Виграли суд та повернули іпотеку (Альфа банк)

Ця стаття допоможе позичальникам повернути іпотечне майно, яке було зареєстроване на себе АТ "Альфа банк".

Ситуація стандартна: укладався валютний кредитний договір з Укрсиббанк. Банк продав борг АТ "Альфа банк". АТ "Альфа банк" звернувся до нотаріуса з заявою про переєстрацію на них права власності на іпотечну квартиру.

Нотаріус винесла рішення про державну реєстрацію права власності на іпотеку за АТ "Альфа банк".

Нами був поданий позов про скасування незаконного рішення нотаріуса та повернення права власності.

Після виликої кількості судових засідань, судом було ухвалено рішення про скасування права власності АТ "Альфа банк" на майно.

В своєму рішення, як на підставу задоволення позову, суд посилався на наступне:

Іпотекодавцем не отримувалася вимога про усунення порушень, яка мала отримуватися відповідно до ст.. 35 ЗУ «Про іпотеку» і без якої не можливо реєструвати право власності за іпотечним кредитором.  

В матеріалах реєстраційної справи відсутня оцінка предмета іпотеки, тому неможливо встановити за якою вартістю набуте право власності.

Нотаріус не мав права звертати стягнення на предмет іпотеки у такий позасудовий спосіб оскільки редакція закону «про іпотеку» на момент укладення договору іпотеки не містила можливості у іпотеко держателя реєструвати право власності на іпотеку на підставі договору іпотеки. Таку реєстрацію можливо було здійснити лише на підставі окремого договору. Така умова існувала в законі до 09.01.2009р. – тобто розповсюджується на всі договорі іпотеки, які укладалися до зазначеної дати. Іпотечні застереження можна на вказаній підставі визнавати недійсними.

Нотаріус не мав права реєструвати право власності оскільки був відсутній окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який і надає право звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Нотаріус не мав права реєструвати право власності оскільки він не вчиняв нотаріальну дію (тобто перед реєстрацією права власності не укладався жоден договір про можливість такої реєстрації)

Була відсутня згода органу опіки та піклування на реєстрацію права власності на АТ "Альфа банк". Така згода мала бути оскільки в квартирі були зареєстровані та проживали діти.

В матеріалах реєстраційної справи відсутні докази передачі права вимоги від ПАТ Укрсиббанк до АТ "Альфа банк". Витяг з реєстру боржників не є доказом такої передачі оскільки там відсутня печатка Укрсиббанка. Відсутні також акти приймання-передачі прав вимоги та первинна бухгалтерська документація, яка б підтвердила оплату отримання права вимоги.

Також суд послався на порушення ЗУ «Про захист прав споживачів» в розрізі відсутності в кредитному договорі сукупної вартості кредиту – істотної умови кредитного договору. Цей фактор можна використати для визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

Справу супроводжував партнер ЮК «Майоров, Нерсесян та партнери», кредитний юрист Роман Коротя.

Записатися на правову консультацію ви можете за номером телефону зазначеним вище

Рішення суду додається.

Державний герб України
Справа № 524/3727/16-ц

Провадження №2/524/1521/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Савічева В.О.

при секретарі Коршак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, скасування рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, скасування рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, посилаючись на підстави та обставини викладені в позовній заяві та просив суд визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо реєстрації права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру, загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 82,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 8017082 від 01.02.2016 12:29:57, а саме права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру, загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 82,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 діюча за довіреністю позовні вимоги довірителя підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не прибули по невідомим суду причинам про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 08 травня 2008 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11344329000.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ОСОБА_1 та Банком укладено іпотечний договір від 08 травня 2008 року, за яким в іпотеку передавалося: нерухоме майно - квартира, загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 82,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу від 13.02.2012 № 2 та Договір про передачу прав за іпотечними договорами від 13.02.2012 року, а також Договір факторингу від 11.06.2012 № 4, за якими відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором відповідно, на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору, Цільове призначення (мета) кредиту - кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме: споживчі потреби.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб., продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», ОСОБА_4 України «Про захист прав споживачів» поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію. ОСОБА_4 не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають ... із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Зважаючи на те, що цільове призначення кредиту с задоволення особистих потреб - споживчі потреби, то на вищезазначені кредитні правовідносини поширюється норми законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з п. 1.2 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р., споживчий кредит є споживчим.

Отже, метою споживчого кредиту є задоволення особистих потреб, тому керуючись положеннями вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України на вищезазначені кредитні правовідносини поширюється норми законодавства про захист прав споживачів.

Системно аналізуючи положення Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 6 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» згідно з якою, Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, можна прийти до висновку, що кошти надаються у позику Позивачу, Позивач є споживачем фінансової послуги у вигляді надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, а отже, гарантії, встановлені для Позичальника Законом України «Про захист прав споживачів» мали дотримуватися, проте дотримані не були, всупереч ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» Банк не надав відповідної інформації, необхідної споживачу для здійснення свідомого вибору та всупереч ч. 4 ст. 11 вказаного закону в договорі відсутня істотна умова - детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно з п. 1 резулятивної частини Рішення КСУ від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42, В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ з наступними змінами у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Таким чином, положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на правовідносини між Банком та Позичальником за кредитним договором, а Банк мав виконати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» як під час укладення кредитного договору, так і під час його виконання, тобто банк був зобовязаний надати відповідну інформацію, необхідну споживачу для здійснення свідомого вибору та включити детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

01.02.2016 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 здійснив державну реєстрацію права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на предмет іпотеки: нерухоме майно, квартиру, загальною площею (кв.м): 139.5, житловою площею (кв.м): 82.4, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, скасувати запису про право власності:, яку оформив рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28017082 від 01.02.2016 12:29:57, запис про право власності: 13070200 від 27.01.2016 17:41:04.

Разом з Позивачем проживає ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з свідоцтвом про народження 1-ТП № 224967

Згідно з ст. 1 Конвенції ООН про права дитини (Конвенцію ратифіковано Постановою Верховною Радою України N 789-ХІІ від 27.02.91), для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. З вказаної Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з преамбулою Закону України «Про охорону дитинства», цей ОСОБА_4 визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Так як реєстрація права власності на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» - є одностороннім договором (правочином) стосовно нерухомого майна, то для нього встановлено обов'язкову державну реєстрацію, тому ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» мало бути отримано і попередня згода, і дозвіл органів опіки і піклування, проте їх отримано не було.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при здійсненні своїх прав і виконанні обовязків власник зобовязаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян...

Нотаріус не мав права порушувати права дітей, які проживають разом з матір'ю: Позивачем та вчиняти реєстрацію права власності на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» без попередньої згоди та дозволу органу опіки і піклування, так як це суперечить ч. З ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», адже внаслідок вказаних дій нотаріуса дітей позбавлено права користування житлом.

Позиція, за якою у випадку проживання дитини у житлі правочин стосовно житла, право проживання, у якому має дитина підлягає визнанню недійсним/неправомірним у звязку з тим, що він суперечить праву користування дитини, в тому числі праву проживання, а також через відсутність попередньої згоди та дозволу органу опіки й піклування, підтверджена: постановами Верховного Суду України: від 01.07.2015 у справі № 6-396цс15, від 16.03.2015 у справі № 6-392цс15, від 09.09.2015 у справі № 6-405цс15, від 04.03.2015.

Крім цього, дії нотаріуса порушили вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так як нотаріус не вчиняв нотаріальну дію з предметом іпотеки, тому не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності на нього. 

Згідно з п. 9 Порядку, Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 53 Порядку, Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у звязку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин повязує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину..

Таким чином, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, мають бути подані документи, які передбачені чинним законодавством, а нотаріус мав перевірити їх відповідність вимогам законодавства, проте не здійснив цього, що суперечить п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Договір іпотеки між Позивачем та банком містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке суперечить вимогам ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 15.12.2005, на підставі якого, згідно з редакцією закону від вказаної дати, неможливо було здійснити реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладеними до 09.01.2009, необхідний окремий договір про задоволення вимог іпотеко держателя.

Згідно з ч. З зазначеної статті. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У матеріалах реєстраційної справи відсутня оцінка на предмет іпотеки субєкта оціночної діяльності, яка б відповідала дійсній вартості квартири, тому дії приватного нотаріуса суперечать ч.З ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з п. 57 Порядку, Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержате:ія у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Позичальником та іпотекодавцем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень, що суперечить ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 57 Порядку, докази спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень відсутні.

Рішення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на нього на себе та рішення приватного нотаріуса про здійснення вказаних дій суперечить вищезазначеним вимогам законодавства, а саме: нотаріус та іпотекодержатель не мали права порушувати права дитини, яка проживають разом з дідусем: Позивачем та вчиняти реєстрацію права власності на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» без попередньої згоди та дозволу органу опіки і піклування, так як це суперечить ч. З ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», адже внаслідок вказаних дій нотаріуса дитину позбавлено права користування житлом, право власності на яке мав її дідусь позивач; нотаріус не вчиняв нотаріальну дію з предметом іпотеки, тому не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на нього; Договір іпотеки між Позивачем та банком містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке суперечить вимогам ст. 37 Закону України Про іпотеку» в редакції від 15.12.2005, на підставі якого, згідно з редакцією закону від вказаної дати, неможливо було здійснити реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладеними до 09.01.2009, необхідний окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя; позичальником та іпотекодавцем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень, що суперечить ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 57 Порядку, докази спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень відсутні; у матеріалах нотаріальної (реєстраційної) справи відсутня оцінка на предмет іпотеки субєкта оціночної діяльності, яка відповідала дійсній вартості квартири, тому дії приватного нотаріуса суперечать ч. З ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на момент реєстрації права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на предмет іпотеки: сума заборгованості не була безспірною: іпотекодавець та позичальник не визнавали її.

Крім цього, новим кредитором не надано Додаток №1 (реєстр заборгованості, а саме: його копію, завірену згідно з вимогами чинного законодавства або оригінал, які б містили підписи уповноважених осіб і печатки обох сторін договору факторингу) до договорів факторингу із зазначенням договору про надання споживчого кредиту від 08 травня 2008 року № 11344329000, яким було б передбачено перехід права вимоги до нібито нового кредитора за кредитним договором.

Витяг з додатків №1 до договорів факторингу між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-колект» не містить печатки та підпису уповноваженої особи первісного кредитора, тому факт уступки права вимоги від первісного кредитора є недоведеним, що є підставою для висновку, що договори факторингу в частині переходу права вимоги за кредитним договором з позивачем взагалі не укладено.

Також новим кредитором не надано акти приймання-передачі документів за кредитним договором з Позивачем, відповідно до положень Договору факторингу.

Крім цього, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не надано первинні бухгалтерські документи (виписки по рахункам, які містить дані, що 13.02.2012 і 11.06.2012 на рахунок первісного кредитора було зараховано відповідну суму), які підтверджують отримання грошових коштів первісним кредитором від нового за уступку права вимоги за кредитним договором з Позивачем.

Разом з тим, додаток № 1 до Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, не надано.

Таким чином, у кредиторів відсутні: додаток № 1 до договорів факторингу, укладених між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» з підписами і печатками сторін; акти приймання-передачі документів за кредитним договором з Позивачем відповідно до положень Договорів факторингу, первинних бухгалтерських документі» (виписки по рахункам, які містять дані, що 13.02.2012 та 11.06.2012 на рахунок первісного кредитора було зараховано відповідну суму), які підтверджують отримання грошових коштів первісним кредитором від нового за уступку права вимоги за кредитним договором з Позивачем, що є підставою для висновку про відсутність права вимоги у Відповідача за кредитним договором з позивачем; додаток № 1 до Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, що є підставою для висновку про відсутність права вимоги у Відповідача за договором іпотеки з Позивачем.

Вказані порушення вимог чинного законодавства підтверджують наявність підстав для визнання неправомірними дій Відповідачів щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, скасування рішення нотаріуса про реєстрацію права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 183, 365 ЦК України, ст.ст. 35-37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, скасування рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити.

Визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо реєстрації права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру, загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 82,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 8017082 від 01.02.2016 12:29:57, а саме права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру, загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 82,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в прибуток держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя: