Банк "Траст" - припинення 3 порук та зменшення неустойки

Виграна справа по припиненню поруки

Колекторська компанія (ТОВ «Траст Фінанс) звернулася до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з позичальника та 3 поручителів за кредитним договором. Звернення до суду відбулося достроково і кредитор пред’являла Позичальнику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредитної заборгованості, але поручителям жодної вимоги не направлялось (доказів цього Банк до суду не надав).

Коли ухвалювалось рішення, судова практика йшла таким чином, що позов про припинення поруки, якщо є для цього підстави, подавати було не потрібно, а достатньо лише викласти позицію про припинення поруки в письмовій формі та долучити до матеріалів справи, що мало наслідком відмову в задоволенні позову відносно поручителів. Так і було зроблено.

Наше обґрунтування відносно припинення поруки полягало в тому, що якщо мала місце вимога про дострокове повернення всієї суми заборгованості, то і мало місце встановлення нового строку виконання кредитного зобов’язання, а якщо протягом 6 місяців з дня такого встановлення, пред’явлення вимог про виконання кредитного зобов’язання до поручителів не мало місце, то порука припиняється.

Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення і задовольнив позов лише відносно позичальника, відносно ж поручителів відмовив у задоволенні позову. Разом з цим суд також застосував ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та зменшив пеню до розміру подвійної облікової ставки НБУ з 25 000 доларів США до 2 000 доларів США .

Банк відповідно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вказане рішення.

Суд апеляційної інстанції визначив, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задовленні позову відносно поручителів є законним та обґрунтованим, що стосується пені, то зазначив, що пеня не може бути зменшена до розміру подвійної облікової ставки НБУ, але враховуючи те, що ми просили зменшити пеню також на підставі того, що пеня значно перевищує розмір збитків завданих банку, суд апеляційної інстанції зменшив розмір пені до рівня 50 000 гривень.

Касаційна скарга на рішення не подавалася.

Цю справу виграли адвокати Майоров Василь та Коротя Роман. Для консультацій звертайтесь за телефонами:

 Korotya advokat

Mayorov advokat

 

        ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА        

справа № 2-6116/12

                                          провадження № 2/753/715/13    

  Р І Ш Е Н Н Я  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.  Дарницький  районний  суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                                                             Набудович І.О.

при секретарі                                                                                                      Козін В.Є.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" про визнання кредитного  договору частково недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" про припинення договору поруки,

встановив:

Позивач ТОВ „Траст Фінанс" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.08.2008 року між відповідачем та ВАТ Банк „РНС", правонаступником якого є ПАТ Банк "Траст" укладено кредитний договір  № 33-19/08-А,  згідно якого відповідачу надано кредит в розмірі 47 273, 00 доларів США з терміном погашення до 07.08.2015 року. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався погашати кредит та нараховані відсотки в терміни та розмірах, не менше ніж вказано в графіку зниження розміру заборгованості  з 1 по 10 число кожного місяця , але він його не дотримався. Відповідач порушив свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, які передбачені умовами кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 23.03.2012 року складає 890 559 гривень 31 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також стягнути судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову, представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності, зазначаючи, що розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту є необґрунтованим, оскільки позивачем не врахована позовна давність в 1 рік та розмір облікової ставки НБУ.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання пункту кредитного договору недійсним. Зустрічний позов відповідач обґрунтовує тим, що п. 7.4 кредитного договору, який встановлює момент набрання чинності цим договором та період його дії, не відповідає вимогам ст.ст.251,252 ЦК України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижднями, днями або годинами.

Представник відповідача в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав наведених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні зустрічний позов не визнала, заперечила проти його задоволення за відсутністю підстав для визнання кредитного договору частково недійсним та пояснила, що договір укладено за вільним волевиявленням сторін, підписавши його сторони підтвердили свої права та обов'язки  за договором, тому повинні виконувати їх належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про припинення договору поруки. Зустрічний позов відповідач обґрунтовує тим, що дія договору поруки припинилася, оскільки у кредитному договорі встановлено строк виконання зобов'язання, а позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання  не пред'явив  вимоги до відповідачів, як до поручителів. Також зазначив, що позивачем та відповідачем ОСОБА_2 була підписана нова редакція додатка № 1 до кредитного договору, якою була збільшена реальна відсоткова ставка до 25,69%, що потягло за собою збільшення відповідальності поручителів, які на це згоду не давали, а це є підставою для припинення договору поруки.  

Представник відповідача в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав наведених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні зустрічний позов не визнала, заперечила проти його задоволення, посилаючись на те, що позивач за зустрічним позовом помилково вважає, що порука підлягає припиненню у випадку підвищення процентної ставки за кредитним договором, адже своїм підписом в договорі поруки вона засвідчила те, що їй відомі усі умови кредитного договору і вона погоджується з ними. Договір поруки не припиняє свою дію навіть у тому випадку, якщо збільшено обсяг відповідальності боржника в частині сплати процентів.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

19 березня 2008 року між ВАТ Банк „РНС" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір  № S011.0001365,  згідно якого відповідачу надано кредит в розмірі 20 000, 00 доларів США з терміном погашення до 18.03.2011 року включно зі сплатою відсотків в розмірі 21,5% річних (а.с. 5-6).          

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався повернути отриманий кредит у вказаний термін згідно встановленого графіку та сплачувати позивачу щомісячно проценти від суми заборгованості за кредитом, визначені в додатку № 1 до кредитного договору (а.с.7).

19 березня 2008 року між ВАТ Банк „РНС" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № S011.0001365-G-1, за умовами якого поручитель - ОСОБА_3 зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № № S011.0001365 від 19 березня 2008 року. (а.с. 9).

19 березня 2008 року між ВАТ Банк „РНС" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № S011.0001365-G-2, за умовами якого поручитель - ОСОБА_4 зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № № S011.0001365 від 19 березня 2008 року. (а.с. 10).

19 березня 2008 року між ВАТ Банк „РНС" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № S011.0001365-G-1, за умовами якого поручитель - ОСОБА_5 зобов'язувалася солідарно відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № № S011.0001365 від 19 березня 2008 року. (а.с. 11).

31 липня 2009 року між ВАТ Банк „Траст" та ТОВ „Траст Фінанс" було укладено договір придбання майнових прав, згідно з умовами якого ТОВ „Траст Фінанс" з 31 липня 2009 року набуває права вимоги за кредитним договором № S011.0001365 від 19.03.2008 року (а.с. 12-17).

Також, 31 липня 2009 року між ВАТ Банк „Траст" та ТОВ „Траст Фінанс" укладено договір доручення, згідно з умовами якого ТОВ „Траст Фінанс" доручає ВАТ Банк „Траст" представляти його інтереси( а.с. 18-22).

18.06.2010 року додаток № 1 до кредитного договору № S011.0001365 від 19.03.2008 року було викладено в новій редакції, підписаним ВАТ Банк „Траст" та ОСОБА_2, відповідно до якої збільшилася відсоткова ставка до 25,69% ( а.с.8).

Згідно з додатковою угодою № 5 від 29.10.2010 року до договору доручення , ВАТ Банк"Траст" з 29 грудня 2010 року набув права представляти інтереси ТОВ „Траст Фінанс" з питань стягнення заборгованості за кредитним договором № № S011.0001365 від 19.03.2008 року ( а.с.23-28).

Отже, новим кредитором по відношенню до позичальника ОСОБА_2 з 29 грудня 2010 року є ТОВ „Траст Фінанс".  

За час дії кредитного договору з 19.03.2008 року по 19.04.2012 року відповідач ОСОБА_2 сплатив в рахунок погашення кредитної заборгованості  - 7 289,80 доларів США. Останнє часткове погашення внеску за  кредитним договором відповідач здійснив 30 березня 2012 року в сумі 49,00 доларів США.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором перед відповідачем, надавши грошові кошти в розмірі 20 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки від 19.03.2008 року (а.с.31).

Згідно з п.3.1.кредитного договору відповідач ОСОБА_2 який є позичальником, взяв на себе зобов"язання погашати кредит та сплачувати позивачеві нараховані відсотки за користування кредитом в порядку та строки відповідно до узгодженого сторонами графіку.

Разом з тим, взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, зокрема, з погашення суми кредиту та відсотків відповідачем не були виконані в повному обсязі, в звязку з чим у останнього утворилась заборгованість, яка, відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 19.04.2012 року становить 37 202, 99 доларів США, що еквівалентно 297 065 грн. 85 коп. за офіційним курсом НБУ на час проведення розрахунку заборгованості, з якої: заборгованість за кредитом - 12 710,20 доларів США, що еквівалентно101 490 грн. 95 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; заборгованість за відсотками - 214,08 доларів США, що еквівалентно 1709 грн. 43 коп. за офіційнимкурсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; пеня за прострочення погашення кредиту, відсотків та комісійної винагороди  - 24 278,71 доларів США, що еквівалентно 193 865 грн.50 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості (а.с. 29-30).

Позивач письмово повідомляв відповідача ОСОБА_2 про необхідність усунення порушень умов договору шляхом сплати заборгованості за кредитом (а.с.32-33).

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості за кредитом та відсотками порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.

В даному випадку відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у позивача, який мав сплатити разом з відсотками до 18.03.2011 року, однак до цього часу  заборгованість за кредитом та нараховані відсотки не сплатив.

Таким чином, оскільки відповідач припинив виконання зобов'язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов кредитного договору, то позивач має всі правові підстави вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п. 3.4. кредитного договору в разі прострочення позичальником зобов"язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов"язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі 0,50% від суми прострочених зобов"язань за кожен день прострочення.

Позивачем обчислена пеня за період з 19.04.2011 року по 31.03.2012 року, розмір якої складає 24 278,71 доларів США, що еквівалентно 193 865 грн. 50 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.    

Проте, суд не може погодитись з розміром пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, обчисленим позивачем і вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Тобто, розмір пені за несвоєчасне погашення кредитних коштів має бути обчислений за період з 19.04.2011 року по 31.03.2012 року з урахуванням облікової ставки НБУ - 7,75%, і становить 2 008,75 доларів США, що еквівалентно 16 039 грн. 87 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.      

Що стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання пункту 7.4. кредитного договору недійсним, суд вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання представника відповідача на наявність підстав для визнання пункту 7.4. кредитного договору недійсним. Суду не надано доказів того, що на момент укладення кредитного договору, п. 7.4. оспорюваного договору не відповідав вимогам ст. ст.215,203 ЦК України, а тому підстав для задоволення позову немає.

Що стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_4 про припинення дії договору поруки, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з договорів поруки, укладених між ВАТ Банк „РНС" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дія цих договорів припиняється з моменту припинення забезпеченого ними зобов'язання.

Строк виконання основного зобов'язання, встановлений кредитним договором № S011.0001365 від 19.03.2008 року - до 18 березня 2011 року включно.

З моменту настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором кредитор у будь-який спосіб вимог до поручителів не заявив.  

Враховуючи вимоги ст.ст.251,252 ЦК України, відповідно до яких строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, суд не бере до уваги посилання представника банку на положення п. 4.1. договорів поруки, за умовами яких договори діють до повного погашення позичальником кредитної заборгованості за основним зобов'язанням, тобто без встановлення строку.

Враховуючи, що в даному випадку строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором, на який є посилання в договорі поруки, настав 18.03.2011 року, а позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання  не пред'явив  вимоги до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 про сплату заборгованості за кредитним договором, то порука вважається  припиненою, а позовні вимоги про солідарне стягнення кредитної заборгованості - безпідставними.

Не звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з позовом до суду про визнання договорів поруки припиненими, не є підставою покладення обов'язку на поручителів по поверненню заборгованості позичальника перед банком, оскільки договори поруки на момент звернення позивача до суду припинили свою дію.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 103 200 (сто три тисячі двісті) гривень 37 копійок та пені за прострочення виконання зобов'язання  в розмірі 16 039 грн.87 коп.

У відповідності дост. 88 ЦПК Україниз відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1192 грн. 40 коп.

 Керуючись ст.ст.  10,11,60,88,208,212,213,215,218  ЦПК України, на підставі ст.ст.203,215,525,526,530,553,554,559,610,611,629 ЦК України, суд          

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" (код ЄДРПОУ 36520660) заборгованість за кредитним договором в розмірі  103 200 (сто три тисячі двісті) гривень 37 копійок, пеню в розмірі 16 039 (шістнадцять тисяч тридцять дев'ять) грн. 87 коп. та судові витрати в розмірі 1192 (одна тисяча сто дев'яносто дві) грн. 40 коп.

          В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" про визнання кредитного договору частково недійсним - залишити без задоволення.

          Зустрічний позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Фінанс" про припинення договору поруки - задовольнити.

          Визнати припиненим договір поруки від 19 березня 2008 року № SO11/0001365-G-2, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ Банк «РНС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Фінанс».

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  через Дарницький районний суд м. Києва  протягом десяти  днів з дня його проголошення.