Кей колект хоче зняти арешт, що потрібно знати

В практиці юридичної компанії «Майоров, Нерсесян та партнери» були судові справи, в яких колекторська компанія ТОВ "Кей-колект" хотіла зняти арешти з іпотечного майна щоб вподальшому зареєструвати на це майно право власності через державного реєстратора.

Щоб записатися на адвокатську консультацію по кредитним спорам з питань збереження предмета іпотека від ТОВ "Кей-колект", повернення іпотечного майна з балансу ТОВ "Кей-колект", списання кредитного боргу переданого ТОВ "Кей-колект", звертайтесь за номером телефону, що зазначений нижче.

Korotya advokat
Колекторська компанія ТОВ "Кей-колект" практикує відібрання предмета іпотеки через так звані позасудові заходи звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме реєструє через державних реєстраторів право власності за собою або продає іпотечне майно іншим особам на підставі договору купівлі продажу (зустрічається рідше ніж перший спосіб). І дуже часто для такого роду способів відібрання іпотеки перешкоджають арешти, які накладені на іпотеку чи то в межах виконавчого провадження чи з інших підстав. Тому ТОВ "Кей-колект" звертається до суду з позовом про зняття таких арештів і скасування постанов про накладення арешту. В таких ситуаціях боржнику, який також залучається, потрібно всіма силами заперечувати проти задоволення такого позову, оскільки, якщо ТОВ "Кей-колект" зніме арешти (скасує арешти), то наступним кроком колекторів буде задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки в способи зазначені вище.

РІ Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 червня 2018 року № 826/16543/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до третя особаВідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (відповідач-1) Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (відповідач-2) ОСОБА_3про скасування постанов в частині, - В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі також - позивач, ТОВ «Кей-Колект») з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі також - відповідач-1), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі також - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3, третя особа), в якому просило:
- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №40991363 від 21.01.2014, яка видана відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві;
- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №30657610 від 16.05.2014, яка видана відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві в частині накладення арешту на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1
В обгрунтування позову позивач зазначає, що в порушення норм Законів України «Про іпотеку» та «;Про виконавче провадження»відповідачами накладено арешти на квартиру, що попередньо була передано позивачу в іпотеку в результаті укладеного договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки. Крім того, позивач стверджує, що існування арешту, накладеного на предмет іпотеки унеможливлює реалізацію ним свого права іпотекодержателя звернути на предмет іпотеки (квартиру) стягнення шляхом набуття права власності.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2016 (суддя Літвінова А.В.) відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2017 справу прийнято до провадження суддею Скочок Т.О. та дану справу призначено до судового розгляду.
У призначені судові засідання у справі сторони і третя особа не з'явились та явку своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань. Натомість позивачем в тексті позову заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представника ТОВ «Кей-Колект». Крім того, від відповідача-1 через канцелярію суду надійшла копія матеріалів виконавчого провадження №40991363.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 27.04.2005 ОСОБА_3 уклав з акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») ряд договорів, а саме: кредитний договір №31-4І1/04-2005И , договір №087/31 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки та додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту №1 до договору №087/31 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки від 27.04.2015.
В забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаними договорами, між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №31-4І1/04-2005И житлового приміщення від 27.04.2005, предметом якого є нерухоме майно: трикімнатна квартира №318, що знаходиться в будинку №14б по проспекту Героїв Сталінграду у місті Києві.
12.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступником АКІБ «УкрСиббанк») і ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого, Банк передав у власність позивача права вимоги в обсягах визначених у додатку 1 до договору факторингу. Зокрема, відповідно до виписки з додатку 1 до договору факторингу №1 від 12.12.2011, Банк передав позивачу права вимоги за кредитним договором від 27.04.2005 №31-4І1/04-2005 (боржник - ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, кінцевий термін погашення кредиту - 27.04.2026).
Одночасно, між Банком і ТОВ «Кей-Колект» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, згідно якого, Банк передав, а позивач прийняв права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку 1 до договору факторингу №1 від 12.12.2011. Зокрема, відповідно до виписки з додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 Банк передав позивачу права вимоги за іпотечним договором від 27.04.2005 №31-4І1/04-2005, іпотекодавець - ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1.
Як вбачається з тексту Інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек (номер 54978834 від 23.04.2014), обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, та відступлення прав іпотекодержателя на користь ТОВ «Кей-Колект» зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 14.08.2012 приватним нотаріусом Саєнко Е.В. (реєстраційний номер обтяження 2023066). Вказана довідка наявна у матеріалах виконавчого провадження №40991363, копії якого були надані відповідачем-1.
Поряд з цим, згідно даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер 63361483 від 13.07.2016), яка додана до матеріалів позову ТОВ «Кей-Колект»:
- постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 35018577) від 21.01.2014 №40991363 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження був накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 (номер запису про обтяження 5741561, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13228734 від 22.05.2014);
- постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34691374) від 16.05.2014 №306576610 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження був накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 (номер запису про обтяження 5750919, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13247777 від 22.05.2014).
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Отже, виходячи з положень зазначених норм, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду і може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV (далі - Закону №898-IV).
З наведеного випливає, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності у боржника заборгованості перед кредитором переважно перед іншими кредиторами.
Переважне, однак не виключне, право іпотекодержателя на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки передбачено також ч. 6 та 7 ст. 3 Закону №898-ІV.
Разом з тим, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону № 898-ІV).
Нормами ст.ст. 36, 37, 38 вказаного Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.
У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону №606-ХІV, а не нормами спеціального Закону №898-ІV.
Аналогічна правова позиція на ведена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №826/7383/15.
Враховуючи вищенаведене та наявні у справі матеріали суд приходить до висновку про те, що у державних виконавців були правові підстави до винесення оскаржуваних постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
При цьому, суд відхиляє як документально необґрунтовані посилання позивача на відсутність у державних виконавців правових підстав для накладення арешту на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, з тієї підстави, що накладення арешту на нерухоме майно не дає можливості реалізувати ТОВ «Кей-Колект» першочергове право на задоволення вимог боржника за рахунок предмета іпотеки, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано суду доказів на підтвердження настання заставного випадку згідно умов договору іпотеки та доказів звернення ним стягнення на предмет іпотеки.
Окрім цього, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано суду доказів порушення боржником основного зобов'язання або його неналежного виконання, наявності чи відсутності у третьої особи (ОСОБА_3) заборгованості за договором кредиту, її суми, чи сума цієї заборгованості є меншою або більшою, ніж вартість предмета іпотеки і чи дозволяє така сума задовольнити вимоги стягувача у виконавчому провадженні без шкоди інтересам позивача як іпотекодержателя, що, в свою чергу, унеможливлює стягнення на користь стягувача, який не є заставодержателем.
Між тим, зазначені обставини є суттєвими для правильного застосування приписів ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», адже правила цієї норми допускають можливість стягнення на користь стягувача, який не є заставодержателем, у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 77, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва 
ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69) до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 35018577, адреса: 04201, м. Київ, вул. Полярна, 13-а) та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34691374, адреса: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32), третя особа - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) про скасування постанов в частині відмовити.
Суддя Т.О. Скочок