» було укладено договір купівлі-продажу відступлення) права вимоги за договорами про іпотечні кредити. Отже, з того часу іпотеко держателем і відповідно кредитором по основному зобов'язанню кредитному договору № K3S0GF15003382 від 26.05.2005 року стала компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі». Однак, саме ПАТ «ПРИВАТБАНК» подає до суду позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідача, хоча на той час він не мав жодного відношення до відповідача і до його кредитних зобов'язань. 4 квітня 2016 року «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № І Пі-Ел-Сі» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладають договір викупу (відступлення) права вимоги за яким нібито ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» знову повторно викупає у «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» права вимоги і іпотечні зобов'язання (в тому числі і зобов'язання відповідача). Проте на сьогоднішній день іпотеко держателем по договору іпотеки № 1843 від 26.05.2005 року і відповідно і основним кредитором згідно Закону України «Про іпотеку» за кредитним договором № КЗS0GF15003382 від 26.05.2005 року є компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі- Ел-Сі». Це зокрема, підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, в даному випадку позивач є неналежним, його позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими, а доводи викладені в позові такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, звертали увагу суду на те, що неодноразовий перепродаж «іпотечних кредитів» з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» містить всі ознаки фінансового шахрайства. При купівлі іпотечних активів «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» виплатила ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повну суму заборгованості за кредитними договорами. Саме тому в 2014 ропі у банківській виписці відповідач побачила повну сплату боргу. Про те, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» продовжував приймати від відповідача платежі за кредитом за зараховувати відсотки. І все це не зважаючи на те, що фактично кредитні зобов'язання ніж ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем припинилися після продажу банком цих іпотечних активів.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2005 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № K3S0GF15003382, за яким позивач зобов"язався надати позичальнику кредит в загальній сумі 64289,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % щомісячно на суму залишку заборгованості та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,14 % від суми наданого кредиту щомісячно із остаточною датою повернення 26.05.2025 року.
Як убачається з аналізу умов кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів і винагороди повинна здійснюватися щомісячними рівними платежами у розмірі 626,36 доларів США (пункт 1.1. кредитного договору).
Кошти, які сплачувалися ОСОБА_1 протягом з 26.05.2005 року по 14.04.2016 року зараховувались окремо: на погашення тіла кредиту, погашення процентів, сплати комісії та сплати пені з вказівкою на призначення платежу як погашення заборгованості за кредитним договором від 26.05.2005 року.
З виписки з особового рахунку НОМЕР_2, який був відкритий на ім'я ОСОБА_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту убачається, що вхідний залишок за цим кредитним рахунком складає 0,00 грн. (а.с. 74-227 Том ІІ). За сумарним підсумком колонки «7» («Обороты (USD) дебет») ОСОБА_1 нараховано до сплати 85510,70 доларів США (а.с. 228). За сумарним підсумком колонки «8» («Обороты (USD) кредит») ОСОБА_1 сплачено 3760,58 доларів США (а.с. 228). Вихідний залишок за кредитним рахунком становить 0,00 грн. (а.с. 228).
Крім того, відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1, який був відкритий на ім'я ОСОБА_4 для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту убачається, що 01.03.2007 року кредит був повністю погашений, оскільки в рахунку стоїть сума платежу в розмірі 48648,74 доларів США (а.с.34 Том 1).
З письмових матеріалів справи вбачається, що 19.02.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги щодо кредитного договору № K3S0GF15003382 від 26.05.2005 року укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 та іпотечного договору.
Також вбачається, що 14.04.2016 року між Компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги щодо кредитного договору № K3S0GF15003382 від 26.05.2005 року укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 та іпотечного договору.
Отже, стосовно зобов'язань ОСОБА_1, кредитором знову став ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
З інформаційної довідки № 101227680 від 24.10.2017 року з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна убачається, що приватним нотаріусом Козіною А.В. посвідчений договір купівлі-продажу відступлення прав вимоги між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» від 19.02.2007 року, за яким останньому було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 по спірному кредитному договору та договорам забезпечення.
Однак, вбачається, що не зважаючи на укладений 14.04.2016 року між Компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги станом на сьогоднвшній день іпотекодержателем відповідно до Закону України "Про іпотеку" за кредитним договором № K3S0GF15003382 від 26.05.2005 року є Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ».
З аналізу висловлених сторонами доводів, визнання позивачем обставин щодо відступлення ним прав вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1, дослідження письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між даними, які містяться у виписці з особового рахунку для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту ОСОБА_1, яка була надана позивачем, та даними з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, яка була надана представником відповідача. А саме, що з 19.02.2007 року по 14.04.2016 року право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором від 26.05.2005 року №K3S0GF15003382 не належало ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в силу його переходу до третьої особи Компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ».
Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" не входить до переліку фінансових установ (не є кредитною установою), унесених до Державного реєстру фінансових установ, що розміщений на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
«Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance no. 1 plc), місцезнаходження якої: Пелліпар Хаус, 1-й поверх, 9 Клоук Лейн, Лондон, EC4R 2RU, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (PELLIPAR HOUSE, 1-st Floor, 9 Cloak Lane, London, EC4R 2RU, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland), не є резидентом України, не має банківської або іншої ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України, отже не мала права за законодавством України здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме нараховувати та стягувати проценти і комісії.
Крім того, поданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості на яку посилається позивач у позовній заяві, оскільки, заборгованість за кредитним договором нарахована станом на 31 липня 2015 року, коли між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 не існувало цивільно-правових відносин, розрахунок заборгованості не відображує операцій із неодноразового продажу прав вимоги до ОСОБА_1
Отже, нарахування та отримання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» коштів за період із 19 лютого 2007 року по 14 квітня 2016 року є безпідставним, в силу положень ст. 1212 ЦК України.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході досить тривалого розгляду справи, отже є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1050, 1054, 1212 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
 
Повний текст рішення складено 02.03.2018 року.

Суддя: Н.Г. Таран