Списали кредитний борг, позовна давність, Укрсоцбанк

Ця стаття знадобиться тим, хто хоче вийти із спору з кредитором з найменшими втратами.

До нас звернувся клієнт, на якого в суд подав ПАТ Укрсоцбанк. Між вказаним банком та нашим клієнтом був укладений кредитний договір, за яким були надані грошові кошти на купівлю автомобіля. Для забезпечення вказаного кредиту був укладений договір поруки. Банк просив стягнути з нашого клієнта – позичальника та поручителя заборгованість в розмірі 22 000 доларів США. Нами була написана заява про застосування позовної давності, в якій ми провели свої розрахунки заборгованості враховуючи строки позовної давності та просили зменшити розмір заборгованості з 22 000 доларів США до 5 305 гривень. Також нами від імені поручителя були подані заперечення, в яким була надана аргументація факту припинення поруки (для того щоб припинити поруку не обов’язково подавати відносно цього позов чи зустрічний позов, достатньо просто написати відносно цього заперечення).

Наша заява про застосування позовної давності була задоволена в повному обсязі і суд зменшив розмір заборгованості з 22 000 доларів США до 5 305 гривень. Також були задоволені заперечення поручителя і порука була припинена. Наша позиція полягала в наступному:

Якщо виходити з того, що спірне кредитне зобов’язання підлягає виконанню сплатою щомісячних платежів і якщо дивитися через призму вказаних вище норм права на спір який виник за кредитним договором № 40.29-34/397 від 12.09.2006р., та враховувати що Позивач звернувся до суду 11.08.2015р., що підтверджується відміткою на позовній заяві, то виходить, що боржник має платити суму грошових коштів по тілу кредиту за період з 11.08.2012р. (дата яка з’являться внаслідок віднімання 3 років від дня звернення до суду) по 11.09.2012р., (закінчення загального строку виконання кредитного зобов’язання) – тобто платіж, який мав бути сплачений 11.09.2012р. – 271,00 долар США, що за курсом ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 17.11.2014р. (дату розрахунку позивачем заборгованості) становить 4 173,4 грн. (курс гривні по відношенню до долара США становить 15,4 грн за 1 долар). Вказана вище сума заборгованості вирахувана згідно графіку платежів, який знаходиться на 1 аркуші кредитного договору.

Якщо аналізувати, враховуючи строки позовної давності, ситуацію по процентам за користування коштами, то виходить наступний стан речей:
Сума на яку нараховують проценти – 4 173,4 грн;
Період за який рахуються проценти – з 11.08.2012р. (дата, яка визначена шляхом віднімання 3 років з дня звернення до суду) по 16.11.2014р. (дата, до якої згідно розрахунку заборгованості нараховані проценти), тобто днів:
з 11.08.2012р. по 11.08.2013р. - 365 днів;
з 12.08.2013р. по 12.08.2014р. - 365 днів;
з 13.08.2014р. по 16.11.2014р. – 95 днів.
Загальна кількість днів – 825 днів
Процент за користування, який визначений кредитним договором – 12% річних.
Розрахунок за період з 11.08.2012р. по 11.08.2013р.: 4 173,4 грн * 12 % = 500,81 грн;
Розрахунок за період з 12.08.2013р. по 12.08.2014р.: 4 173,4 грн * 12 % = 500,81 грн;
Розрахунок за період з 13.08.2013р. по 16.11.2014р.: 4 173,4 грн * 12 % * 95 днів / 365 днів = 130,35 грн;

Тобто боржник має платити суми грошових коштів по процентам за користування в розмірі 500, 81 грн., + 500, 81 грн., + 130, 35 грн., = 1 131,97 грн.

Що стосується стягнення пені за прострочення сплати тіла кредиту та пені за прострочення процентів за користування кредитом, то потрібно зазначити, що вказані суми грошових коштів взагалі не підлягають стягненню виходячи з наступного обґрунтування: вказані суми відповідно до п. 4.4 кредитного договору можуть нараховуватися кредитором лише протягом року після закінчення строку виконання зобов’язання, а оскільки кінцевий строк виконання зобов’язання закінчився 11.09.2012р., то можна зробити висновок, що пеня могла нараховуватися кредитором лише до 11.09.2013р. і відповідно після цієї календарної дати вона не могла нараховуватися.
Враховуючи, що кредитор звернувся до суду 11.08.2015р., то можна зробити висновок, що лише з 11.08.2014р. по 11.08.2015р., він має право стягувати пеню (п.1, ч. 2, ст. 258 ЦКУ - строк позовної давності на стягнення пені 1 рік), а враховуючи, що за цей період пеня не нараховувалася враховуючи п. 4.4 кредитного договору, то як наслідок і стягуватися вона не може.

Отже, сума заборгованості, яка має бути стягнута з Відповідача становить: 4 173, 4 грн + 1 131,97 грн. = 5 305, 37 грн.

Позиція з приводу припинення поруки полягає в наступному: 

Аналізуючи договір поруки, а саме п. 4.2 в якому зазначено, що цей договір діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань та Постанову ВСУ від 21.05.2012р. по справі №6-48цс11, яка визначає що встановлення в договорі поруки умови про дію поруки (договору) до повного виконання кредитного зобов’язання не є встановлення строку поруки оскільки ст. 251, 252 ЦКУ визначають, що строк має бути встановлений чіткою календарною датою, можна зробити висновок, що строк поруки в договорі поруки не встановлений (він не визначений чіткою календарною датою) і тому застосуванню підлягає вказана вище норма законодавства.
Вказана вище норма законодавства має бути застосована та має стати підставою для відмови в задоволенні позову відносно поручителя виходячи з того, що всі умови вказані в цій нормі мають місце в нашій ситуації, а саме кредитор не пред’являв до поручителя позовну вимогу протягом терміну 6 місяців з 11.09.2012р. (відповідно до п. 1.1.2 кредитного договору саме ця дата є кінцевим строком виконання основного зобов’язання), та не пред’являв позовну вимогу протягом 6 місяців з іншого терміну виконання основного зобов’язання, який міг настати раніше ніж 11.09.2012р. - якщо банк застосував механізм дострокового виконання кредитного зобов’язання в повному обсязі.
Позовна вимога була пред’явлена аж 11.08.2015р. – через майже 3 роки після закінчення визначеного кредитним договором строку виконання кредитного зобов’язання.
Відповідно до постанови ВСУ від 17.09.2014р. по справі № 6-53цс14 в розумінні ч.4 ст 559 ЦКУ до поручителя має пред’являтися саме позовна вимога.

Поручитель,  виходячи з вказаних вище обставин, які свідчать про припинення поруки, бажає захистити свої права не у спосіб пред’явлення зустрічного позову про припинення поруки, а у спосіб викладення аргументації про припинення поруки у письмових заперечення - цього достатньо для відмови у задоволенні позову відносно поручителя, що відображено в постанові ВСУ від 17.09.2014р. по справі № 6-170цс13: «Також треба зазначити, що звернення до суду після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку є підставою для відмови в позові у зв’язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.»

Правову допомогу клієнту надавав партнер юридичної компанії «Майоров, Нерсесян та партнери», кредитний юрист Роман Коротя.

Якщо Ви боржник по кредиту і на Вас банк подав до суду, зверніться за номером телефону, що зазначений вище та отримайте консультацію від адвокатів по кредитам.

На консультацію ви можете записатися за вищезазначеним телефоном.

Нижче будуть надані для ознайомлення та використання фотокопії відповідного судового рішення.

Державний герб України
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14738/15-ц

провадження № 2/753/877/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Кубіву С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач -1, ОСОБА_2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-2, ОСОБА_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 кредитного договору від 12 вересня 2006 року, позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 18 731 долар США 00 центів зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 11 вересня 2012 року, відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені договором, платежі. В якості забезпечення виконання грошових зобов'язань, 12 вересня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк», позичальником та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 013/640-П, відповідно до якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту. У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань по поверненню суми отриманого кредиту утворилася заборгованість, яка станом на 17.11.2014 року складає 21 559 доларів США 11 центів, що еквівалентно 332 278 грн.02 коп., з яких 11 308 доларів США 04 центів, що по курсу НБУ становить 174 284,23 грн. - заборгованість за кредитом, 6 833 доларів США 08 центів, що по курсу НБУ становить105 314,31 грн. - заборгованість по відсоткам, 2 137 доларів США 22 центи, що по курсу НБУ становить 32 939,72 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 280 доларів США 77 центів, що по курсу НБУ становить 19 739,76 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, яку позивач просить стягнути з відповідачів разом з судовими витратами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти задоволення позову заперечували частково, просили застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі та заперечення, в яких просила визнати поруку такою, що припинена.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 вересня 2006 року між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 укладено договір кредиту, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 18 731 долар США 00 центів зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 11 вересня 2012 року.

В якості забезпечення виконання грошових зобов'язань, 12 вересня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк», позичальником та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 013/640-П, відповідно до якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість станом на 17.11.2014 року складає 21 559 доларів США 11 центів, що еквівалентно 332 278 грн.02 коп., з яких 11 308 доларів США 04 центів, що по курсу НБУ становить 174 284,23 грн. - заборгованість за кредитом, 6 833 доларів США 08 центів, що по курсу НБУ становить105 314,31 грн. - заборгованість по відсоткам, 2 137 доларів США 22 центи, що по курсу НБУ становить 32 939,72 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 280 доларів США 77 центів, що по курсу НБУ становить 19 739,76 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Водночас, як встановлено вище, сторони обумовили як строк дії договору з кінцевим терміном повернення грошових коштів, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що останньою датою платежу по кредиту є 25 листопада 2009 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом а також встановлено, відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки, умовами договору (графіком погашення заборгованості), встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а, відтак, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13.

Таким чином, враховуючи те, що за умовами договору погашення кредитної заборгованості повинно здійснюватись позичальником шляхом внесення обов'язкового мінімального платежу з «1» по «10» число місяця, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

У зв'язку з тим, що останній платіж за кредитним договором відповідач здійснив 25 листопада 2009 року, право на позов щодо першого простроченого платежу виникло у позивача 11 грудня 2009 року. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач звернувшись до суду з даним позовом лише 11 серпня 2015 року частково пропустив строк позовної давності, обумовлений ст. 257 ЦК України. У зв'язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача основна заборгованість за кредитом за період з 11.08.2012 року по 11.09.2012 р. в сумі 271 долар США, що станом на 17.11.2014 року складає 4 173,40 грн. та заборгованість за відсотками за період з 11.08.2012 року по 16.11.2014 рік в сумі 1 131,97 грн.

Крім того, суд відзначає, що позивач не звертався до суду із будь-якими заявами з приводу поновлення пропущеного строку позовної давності та будь-яких доказів поважності пропуску строку позовної давності до матеріалів справи не надав.

Водночас, не підлягає задоволенню вимога про стягнення пені за прострочення сплати основної заборгованості та відсотків, виходячи з наступного.

Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, зокрема до вимог про стягнення пені.

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору нарахування пені за невиконання зобов'язань, визначених п.п.1.1.,2.4 цього договору та штрафів за невиконання зобов'язань, визначених п.3.3.2-3.3.17 цього договору, припиняється через один рік від дня, коли будь-яке з таких зобов'язань мало бути виконано.

Враховуючи, що відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про застосування строку позовної давності, а відтак підстави для задоволення позовних цих вимог відсутні.

Оскільки позивач ПАТ «Укрсоцбанк» протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання за договором кредиту, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, не пред'явив вимоги до відповідача ОСОБА_3 про повне виконання грошового зобов'язання, тому договір поруки вважається припиненим, в зв'язку з чим вимоги позивача до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними, а порука є такою, що припинена.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 526, 559, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 213 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту у загальному розмірі 5 305 (п'ять тисяч триста п'ять) гривень 37 копійок, з яких 271 (двісті сімдесят один) долар США, що згідно курсу НБУ станом на 17.11.2014 року становить 4 173(чотири тисячі сто сімдесят три) гривні 40 копійок - основна заборгованість за кредитом, 1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) гривня 97 копійок - заборгованість за відсотками та судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА