Cтаття присвячена аналізу однієї з найпоширеніших підстав визнання електронних торгів недійсними — відсутності належної оцінки корпоративних прав за ринковою вартістю. Автор досліджує правову природу порушення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та Національного стандарту № 1, а також судову практику Верховного Суду, яка дозволяє визнати торги недійсними навіть за відсутності інших процесуальних порушень.

Верховний Суд сформулював важливий правовий висновок: саме по собі визнання фраудаторного правочину недійсним не є безумовною підставою для витребування відчуженого майна від останнього набувача. Це рішення суттєво впливає на практику захисту кредиторів у справах про банкрутство та на права добросовісних набувачів нерухомості.

До суду звернулося АТ «Перший Український Міжнародний Банк» з позовом про стягнення з позичальника 112 276,92 грн за Кредитним договором № 1001957828201 від 27.08.2021 року.

Останні зміни у сфері споживчого кредитування, закріплені Законом України №3498-IX від 22.11.2023 року, істотно змінили правила гри для мікрофінансових організацій. Водночас судова практика свідчить: кредитори продовжують масово заявляти до стягнення суми, сформовані за «старими» схемами — із завідомо завищеними процентами, пенею та неустойками, часто нарахованими вже після закінчення строку кредиту.

Арешт банківського рахунку, на який надходить заробітна плата, — одна з найпоширеніших і водночас найгрубіших помилок у виконавчому провадженні. На практиці приватні виконавці нерідко ігнорують пряму заборону закону та блокують рахунки, з яких людина фактично живе. Проте така бездіяльність і такі дії підлягають успішному оскарженню.