Скарга в суд на дії приватного виконавця (зразок скарги 2023)

Ви можете подати скаргу на приватного виконавця, якщо ви вважаєте, що він порушив ваші права. Скаргу можна подати до Міністерства юстиції України, до Ради приватних виконавців України або до суду.

У скарзі необхідно вказати такі дані:

• Прізвище, ім’я та по батькові приватного виконавця;
• Найменування виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює діяльність;
• Дату та номер виконавчого провадження;
• Суть порушених прав;
• Докази порушення прав.

ПЕРЕЛІК СУДОВИХ СПРАВ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ!

До скарги також можна додати копії документів, які підтверджують факти порушення прав.

Скарга розглядається Міністерством юстиції України, Радою приватних виконавців України або судом. У разі встановлення порушення приватний виконавець може бути притягнутий до відповідальності.

Ось деякі з дій приватного виконавця, які можуть бути підставою для скарги:

• Накладання арешт на майно без рішення суду;
• Продаж майна без згоди боржника;
• Нарахування необґрунтованих витрат;
• Використання образливих або погрозливих висловлювань;
• Перешкоджання реалізації права на захист.
Якщо ви вважаєте, що ваші права були порушені приватним виконавцем, не зволікайте та подавайте скаргу.

ЗРАЗОК СКАРГИ НА ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ

ДО _________ СУДУ

Скаржник______________

 
Відповідач:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва _______ (посвідчення No0359 видане 03.06.2019 року Міністерством юстиції України)
Адреса: 01024, м. Київ, провулок Івана Козловського буд. 4, офіс 1
Телефони: (097) 412-88-80, (044) 253-03-29

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:
Фізична особа-підприємець
____
(Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності No30/2023 від 19.01.2023 року, виданий Фондом державного майна України, дійсний до 19.01.2026)
РНОКПП: 2386104475
Адреса: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Велика, 2А
Телефон: (098) 456-92-68

Третя особа:
Акціонерне товариство «ПРОЗОРРО. ПРОДАЖІ» Код ЄДРПОУ 42068925
Адреса: 01601, місто Київ
вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 22
Телефон: +380 (68) 924-27-54
E-mail: 

Скарга


про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування результатів оцінки майна та зупинення реалізації арештованого майна

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

07.02.2022 року Шевченківським районним судом міста Києва було ухвалено рішення по справі No______, за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Сіді Маммар (Корнійчук) Ольги Миколаївни (надалі за текстом – Позивач).
______
01.11.1967 року народження
паспорт No______, орган що видав __________
Вказане судове рішення було отримано Позивачем лише 29.05.2023 року, оскільки в зв’язку з військовим станом Позивач понад рік перебувала за кордоном, а єдиними засобами зв’язку з Позивачем були поштова адреса та телефон, на які вказане рішення не було відправлено.

Вказане судове рішення наразі оскаржується. 03.06.2023 року Позивачем було подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу. На даний час вирішується питання про відкриття апеляційного провадження по цій справі.
Рішенням Шевченківським районним судом міста Києва у справі No______ було ухвалено стягнути з Позивача 14 619,05 доларів США коштів трьох відсотків річних від суми боргу та 6128,64 грн. судовий збір.

Незважаючи на оскарження Позивачем вказаного судового рішення, АТ КБ «Приватбанк» звернувся із заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (надалі за текстом – Відповідач), яка була зареєстрована Відповідачем 17.05.2023 року, та відкрив виконавче провадження No71834303. Постанова про відкриття виконавчого провадження No71834303 від 17.05.2023 року додається до позовної заяви. Згідно вказаної постанови було також визначено основну винагороду та виконавчий збір Відповідача в розмірі 54 072,68 гривень.

На підставі запитів здійснених Відповідачем, ним було з’ясовано що у власності Позивача перебувають дві земельні ділянки, на які можна накласти стягнення:

1. Земельна ділянка площею 4,09 га, кадастровий номер: ______, цільове призначення: 01.01. Для ведення сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Київська область, Тетіївський район, Стадницька сільська рада. 

2. Земельна ділянка площею 0,0607 га, кадастровий номер: ______, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вулиця Садова, ______(с/т «Плановик»). 

Постановою Відповідача від 13.06.2023 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника, було накладено арешт на земельну ділянку в місті Києві, з кадастровим номером ______.

Постановою Відповідача від 14.06.2023 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника, було накладено арешт на земельну ділянку в Тетіївському районі Київської області, з кадастровим номером ______.

Крім того, згідно матеріалів виконавчого провадження No71834303, виконавцем була видана вимога від 23.05.2023 року ______про надання доступу до вказаних земельних ділянок, проте невідомо чи направлялася вона Позивачу.

Здійснивши опис та арешт вказаних земельних ділянок Відповідач своєю постановою від 28.06.2023 року призначив суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання Кірей Костянтина Леонідовича (надалі за текстом – «Третя особа»), якому було доручено скласти звіт (висновок) ринкової вартості описаного майна Позивача.

Згідно Акту No______ про виконання робіт з оцінки майна вартість робіт по Договору укладеному між Відповідачем та Третьою особою, склала 6000,00 грн.

Згідно паспорту торгів від 20.07.2023 року ______Відповідач передав до Товариства з обмеженою відповідальністю «Публічні процедури» (код ЄДРПОУ 43569012) дві форми документації щодо лота земельних торгів для розміщення в електронній торговій системі, щодо земельних ділянок Позивача.

Відповідно до інформації, що міститься в повідомленні Відповідача про проведення земельних торгів суб’єкта переважного права, - земельна ділянка, кадастровий номер: ______ виставлена на продаж на:
- Офіційному сайті ДП «Prozzorro.Продажі» (код ЄДРПОУ 42068925) з ідентифікатором ______;
- Офіційному сайті ТОВ «ОНЛАЙН-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 41487305) з ідентифікатором ______.
Земельна ділянка з кадастровим номером: ______ виставлена на продаж на:

ЩОДО СТРОКІВ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ

Відповідно до статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Позивачу не було нічого відомо про наявність виконавчого провадження No71834303. Постанову про відкриття виконавчого провадження, постанови про опис та арешт майна, вимогу про надання доступу до об’єктів нерухомості, копію звіту про оцінку вартості майна Позивача та будь-яких інших документів виконавчого провадження Позивач НЕ ОТРИМУВАЛА. Незважаючи на те, що стягувачу (АТ КБ «Приватбанк») відомі контакти Позивача, Третя особа маючи таку можливість не встановила їх та не повідомила про свої дії в рамках виконавчого провадження.

Про те, що майно Позивача перебуває на продажу їй стало відомо 24.07.2023 року. Позивач отримала повідомлення у месенджері «Вайбер» від невідомої особи на ім’я Іван, який повідомляв, що земельна ділянка з кадастровим номером ______ перебуває на продажі в ТОВ «Національна електронна біржа», майданчику в системі «Прозорро.Продажі» (роздруковані повідомлення у «Вайбер» додаються до позову).

В зв’язку з цим, 28.07.2023 року Позивач звернулася до Третьої особи з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження No71834303 (копія заяви додається). Та 31.07.2023 року Позивач ознайомилася з:
- Постановою про відкриття виконавчого провадження; 

- Постановами про арешт майна боржника; 

- Постановою стягнення основної винагороди; 

- Постанов про опис та арешт майна боржника; 

- Постановою про призначення суб’єкта оціночної діяльності; 

- Вимогою Третьої особи про надання доступу до майна Позивача; 

- Звітом про оцінку вартості майна Позивача; 

- Іншими документами, що містяться в матеріалах провадження.
Крім того, Позивач також подала Третій особі заяву, в якій просила скасувати продаж 
земельної ділянки, кадастровий номер: ______, оскільки при її реалізації, вартість цієї земельної ділянки не погасить борги Позивача, а вартість другої земельної ділянки (навіть за умови її уцінки) покриває всі витрати виконавчого провадження та саму суму боргу. 
Враховуючи викладене, Позивач вважає що останнім днем строку на подання цієї позовної заяви є 10.08.2023 року (четвер). 


ЩОДО НЕПРАВОМІРНОСТІ ДІЙ З ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ОЦІНКИ МАЙНА

За змістом частин 1-4 статті 57 ЗУ «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

За приписами частини 5 цієї статті , виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Тому, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Оскільки в розглядуваному випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва, то в силу вимог статті 74 частини 1 ЗУ "Про виконавче провадження" така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі No 821/197/18, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі No 520/2218/2020 (постанова від 30 липня 2020 року).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон No2658-III).

Відповідно до статті 3 Закону No 2658-III, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно положень частини 4 статті 3 Закон No2658-III, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закон No2658-III).

Частиною 1 статті 12 Закону No2658-III визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону No2658-III, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Згідно частини 6 статті 9 Закону No2658-III, положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт No1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року No 1440 (далі по тексту - Національний стандарт No 1), а відтак, в розумінні статті 9 частини 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт No 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року No 1442 (далі по тексту - Національний стандарт No 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту No 2 з урахуванням вимог Національного стандарту No 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту No 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту No 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту No 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту No 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту No1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту No 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Закону No2658-III, замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Аналіз указаних норм свідчить, що незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежності експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна, тобто як зовнішнього огляду, так і внутрішнього.

Зі змісту звіту про оцінку земельної ділянки від 28.06.2023 року, що знаходиться у місті Києві та має кадастровий номер ______ вбачається, що стан об`єкту оцінки визначався згідно даних наданих замовником оцінки, без візуального обстеження, спостережень, вивчення технічної документації та проведення експертиз зі сторони оцінювача. Оцінювач припускає, що ця інформація є достовірною.

Позивач вважає, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, може призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна, зокрема, за заниженою ціною.

Також необхідно зазначити, що Відповідач не звертався до Позивача з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки. Позивач в будь-який час, на першу вимогу Відповідача готовий надати доступ до обєктів своєї нерухомості, за умови, що він буде повідомлений про таку необхідність. Відповідач не вжив заходів для повідомлення Позивача про необхідність надання доступу до нерухомого майна, а підійшов формально до цього питання.
Позивач вважає, що наявність зазначених недоліків могли вплинули на результат проведення оцінки, свідчить про неякісність, протиправність проведення оцінки майна.

Схожі висновки зазначено в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в справі No 766/7365/17 (провадження No 61-36614св18) і від 10 травня 2018 року в справі No759/8923/16-ц (провадження 61-17270св18), від 15.10.2020 в справі No917/628/17, від 20.11.2020 в справі No439/1223/18 (провадження No61-4494св19).

У постанові від 12.06.2019 в справі No308/12150/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

За таких обставин, Позивач дійшов висновку, що при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження були порушені ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункти 15, 50, 51, 56 Національного стандарту No 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 No 1440, що могло вплинути на результати оцінки цього майна, внаслідок чого, є підставою для визнання протиправним та скасування звіту про оцінку майна, складеного Третьою особою від 28.06.2023 року.

Відповідачем під час ознайомлення зі Звітом про оцінку майна та використанням його для виставлення нерухомого майна Позивача на прилюдні торги вказаного не взято до уваги.

Отже, з урахуванням викладеного та з огляду на ту обставину, що виконавець уповноважений приймати рішення щодо належності до врахування звіту про оцінку майна, Позивач дійшов висновку про наявність в спірних діях (щодо визначення вартості арештованого майна – земельної ділянки площею 0,0607 га, кадастровий номер: ______, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вулиця Садова, ______(с/т «Плановик»)) Відповідача протиправності.

Аналогічні спірні відносини виникли й щодо оцінки вартості земельної ділянки Позивача площею 4,09 га, кадастровий номер: ______, цільове призначення: 01.01. Для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Тетіївський район, Стадницька сільська рада.

На підставі звіту про оцінку земельної ділянки з кадастровим номером ______, Третьою особою так само не було отримано доступ до об’єкту нерухомості , оскільки Позивачем не отримано вимогу про надання доступу до цієї земельної ділянки. Крім того, у вказаному звіті містяться розбіжності: в звіті вказується, що земельна ділянка знаходиться в Білоцерківському районі Київської області, в той час як земельна ділянка, що належить Позивачу знаходиться в Тетіївському районі Київської області. Оскільки Позивач особисто не надавав доступу до своєї ділянки, це може свідчити про те, що Третя особа помилково оцінив іншу земельну ділянку, яка не належить Позивача. Це також є додатковою підставою для скасування вказаної оцінки та зупинення торгів.

ЩОДО НЕПРАВОМІРНОСТІ ВИСТАВЛЕННЯ НА ТОРГИ МАЙНА БОРЖНИКА

Згідно
частини 5 статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник має право
запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Згідно частини 6 статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника
звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно статті 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти)
боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого
провадження.

Враховуючи те, що Третя особа оцінив вартість земельної ділянки, кадастровий номер ______ в суму 1 204 738,69, цієї суми, у випадку реалізації цієї земельної ділянки вистачило б на погашення основної суми боргу та всіх витрат виконавчого провадження. В той же час у випадку реалізації на торгах земельної ділянки з кадастровим номером ______, вартість якої оцінена Третьою особою в розмірі 183 068,26, кошти виручені від її продажу будуть недостатніми для розрахунку зі стягувачем та компенсації витрат виконавчого провадження. Відтак виставлення цієї земельної ділянку на торги не має жодного

сенсу та вчинено з порушенням Відповідачем норм чинного законодавства, оскільки стягнення звернено на майно, обсяг якого перевищує необхідний, для виконання за виконавчим документом.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною першою статті 5 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Статтею 48 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Позивач вважає, що постанова Відповідача про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.06.2023 року (земельної ділянки в Тетіївському районі Київської області) є протиправною, оскільки всупереч законності, співмірності та об`єктивності заходів забезпечення виконавчого провадження Відповідачем додатково арештовано майно Позивача, вартість якого, в сукупності з арештом та описом земельної ділянки в місті Києві – перевищує розмір заборгованості за виконавчим документом, включно зі всіма витратами виконавчого провадження. Тобто, після опису та арешту 13.06.2023 року земельної ділянки, кадастровий номер: ______, вартість якої понад 1,2 млн гривень, Відповідач не мав жодних підстав накладати арешт та виносити на публічні торги земельну ділянку, кадастровий номер: ______, вартість якої 183 тисячі гривень.

За змістом ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін,

інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року No2831/5 затверджений Порядок реалізації арештованого майна (далі Порядок No2831/5).

У п. 1 розділу 1 Порядку No2831/5 встановлено, що арештоване майно (далі майно) рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації; електронні торги продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Порядок передачі майна на реалізацію на електронних торгах встановлений у розділі ІІ Порядку No2831/5, Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третімшістнадцятим пункту 2 цього розділу. Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на приватного виконавця як суб`єкта виконання судових рішень законодавством покладено обов`язок щодо вирішення питання з`ясування майнового стану боржника, вирішення та з`ясування про наявність майна боржника на яке в першу чергу можливо здійснити стягнення, та у разі відсутності в наявності у боржника першочергового майна на яке можливо звернути стягнення, приватний виконавець здійснює дії щодо реалізації майна відповідно до визначеної законодавством процедури, тобто приватний виконавець здійснює підготовчі дії для проведення електронних торгів: визначає майно боржника для передачі його на реалізацію, готує, формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та надсилає їх до ДП «Prozzorro.Продажі».

Верховний Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі No910/10136/17 роз`яснив, що дії виконавця щодо передачі майна на реалізацію є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які хоча і не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, однак за умови, що їх не оскаржено та не визнано незаконними.

Верховний Суд України у постановах від 06 квітня 2016 року у справі No3-242гс16 та постанові від 29 листопада 2017 року у справі No668/5633/14-ц роз`яснив, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Враховуючи наведене вище, Позивач вважає, що у даному випадку дії Відповідача, при реалізації нерухомого майна: земельних ділянок у виконавчому провадженні призвели до порушення законних прав Позивача, зокрема, передаючи на реалізацію спірні земельні ділянки Відповідач не провів у встановлений ЗУ «Про виконавче провадження» строк відповідну перевірку майнового стану Позивача, за результатами якої можливе встановлення наявності у боржника коштів у національній та іноземній валютах, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, звернення стягнення на які в силу вимог ст. 48 зазначеного вище Закону здійснюється першочергово. Недодержання Відповідачем порядку звернення стягнення на майно боржника та позбавлення її права, до передачі майна на реалізацію, можливості подати на вимогу Відповідача декларацію про свої доходи та майно, або ж запропонувати приватному виконавцю ті види майна, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу, є такими порушеннями, які могли вплинути на результати торгів, оскільки, виконання приватним виконавцем належним чином своїх обов`язків та вимог законодавства могло призвести до того, що це майно взагалі не було б передане на реалізацію.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі No465/650/16-ц та від 23 січня 2019 року у справі No522/10127/14-ц зазначила, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Верховний Суд України у постанові від 25 грудня 2013 року у справі No6-78цс13 виклав правовий висновок та зазначив, що з урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд при розгляді справи повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

Враховуючи те, що Позивач оскаржує звіти про експертну грошову оцінку No______- 23/02 та No______-23/01 від 28.06.2023 року його земельних ділянок та дії Відповідача, що полягають у визначені вартості цих земельних ділянок згідно з оскаржуваними звітами, а також подальша передача майна Позивача для реалізації на прилюдних торгах, Позивач вважає за необхідне просити суд, в якості забезпечення позову, скасувати ці торги.

Позивач вважає вищевказані звіти про оцінку протиправними та які підлягають визнанню недійсними, а тому звернувся з позовом до суду з цих підстав.

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа No ______ виданого 16.09.2022, шляхом зупинення виконавчого провадження No71834303, та шляхом зупинення реалізації арештованого майна.

Крім того, з метою встановлення того, чи відповідають звіти про експертну грошову оцінку No______-23/02 та No______-23/01 від 28.06.2023 року вимогам чинного законодавства, Позивач вважає за необхідне клопотати суд про призначення судової оціночно- будівельної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
1. чи відповідає звіт про експертну грошову оцінку No______-23/02 від 28.06.2023 року вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? 

2. чи відповідає звіт про експертну грошову оцінку No______-23/01 від 28.06.2023 року вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? 


ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУД ЗБОРУ

Позивач вважає за необхідне клопотати суд про відстрочення сплати судового збору, оскільки розмір судового збору є для неї значним та перевищує доходи Позивача. Позивач є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААЛ No_____, являється інвалідом 3 групи. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

про джерела / суми доходів та утриманих податків, станом на 24.05.2023 рік, загальна сума нарахованого доходу Позивача за 2022-2023 роки становить 24 846,11 гривень. Розмір доходів Позивача також підтверджується довідкою про доходи, виданою Пенсійним фондом України, згідно якої станом на 31.05.2023 рік загальний розмір доходів за останній рік складає 24 627,00 гривень. Копії довідок, що підтверджують вказані обставини додаються до позовної заяви.

Згідно частини 2 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

За подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, судовий збір становить - 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відтак Позивач має сплатити судовий збір в розмірі 1073.60 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, що в сумі складає 4294,40грн., а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 805,20 грн. за кожну заяву, що в сумі складає 1610,40 грн. Тобто загальний розмір судових витрат Позивача складе становить 5904,80 грн, що становить понад 23% загального доходу Позивача за весь минулий рік.

Відповідно до частин 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
самих підстав.

Позивач визначив підсудність відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, де адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Керуючись вищевикладеним, та статтею 19 Конституції України, статтями 5, 25, 77, 122, 133, 139, 160, 161 КАС України, статтями 1, 2, 5, 10, 18, 26, 48, 56, 57, 74 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року No2831/5 з, Позивач, -

Просить Суд:

1. Визнати протиправним та скасувати звіт No______-23/02 від 28.06.2023 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України Сіді Маммар Ольга Миколаївна, адреса розташування ділянки: м. Київ, Дніпровський район, вулиця Садова, ______(с/т «Плановик», кадастровий номер: ______. 


2. Визнати протиправним та скасувати звіт No______-23/01 від 28.06.2023 року експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,0900 га, власником якої є громадянка України Сіді Маммар Ольга Миколаївна, адреса розташування ділянки: Київська область, 

Білоцерківський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: ______.

3. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення No0359 видане 03.06.2019 року Міністерством юстиції України) щодо визначення вартості арештованого майна - земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України Сіді Маммар Ольга Миколаївна, адреса розташування ділянки: м. Київ, Дніпровський район, вулиця Садова, ______(с/т «Плановик», кадастровий номер: ______. 


4. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення No0359 видане 03.06.2019 року Міністерством юстиції України) щодо визначення вартості арештованого майна - земельної ділянки площею 4,09 га, власником якої є громадянка України Сіді Маммар Ольга Миколаївна, адреса розташування ділянки: Київська область, Тетіївський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: ______. 


5. Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України Сіді Маммар Ольга Миколаївна, адреса розташування ділянки: м. Київ, Дніпровський район, вулиця Садова, ______(с/т «Плановик», кадастровий номер: ______. 


6. Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 4,09 га, власником якої є громадянка України Сіді Маммар Ольга Миколаївна, адреса розташування ділянки: Київська область, Тетіївський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: ______. 


7. Призначити по справі судову оціночно-будівельну експертизу, виконання якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (код ЄДРПОУ 02883096), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, будинок 6. 


8. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення No0359 видане 03.06.2019 року Міністерством юстиції України) на користь Сіді Маммар (Корнійчук) Ольги Миколаївни судові витрати.

Додатки:
1. Копія паспорту так РНОКПП Позивача; 

2. Копія про реєстрацію місця проживання Позивача; 

3. Копія пенсійного посвідчення Позивача; 

4. Копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела / 

суми доходів та утриманих податків Відповідача, станом на 24.05.2023 р.;
5. Копія довідки про доходи Відповідача No7455 4649 7345 1402; 

6. Копія заяви про відкриття виконавчого провадження; 

7. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження; 

8. Копія вимоги про надання доступу до земельних ділянок; 

9. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.06.23р; 

10. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.06.23р; 

11. Копія постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта 

господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.06.23р;
12. Копія Акту No______-23 (без дати); 

13. Копія паспорту торгів від 20.07.2023 року; 

14. Копія форми документації щодо лота земельних торгів на земельну ділянку з кадастровим 

номером: ______;
15. Копія повідомлення про проведення земельних торгів суб’єкта переважного права; 

16. Роздруковані повідомлення у «Вайбер» про продаж майна Позивача; 

17. Копія заяви про ознайомлення з матеріалами ВП; 

18. Копія заяви про зняття лоту з торгів; 

19. Копія звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки від 28.06.23р. об’єкту з 

кадастровим номером ______;
20. Копія звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки від 28.06.23р. об’єкту з кадастровим номером ______;
21. Клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи; 

22. Клопотання про зупинення реалізації арештованого майна; 

23. Заява про звільнення від сплати судового збору; 

24. Копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи. 

05.08.2023 року

Скарга на приватного виконавця в Україні

Діяльність приватних виконавців регулюється законодавством України, і вони мають дотримуватися встановлених норм та правил. Однак, якщо ви зіткнулися з неправомірними діями приватного виконавця, ви маєте право подати скаргу. У цій статті ми розглянемо порядок подання скарги на приватного виконавця та ваші права у такій ситуації.

Підстави для подання скарги

Підстави для скарги на приватного виконавця можуть включати, але не обмежуються, наступними діями:

• Порушення процесуальних норм: неправильне або неповне виконання рішення суду, порушення строків виконання.
• Перевищення повноважень: дії, що виходять за межі наданих законом повноважень.
• Неправомірні вимоги: вимога виконання умов, що не передбачені рішенням суду або законом.
• Неправомірне стягнення коштів: неправомірне накладення арешту на майно або рахунки, стягнення коштів без належних підстав.
• Етичні порушення: неприпустима поведінка, використання погроз або фізичного насильства.

Порядок подання скарги

1. Збір доказів

Перш за все, зберіть всі необхідні докази неправомірних дій приватного виконавця. Це можуть бути:

• Копії документів (ухвал, постанов, протоколів).
• Аудіо- та відеозаписи розмов.
• Свідчення свідків.
• Письмові пояснення та заяви.

2. Написання скарги

Скарга повинна містити такі обов'язкові елементи:

• Ваші контактні дані (ПІБ, адреса, телефон).
• Дані приватного виконавця (ПІБ, номер виконавчого провадження).
• Опис обставин справи та конкретних дій виконавця, що порушують ваші права.
• Посилання на законодавство, яке було порушене.
• Перелік додатків (доказів).
• Дата і підпис.

3. Подання скарги

Скаргу можна подати до таких інстанцій:

• Рада приватних виконавців України: цей орган здійснює нагляд за діяльністю приватних виконавців та розглядає скарги на їхні дії.
• Міністерство юстиції України: державний орган, який регулює діяльність приватних виконавців.
• Суд: у разі суттєвих порушень, ви можете звернутися до суду з позовом про захист своїх прав.

Розгляд скарги

Після подання скарги відповідний орган розглядає її у визначений законодавством строк (як правило, до 30 днів). Під час розгляду можуть бути проведені додаткові перевірки, опитування свідків, вивчення наданих доказів.

Можливі наслідки

За результатами розгляду скарги можуть бути прийняті наступні рішення:

• Визнання дій виконавця правомірними: якщо порушень не виявлено.
• Вжиття дисциплінарних заходів: попередження, штраф, тимчасове відсторонення від роботи.
• Анулювання дій виконавця: скасування неправомірних постанов, рішень, арештів.
• Передача матеріалів до правоохоронних органів: у разі виявлення ознак кримінального правопорушення.

Ваші подальші дії

Якщо ваше звернення не задовольнили, або ви не погоджуєтесь з рішенням, ви маєте право:

• Оскаржити рішення в судовому порядку.
• Подати апеляційну скаргу до вищих інстанцій.
• Звернутися до інших наглядових органів.