Повернули іпотеку позичальнику, Кей колект

В одного з клієнтів юридичної компанії «Майоров, Нерсесян та партнери» була справа про оскарження права власності ТОВ "Кей-колект" (Укрборг), яке було набуте останнім (майно було взято на баланс) на підставі іпотечного застереження.

Для отримання юридичної консультації відносно того як скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на іпотеку, як скасувати запис про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно, як припинити право власності кредитора на предмет іпотеки, звертайтесь за номером телефону, що зазначені нижче.

Опис справи:

В певний час між позичальником та ПАТ "Укрсиббанк" був укладений кредитний договір про надання кредиту в доларах США. Забезпечував зазначений кредитний договір – договір іпотеки, за яким в іпотеку була передана квартира.

З часом ПАТ "Укрсиббанк" продав за договором факторингу кредитний портфель, в який входив і зазначений вище кредит, колекторській компанії ТОВ "Кей-колект". Відступлено було і право вимоги за договором іпотеки.
ТОВ "Кей-колект", скориставшись договором іпотеки та іпотечним застереженням, що міститься в цьому договорі іпотеки, набуло право власності на іпотечну квартиру шляхом реєстрації такого права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Приватний нотаріус Суперфін виніс рішення та вніс до реєстру запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-колект". Відповідно ТОВ "Кей-колект" стало власником іпотечного майна. Після отримання права власності на іпотеку, ТОВ "Кей-колект" подало до суду позов про усунення перешкод в користуванні іпотекою та визнання зареєстрованих в квартирі осіб такими, що втратили право користування.

Судовий процес про виселення осіб з іпотеки було зупинено, а відносно рішення та запису приватного нотаріуса про реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-колект" було подано позов про скасування цих реєстраційних дій та визнання їх протиправними. Позов грунтувався на тому, що ТОВ "Кей-колект" не повідомляв про заміну кредитору та не направляв вимогу про усунення порушення кредитного зобов’язання, на момент реєстрації права власності за ТОВ "Кей-колект" в реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися арешти, які відповідно до ЗУ «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є перешкодою в здійсненні будь-яких реєстраційних дій відносно майна, Міністерством юстиції здійснювалася перевірка цієї реєстраційної справи та реєстраційних дій і були виявлені порушення законодавства, нотаріус не мав права здійснювати реєстрацію відносно предмета іпотеки оскільки він не посвідчував при цьому жодного договору, реєстрація відбулася з порушенням мораторію по валютним кредитам, набуття права власності ТОВ "Кей-колект" відбулося з порушенням законодавства про охорону дитинства оскільки в іпотеці були зареєстровані діти та ін..

Позов був задоволений, а оскаржувані рішення та запис нотаріуса були скасовані, а право власності позичальника було поновлено.

На консультацію Ви можете записатися за вищезазначеним телефоном.

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2017 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді САВЛУК Т.В.
за участі секретарів Костів Л.М., Зимницької М.Е., Бурячек О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, скасування запису про право власності та визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду зі спільним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича з вимогами: «Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича від 08.07.2015 року №22679059 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 41,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Скасувати запис від 08.07.2015 року №10322179 про право власності в Реєстрі, який був внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №22679059 від 08.07.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 41,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1», що є предметом позову.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснень, які надавались представниками позивача в судовому засіданні.
Представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі, пояснили, що 27 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11224639000. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 27 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки №65287, за умовами договору предметом іпотеки виступає квартира АДРЕСА_1. 11 липня 2015 року позивачам стало відомо, що власником належної ним квартири в Державному реєстрі прав на нерухоме майно значиться ТОВ «Кей-Колект», як з'ясувалось в подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав №22679059 від 08 липня 2015 року, за яким право власності на квартиру зареєстровано за ТОВ "Кей-Колект". Позивачі наголошують, що жодного повідомлення про вказану перереєстрацію права власності на їх адресу не надходило ні від приватного нотаріуса, ні від ТОВ «Кей-Колект», з прийнятим приватним нотаріусом рішенням про державну реєстрацію права власності позивачі не погоджуються, вважають це рішення протиправним, оскільки рішення про державну реєстрацію права власності прийнято нотаріусом без підтвердження фактів укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, без підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги та повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог, при вчиненні вказаної нотаріальної дії нотаріусом попередньо не вирішено питання про зняття заборони на відчуження майна, що є грубим порушенням п.71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013 року за №868, факти допущених порушень приватним нотаріусом Суперфіном Б.М. встановлені при проведенні перевірки його діяльності Міністерством юстиції України, про що повідомлено позивачам листом від 30 листопада 2015 року №1245/К-22906/13. Крім того, при постановлені оспорюваного рішення приватним нотаріусом не враховано приписи Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також не дотримано вимог ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», на момент проведення перереєстрації права власності приватним нотаріусом не отримано дозвіл органу опіки та піклування, що надається відповідно до закону, враховуючи той факт, що в квартирі, яка є предметом іпотеки зареєстрований та проживає малолітньої син позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому у сукупності наведених обставин позивачі вважають дії відповідача протиправними, вчиненні з порушенням норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Б.М., в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) відповідач не скористався.
Представник третьої особи - ТОВ «Кей-Колект» Ковалевський Є.В. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов, які приєднано до справи (а.с.137-142), посилаючись на те, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, прийняте приватним нотаріусом, як державним реєстратором, рішення про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на предмет іпотеки прийнято з дотриманням вимог ст.ст. 37, 39 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому відсутні підстави для задоволення позову.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Ємельяненко О.М. в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав, викладених у письмових пояснень, які оголошені представником в судовому засіданні та приєднанні до справи. (а.с.154-155)
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представника третьої особи ОСОБА_9, представника третьої особи Ємельяненко О.М., дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11224639000.
В забезпечення виконання за кредитним договором, 27 вересня 2007 року між між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки №65287.
За умовами п.1.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержавтелю наступне нерухоме майно - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва 03 листопада 1993 року. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 03 листопада 1993 року за №4215Ж, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 22 листопада 1993 року за №1387. Предмет іпотеки складається з двох жилих кімнат. Загальна площа предмету іпотеки становить 47,10 кв.м, жила площа 29,80 кв.м.
12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» укладено Договір факторингу № 1 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11224639000 від 27 вересня 2007 року, укладеного з ОСОБА_1 та Договором іпотеки №65287 від 27 вересня 2007 року, де Іпотекодавцями виступають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перейшло до ТОВ «Кей-Колект».
08 липня 2015 року уповноважена особа ТОВ «Кей-Колект» звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. із заявою про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 08 липня 2017 року за реєстраційним номером 22679059, державним реєстратором прав на нерухоме майно Суперфіном Б.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 липня 2015 року, індексний номер 27679059, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за суб'єктом ТОВ «Кей-Колект». Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.
На підставі вищезазначеного рішення держреєстратором внесено запис від 08 липня 2015 року за №10322179 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Виходячи з характеру спірних правовідносин, які виникли між сторонами спору на підставі договору іпотеки, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки був погоджений сторонами в Договорі іпотеки № 65287 від 27 вересня 2007 року.
Відповідно до п.4.1 Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання забезпеченого іпотекою за цим Договором.
Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку», з інших, передбачених законодавством України, підстав (п.4.2 Договору іпотеки).
В силу положень розділу 5 Договору іпотеки, сторони визначили порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки і погодили, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
Отже, передбачений вищевказаною нормою договір про задоволення вимог іпотекодеожателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України.
При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень»
Отже, аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 30.03.2016 року у справі №6-1851цс15 та від 14.09.2016 року у справі № 6-1219 цс16, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.
Виходячи з умов Договору іпотеки, сторони погодили, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
Тобто, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації прав власності на таке майно, правовстановлюючим документом повинен бути договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на предмет іпотеки було зареєстровано приватним нотаріусом на підставі Договору іпотеки, а не на підставі вищезгаданого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Разом з тим, відповідач не скористався процесуальним правом надати докази, які мали підтвердити той факт, що на момент реєстрації приватним нотаріусом Суперфіном Б.М. права власності на квартиру АДРЕСА_1, як на предмет іпотеки в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, був наявний Договір про задоволення вимог іпотекодержателя укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, що є порушення розділу 5 Договору іпотеки.
В свою чергу, представник ТОВ «Кей-Колект» в судовому засіданні не заперечував факт відсутності Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який відповідно не надавався приватному нотаріусу для реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект», представник наголошував на тому, що за умовами договору іпотеки, який не оспорює сторонами, визначено способи звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі в позасудовому порядку, однак не передбачено укладання окремого Договору про задоволення вимог іпотекодеожателя.
Тобто, наявність в Реєстрі запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
Як зазначається у листі Міністерства юстиції України від 30 листопада 2015 року за №1245/К-22906/13, у відповідь на скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 29.10.2015 року, повідомлено, серед іншого, про наступне, що за результатами перевірки встановлено, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» була здійсненна приватним нотаріусом Суперфіном Б.М. без вчинення нотаріальної дії, що суперечить нормам встановленим абзацом третім частини п'ятої статті 3, частини дев'ятої статі 15, абзацу четвертого частини першої статті 16 Закону. (а.с.30-33)
Крім того, на момент реєстрації приватним нотаріусом права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» діяли норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
З урахуванням того, що предмет іпотеки був переданий Банку в забезпечення виконання умов споживчого кредиту, виданого у доларах США, зважаючи, що площа вказаної квартири становить 47,10 кв.м. і доказів, що це майно не використовується позивачем як місце постійного проживання Іпотекодавців та членів їх сім'ї, матеріали справи не містять, тому суд приходить до висновку, що до правовідносин сторін, які виникли з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, повинен бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому відповідач та третя особа ТОВ «КЕй-Колект» в силу зазначених положень Закону не могли вчиняти дії щодо звернення стягнення на дане майно.
У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, з 03 червня 2009 року ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13. (а.с.25)
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_8, у свідоцтві про народження дитини батьками записані: батько - ОСОБА_13, мати - ОСОБА_2. (а.с.24)
Згідно даних, викладених у довідці Житлової ремонтно-експлуатаційної організації №410 від 10 липня 2015 року (форма №3), в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_12 ( з 25.03.1983 року); ОСОБА_2 ( з 28.04.1992 року), ОСОБА_8 (з 20.08.23013 року). (а.с.53)
В той же час, фактів, як б свідчили про дотримання приватним нотаріусом порядку, встановленого нормами Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», тобто витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину, судом не встановлено, не дотримання такої процедури не заперечував в судовому засіданні представник ТОВ «Кей-Колект».
З аналізу положень наведених ст.ст. 3, 9, 15, 16 Закону №1952-IV вбачається, що нотаріус має право здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в тому разі, якщо це пов'язано з вчиненням ним нотаріальної дії з таким об'єктом нерухомості. Таким чином, нотаріус, будучи наділеним повноваженнями державного реєстратора (за винятком тих, які передбачено пунктами 4, 6 ч.1 ст.9 Закону №1952-IV (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), може реалізовувати їх лише поряд з вчиненням нотаріальної дії, зокрема при посвідчені ним правочину, внаслідок якого в особи виникає речове право на об'єкт нерухомості. У такому випадку нотаріус одночасно з вчиненням нотаріальної дії проводить й державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 15 Закону №1952-IV.
Враховуючи наведене судом встановлено, що ТОВ «Кей-Колект» звернулося до приватного нотаріуса Суперфіна Б.М. із заявою про державну реєстрацію за ним речового права на нерухоме майно (права власності на квартиру АДРЕСА_1) на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На підтвердження своїх прав третя особа, серед іншого, надала приватному нотаріусу договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а також повідомлення, які вона надсилала іпотекодавцям про придбання ним права вимоги за кредитним договором, а також про необхідність виконання взятих боржником зобов'язань за цим кредитним договором та про намір зареєструвати право власності на предмет іпотеки, якщо у встановлений строк боржник не виконає свого зобов'язання за кредитним договором.
Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації, тому за встановлених судом обставин є доведеним той факт, що приватний нотаріус Суперфін Б.М. не мав повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію від 08 липня 2015 року за №22679059, яке прийнято з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про нотаріат».
Стосовно позовних вимог щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 08 липня 2015 року №10322179 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М., суд вважає правомірним задовольнити позовні вимоги в цій частині виходячи з наступного.
Отже, рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.
Позивач - це особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин.
Відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність. Позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги.
За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна (у цьому випадку позивач) не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.
Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.
Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.
Виходячи з предмету спору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання за позивачами право вланості на квартиру АДРЕСА_1, оскільки в розрізі даного спору позов предявлено до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М., як державного реєстратора, нормами спеціального законодства, яке регулює відносини в сфері реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, передбачено оскарження дій державного реєстратора безпосердньо повязаних з реалізацію його професійних повноважень, в той же час доведення правомірності володіння позивачами обєктом нерухоомго майна є окремим предметом доказування, що зумовлює предявлення позову до оосби, яка оспорює це право, виходячи із субєктного складу сторін цивільного процесу є підстави вввдажати, що позов предявлено до неналежного відповідача, що дає підстави суду відмовити в задовленні позову в цій частині.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, скасування запису про право власності та визнання права власності на нерухоме майно, підлягає задоволенню частково, ухвалюючи рішення суд скасовує рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22679059 від 08 липня 2015 року, про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ:37825968, країна реєстрації: Україна, адреса Україна: м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8), та запис про право власності за номером 10322179 (Розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від 08 липня 2015 року, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Борис Михайлович, про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ: 37825968, країна реєстрації: Україна, адреса Україна: м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8), внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:22679059 від 08 липня 2015 року, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. , суд -
в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, скасування запису про право власності та визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити частково.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22679059 від 08 липня 2015 року, про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ:37825968, країна реєстрації: Україна, адреса Україна: м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8).

 Скасувати запис про право власності за номером 10322179 (Розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від 08 липня 2015 року, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Борис Михайлович, про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ: 37825968, країна реєстрації: Україна, адреса Україна: м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8), внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:22679059 від 08 липня 2015 року.

 В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.
Суддя