Зразок касаційної скарги на решення апеляційної інстанції з приводу банкрутство фізичної особи
Фабула справи полягає в тому, що позичальник отримав валютний кредит на однокімнатну квартиру. Починаючі з 2008 року він виплатив 187 000 доларів США. Після прийняття законодавчих змін в частині запровадження спеціальної процедури реструктуризації валютного кредиту
(п.5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом).
Ми підготували заяву, план реструктуризації, підготували документи та подали в суд першої інстанції. Суд задовольнив заяву, затвердив план реструктуризації в частині сплати 4000 грн/місяць.
Рішення суду:
«1.Відкрити провадження у справі № 910/15075/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
2.Затвердити план реструктуризації боргів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перед акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором № ____ від 04.08.2008 року.
3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 10.02.2022.»
Банк звернувся в апеляційну інстанцію з мотивів того, що банк нам не погодив оцінювача майна. Насправді банк нам погодив оцінювача в листі та повідомив список акредитованих оцінювачів. Вказану інформацію, ви можете почитати в касаційній скарзі. Саме з цієї підстави, апеляційна інстанція задовольнила скаргу ПАТ «Укрсиббанк».
Ми підготували касаційну скаргу. Якщо у вас аналогічна ситуація, вказана касаційна скарги може вам допомогти.
Ви можете записатись на консультацію по телефону: 063-595-87-10
Зразок касаційної скарги з приводу банкрутства
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Заявник:
__________________
Кредитор: ПАТ «Укрсиббанк»
ЄДРОПУ 09807750
Адреса: 04070, Київ, вул. Андріївська, 2/12
Тел. 80380380445
Справа: № ____
Касаційна скарга
на Постанову Північного апеляційного господарського суду по справі №____від 23.08.2022 року
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 відкрито провадження у справі № ____про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ______; затверджено план реструктуризації боргів ____перед Акціонерним товариством «Укрсиббанк» за кредитним договором №____ від 04.08.2008; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 10.02.2022.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі – Банк) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2022, прийняти постанову про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за заявою ____та затвердженні плану реструктуризації боргів, вирішити питання про стягнення з боржника суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі № ____була скасована.
Вважаю, що вказана Постанова є незаконною і апеляційна інстанція мала всі підстави для залишення ухвали суду першої інстанції в силі.
Підстави касаційного оскарження цієї Постанови полягають в наступному:
Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПКУ Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ законодавець встановив, що протягом п’яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Враховуючи особливий порядок процедури реструктуризації кредитного зобов'язання фізичної особи, який викладений в п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ, з цього приводу відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносин.
Крім того, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази з приводу оцінки майна. Натомість, суд зробив хибний висновок стосовно важливої обставини, що має суттєве значення, а саме — чи був оцінювач майна визначений кредитором. Тому підставою для касаційного розгляду може бути також п.4 р.3 ст.310 ГПКУ.
Вважаю, що Постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 року була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які полягають у наступному:
З приводу оцінки квартири.
Апеляційний суд зазначив: «Поданий боржником звіт про незалежну оцінку від 25.01.2022, який складений ФОП Гудзь О.В., не може бути взятий судом до уваги при визначенні ринкової вартості квартири, оскільки вказаний оцінював не визначався Банком для складання відповідного висновку про вартість іпотечного майна».
Згідно з абз.7 п.5 Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, «визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором». Але сама процедура, яким чином кредитор визначає оцінювача та яким чином проводиться процедура надання (витребування) оцінки, не визначена. Крім того, Кодекс України з процедур банкрутства не містить вимоги до боржника надавати до Плану реструктуризації докази того, що оцінщик визначений саме кредитором.
Стосовно процедури визначення оцінщика, повідомляю наступне:
21 грудня 2021 року я звернулась до АТ «Укрсиббанк» з запитом надати список та реквізити оцінювачів ринкової вартості квартири або житлового будинку, які визначені банком для оцінки вартості нерухомості згідно з п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства. Цей запит зареестровано Банком за №123173.
30 грудня 2021 року я отримала відповідь на цей запит за вихідним №25-1-01/79389, підписану начальником Відділу методології та ініціювання примусового стягнення Управління організації процесів стягнення Департаменту зі стягнення боргів АТ «Укрсиббанк» Булава I.В., в якій зазначено, що (цитую):
«по суті Вашого звернення зазначаємо, що з переліком суб'єктів оціночноі діяльності, яким Ви можете скористатися, можна ознайомитися на офіційному сайті Банку за посиланням.
За цим посиланням розташований наступний текст:
«Нижче ви знайдете перелік нотаріусів, суб'єктів оціночної діяльності та страхових компаній, які відповідають вимогам UKRSIBBANK для надання супровідних послуг та які банк визначив для надання таких послуг. Саме до них необхідно звертатися у разі потреби засвідчити правочин, оцінити чи застрахувати майно, що є заставою у банку.»
А нижче — посилання на «Перелік суб'єктів оціночної діяльності, з якими співпрацює UKRSIBBANK» (Додаток № 1 до наказу П-OPS-2020-191 від 25.11.2020) — файл Perelk_subktv_otsnochno_dyalnost.pdf, в якому за №6 зазначено СПД Гудзь Олена Василівна, яка надає послуги в регіоні Київ та Київська область.
Таким чином, слід зробити висновок, що оцінювач СПД Гудзь Олена Василівна визначена Банком для складання відповідного висновку про вартість іпотечного майна згідно з п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
Саме до неї я і звернулась про оцінку ринкової вартості моєї квартири, що забезпечує вимоги Банку. І саме звіт про вартість моєї заставної квартири від 25.01.2022, який складений ФОП Гудзь О.В., був наданий до Плану реструктуризації боргів і фігурує в матеріалах справи. Відповідні докази надаються.
Слід також зазначити, що кредитор (АТ «Укрсиббанк») не заперечував проти оцінки майна саме оцінювачем СПД Гудзь О.В. В апеляційній скарзі скаржник (АТ «Укрсиббанк») навіть не згадував про звіт про незалежну оцінку від 25.01.2022, який складений ФОП Гудзь О.В., та не заперечував проти нього.
Натомість, у відзиві на апеляційну скаргу я вказувала, що оцінка заставної квартири боржника за адресою м.Київ, ____ проведена саме акредитованим АТ «Укрсиббанк» оцінювачем Гудзь О.В..
Тому вважаю, що у Апеляційного суду не було підстав зробити висновок, що оцінювач ФОП Гудзь О.В. не визначався кредитором (АТ «Укрсиббанк») для складання відповідного звіту про вартість іпотечного майна, а тому цей звіт «не може бути взятий судом до уваги при визначенні ринкової вартості квартири». Та таким чином вирішити, що поданий на затвердження господарського суду План реструктуризації не відповідає вимогам п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, тобто не може бути визнаний таким, що підтриманий забезпеченим кредитором за зобов’язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника.
З приводу порушень норм матеріального права
(п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ)
Апеляційний суд зазначив:
«Суд першої інстанції в порушення вказаної норми матеріального права не визначив склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора при постановленні оскаржуваної ухвали.
Суд першої інстанції в порушення абз. 7 п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ в оскаржуваній ухвалі не встановив розмір боргу, що підлягає реструктуризації виходячи саме з ринкової вартості квартири, що забезпечує вимоги заставного кредитора.
Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права (абз. 4 п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ) щодо розгляду на підготовчому засіданні плану реструктуризації, який має бути доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також заперечення кредитора».
Таким чином, Апеляційний суд вважає, що порушення п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ Боржником зводяться лише до не визначення розміру ринкової вартості квартири та непогодження оцінювача банком, не дивлячись на те, що, як доведено вище, банк де-факто визначив оцінювача та не заперечував проти нього та його висновку про ринкову вартість квартири. Тобто цього порушення не було!
З приводу розміра грошових вимог забезпеченого кредитора в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України
У складі і розмірі грошових вимог забезпеченого кредитора в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України у гривневому еквіваленті на день подання заяви про неплатоспроможність та на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є незначна різниця і саме ця різниця на користь кредитора.
так, на день подання заяви про неплатоспроможність 14.09.2021 року за курсом, встановленим Національним банком України у гривневому еквіваленті 26,692 складає 4 359 303,01 (чотири мільйона триста п’ятдесят дев`ять тисяч триста три грн 01 коп.);
на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 10.02.2022 за курсом, встановленим Національним банком України у гривневому еквіваленті 27,9795 складає 4 569 575,85 (чотири мільйона п'ятсот шістдесят дев’ять тисяч п'ятсот сімдесят п’ять грн. 85 коп.).
По-перше, це — помилка суду, а не заявника. По-друге, ця сумма ніяк не впливає на розрахунок реструктуризованої заборгованості та щомісячних платежів боржника. Вона може бути виправлена окремою ухвалою суду за заявою Кредитора в процесі виконання Плану реструктуризації.
З приводу порушень норм процесуального права
Апеляційним судом зазначено, що «суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права (абз. 4 п. 5 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” КУзПБ) щодо розгляду на підготовчому засіданні плану реструктуризації, який має бути доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також заперечення кредитора». Тим самим, як вважає Апеляційний суд, цим порушене право банку на подання заперечення.
Судом першої інстанції зазначено, що «забезпеченим кредитором є акціонерне товариство «УкрСиббанк» від якого станом на 10.02.2022 не надходило заперечень на план реструктуризації боргів боржника, який запропоновано заявником». Станом на 10.02.2022 у суда не було ані відомостей про Клопотання Банку про перенос засідання, яке надійшло до канцелярії суду лише о 09:30 10.02.2022, за годину до початку судового засідання; ані заперечень Банка на поданий План реструктуризації.
Але ці заперечення навіть до теперішнього часу не надійшли до суду. При тому, як випливає з апеляційної скарги, АТ «Укрсиббанк» 28.01.2022 р. отримав ухвалу Господарського суду про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 19.01.2022р. У цій ухвалі акціонерному товариству «УкрСиббанк» встановлювався строк у п’ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника. Тобто встановлений строк спливав 14.02.2022 р.
Однак, у цей строк АТ «Укрсиббанк» не подав свого відзиву та заперечень на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження Плану реструктуризації боргів боржника.
Слід зазначити, що, як вказує заявник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, копія повного тексту ухвали Господарського суду від 10.02.2022 р. була ним отримана 21.02.2022 р. Тобто до цієї дати АТ «Укрсиббанк» не знав про прийняття вищезазначеної ухвали, оскільки 09.02.2022 р. звернувся до суду з проханням на перенос слухання по справі та очікував такого переносу. А отже не було перешкод для подачі відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника у встановлений судом 15-денний строк (до 14.02.2022). Але це не було зроблено.
Таким чином, заперечень від АТ «Укрсиббанк» на представлений План реструктуризації у встановлений судом строк та дотепер не надходило. Також від АТ «Укрсиббанк» не надходило доказів, які б спростовували надані боржником докази. Згідно п.3 ст.13 ГПК України, «кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом».
А отже, АТ «УкрСиббанк» не скористався своїм правом на подання заперечення і не подав у встановлений судом строк заперечення на представлений боржником План реструктуризації.
Вказане свідчить про самоусунення АТ «УкрСиббанк» від свого обов'язку як сторони, яка задіяна в ході судового розгляду та яка зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["Cantoni v. Frace", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].
З огляду на зазначене, доцільно застосувати правило, при якому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
План реструктуризації складений з дотриманням всіх вимог п.5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:
● заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника;
● єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора;
● визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором;
● житлова площа такої квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника;
● у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення.
План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов’язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника.
Всі вищезазначені умови в Плані реструктуризації були виконані. Тому нема підстав відмовляти в його затвердженні.
Слід особливо зазначити, що Апеляційний суд не прийняв жодного доводу скаржника, які містилися в апеляційній скарзі, що наданий боржником План реструктуризації не відповідає вимогам п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Крім того, як пояснив представник Банку на судовому засіданні 23 серпня 2022, Банком було подано до суду першої інстанції Клопотання про закриття провадження в зв’язку з невиконанням боржником умов Плану реструктуризації. Таким чином Банк, де-факто, визнав затверджений судом першої інстанції План реструктуризації, проти якого заперечував в апеляційній скарзі. До того ж, насправді, станом на 22 серпня 2022 боржник зробив всі планові платежі згідно з затвердженим Планом реструктуризації. Про що повідомив суд та додав відповідні докази.
Дата отримання Постанови Північного апеляційного господарського суду: 25.08.2022 року
На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:
1. Скасувати Постанову Північного апеляційного господарського суду по справі №____від 23.08.2022 року, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.02.2022 року залишити в силі.
Додаток:
1. Докази направлення касаційної скарги з додатками сторонам.
2. Рішення першої та другої інстанції.
3. Листи з приводу погодження оцінки на ___ арк.
_________ _____________ 05/08/2022
Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПКУ) також передбачає можливість подання касаційної скарги на рішення апеляційної інстанції з приводу банкрутства фізичної особи. Згідно зі статтею 315 ЦПКУ, касаційна скарга може бути подана до Вищого Судового Ради України за наявності підстав, визначених статтею 320 ЦПКУ.
Згідно зі статтею 320 ЦПКУ, касаційна скарга може бути подана у випадках:
порушення або неправильного застосування судом норм матеріального права;
порушення процесуальних норм, яке мало вирішальний вплив на результат справи;
невідповідність рішення суду матеріалам справи.
Отже, фізична особа має право подати касаційну скаргу до Вищого Судового Ради України протягом 30 днів з дня винесення рішення апеляційної інстанції у справі про її банкрутство. У цій скарзі можна звернутися до суду з підставами, які передбачені статтею 320 ЦПКУ.
Таким чином, для подання касаційної скарги на рішення апеляційної інстанції з приводу банкрутства фізичної особи важливо звернути увагу на терміни подання такої скарги, а також на наявність підстав для її подання, відповідно до вимог ЦПКУ та законодавства про банкрутство.
Кожен випадок поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень після пропуску з причин, пов'язаних з введенням воєнного стану в Україні, розглядається і вирішується індивідуально, з урахуванням доводів, викладених у заяві про поновлення такого строку.
Проте сам факт введення воєнного стану не може автоматично служити підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх випадках без винятку.
Крім того, посилання позивача на тривалі повітряні тривоги не можуть бути єдиною або серйозною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки ці тривоги не мають стійкого та тривалого характеру.
Більше того, такі тривоги оголошуються в різних регіонах України і не мають постійного та безперервного характеру, що свідчить про здатність відділень Укрпошти працювати та можливість скаржника звернутися до суду протягом 30-денного строку з моменту прийняття рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд
справа №540/1285/22
10 березня 2023 року