Судова практика з приводу стягнення ПДФО за прощений кредит
В одній з наших статей ми вже описували проблематику сплати ПДФО у розмірі 17 % при прощенні боргу банком та розписали шляхи, як можна уникнути сплати податку через систему угод укладених за допомогою факторингових установ.
Якщо позичальник все ж таки підписав прощення боргу та Державна податкова служба наполягає на сплаті з прощеного боргу податок, ми розповімо вам на основі судової практики, як необхідно правильно уникнути сплати.
Ваша позиція захисту залежить від кількох складових:
В одній з наших статей ми вже описували проблематику сплати ПДФО у розмірі 17 % при прощенні боргу банком та розписали шляхи, як можна уникнути сплати податку через систему угод укладених за допомогою факторингових установ.
Якщо позичальник все ж таки підписав прощення боргу та Державна податкова служба наполягає на сплаті з прощеного боргу податок, ми розповімо вам на основі судової практики, як необхідно правильно уникнути сплати.
Ваша позиція захисту залежить від кількох складових:
1. Банк, яких простив борг та його облік в самої банківської структури;
2. Що саме вам списали (тіло, проценти, неустойку).
На думку ДПІ, Згідно ст.. 164 ПКУ позичальник повинен був відобразити прощену суму в декларації та самостійно сплатити податок, про сплату податку було повідомлено листом ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до ПКУ, оподаткований дохід – це будь-якій дохід, який підпадає під оподаткування та який нарахований на користь платника податку протягом звітного періоду. Крім цього, до оподаткованого доходу відноситься дохід, отриманий платником як додаткове благо, у випадку прощеного (анульованого) банком за його власним рішенням, до закінчення позовної давності. Таким чином, якщо банк повідомляє позичальника про анулювання (прощення) боргу та включає розмір прощеного боргу до розрахунку суми доходу, то такий боржник самостійно сплачує податок з доходів та відображає його у декларації.
Статтею 159 ПКУ передбачений певний порядок врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, особливості формування резервів банків та порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок резервів.
Відповідно до законодавства, зокрема банки формують резерви направлених на відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (крім позабалансових).
Резерви списуються та формуються банками самостійно, згідно методики НБУ. Відповідно до ст.. 159 ПКУ за рахунок резерву банк компенсує заборгованість, яка відповідно до методики НБУ визначена як безнадійна.
Крім цього, банк класифікує активи для розрахунку резерві від відсутності ризику, до визнання заборгованості як безнадійну при спливу понад 90 днів та прострочення боргу більше ніж на 50 відсотків. Рішення про відшкодування за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймає правління або рада директорів банку, або кредитний комітет.
А тепер приведемо позиції судів з цього проводу, а саме:
1. На думку суду, відповідно до ст.. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні/нематеріальні цінності, послуги та інші види доходу, що сплачуються платнику податковим агентом, при умові, що вказаний дохід не є з/п та не пов’язаний з виконанням трудового договору або не є винагородою за договором.
Відповідно до п.33 Порядку заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу та сум утриманого з них податку, відображається сума фактично сплаченого доходу платника податку податковим агентом.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що відсотки за користуванням по кредиту, нараховані відповідно до кредитного договору та анульовані за його власним рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПКУ. Отже, дії Позивача з приводу не включення до декларації за 2013 рік суми анульованої банком заборгованості в розмірі 750 000 грн. по процентах за кредитом, колегія суддів розцінює як такі, що відповідають вказаним нормам Податкового кодексу України, оскільки анульовані банком проценти по кредит, не є доходом Позивача.
2. Наступний висновок суду полягає в тому, що як встановлено судом, на відповідний запит позивача, Начальником Південного ЦДС КРБ АТ «УкрСиббанк»_________, надано відповідь (Лист від 04.04.2014р. вихід.№_________), з повідомленням що відповідно до Постанови НБУ №172 від 01.06.2011р. «Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву», залишок заборгованості за договором кредиту №__________ від 13.04.2007року, укладеного між позичальником та АТ «УкрСиббанк» у розмірі 4 159 096 грн., списано за рахунок резерву як безнадійна заборгованість з урахуванням суми основної заборгованості перед банком та нарахованих доходів, а відтак списана АТ «УкрСиббанк» за рахунок коштів страхового резерву заборгованість, жодним чином не є анульованою заборгованістю у розумінні положень п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.
3. Або позиція суду з приводу стягнення податку полягає у наступному, Відповідно до постанови НБУ від 25.01.2012 р. № 23 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», реструктуризація – це така зміна істотних умов за кредитним договором, яка реалізується шляхом укладання додаткової угоди з боржником у зв'язку з фінансовими труднощами боржника та необхідністю створення умов для виконання позичальником зобов'язань по кредиту.
Банком у процесі виконання договору нараховується неустойка (пеня/штраф), яку, за умовами кредитного договору, у боржника виникає обов'язок сплатити. Таким чином, на момент реструктуризації за договором у боржника виникає заборгованість як за основною сумою боргу (тіло та проценти), так і неустойкою, яку в результаті реструктуризації банк за своїм рішенням має право анулювати.
Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України окремо не визначено вид боргу, який анулюється кредитором.
Таким чином, заборгованість за прощеною неустойкою є додатковим благом платника податку, яке підлягає декларуванню з відповідним його подальшим оподаткуванням.
Для отримання юридичної консультації по кредитам:
1. Реструктуризація кредиту (списання)
2. Захист від колекторів
3. Зняття арешту з майна
4. Оскарження рішення суду (заочне, апеляція, касація)
5. Застосування позовної давності по кредиту
6. Припинення поруки, скасування виконавчого напису
7. Супроводження купівлі кредиту на голландському аукціоні
8. Списання боргів – банкрутство фізичних осіб
911inua@gmail.com - задайте нам питання!
063-595-87-10 - отримуйте консультацію за телефоном!
Зразок рішення Верховного Суду, де ДФС повернули касаційну скаргу
