Фінансовий моніторинг в Україні 2024 року під час військового стану

Як ви знаєте, проблема фінансового моніторингу в Україні стоїть дуже гостро, особливо під час воєнного стану, коли багато українців намагаються перенаправити грошові потоки за кордон. Якщо раніше фінансовий моніторинг починав працювати від 400 000 грн., то тепер достатньо 2500-5000 дол. США, перерахованих із-за кордону, в тому числі з криптовалютних операцій. У деяких випадках потрібно купити будинок чи квартиру за кордоном і показати легалізацію грошових коштів, в інших випадках сім'я з України намагається перенаправити грошові потоки до Польщі.

У цій статті ми розглянемо практичні варіанти взаємодії із фінансовим моніторингом. Крім того, розглянемо особливості перерахування P2P, через обмінник або через криптобіржу, зокрема Binance, із точки зору фінансового моніторингу.

ПЕРЕЛІК СУДОВИХ СПРАВ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ!

У ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення” є градація: НИЗЬКИЙ і ВИСОКИЙ рівень ризиків, на які фінансовий моніторинг має реагувати.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення» ризик ділових відносин клієнта невисокий, оскільки не підпадає під такі ознаки:

- є складними фінансовими операціями;
- є надзвичайно великими фінансовими операціями;
- проведені незвичайним способом;
- не мають очевидної економічної чи законної мети.

А отже, згідно зі ст. 13 зазначеного закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право здійснювати спрощені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин із якими (ризик фінансової операції без установлення ділових відносин із якими) низький.

Таким чином, ви повинні вийти на спрощені заходи належної перевірки.

Це означає, що необхідно надати спрощені документи для розблокування коштів. Специфіка поданих документів залежатиме від вашої ситуації. Ми займаємося аналізом і консультаціями з проблем з фінансовим моніторингом та можемо вас проконсультувати за телефоном: 063-595-87-10.

Приват заблокував кошти після торгівлі на п2п?

Бувають і такі кейси: Петриківський районний суд зобов’язав ПриватБанк розблокувати рахунки клієнтки та компенсувати збитки

15 жовтня 2024 року суд ухвалив рішення на користь позивачки, яка подала скаргу на ПриватБанк через незаконне блокування її рахунків після здійснення криптовалютної операції (торгувала на Binance p2p). Після того, як банк в односторонньому порядку обмежив їй доступ до коштів (понад 290 тис. грн), клієнтка залишилася без можливості розпоряджатися своїми фінансами.

Рішення суду

• Розблокувати рахунки позивачки та повернути доступ до всіх коштів.

• Виплатити пеню за порушення прав споживача в розмірі 292 тис грн

• Компенсувати витрати на правову допомогу та судові збори

УВАГА!!!! Починаючи з 5 червня, банки щотижня повинні надавати Національному банку України (НБУ) звіти про карткові операції своїх клієнтів.

Кожного понеділка до 16:00 банки повинні надсилати до Нацбанку інформацію про безготівкові платежі своїх клієнтів в Інтернеті за попередній тиждень. В цих звітах мають бути вказані імена клієнтів або назви суб'єктів господарювання, які здійснювали відповідні платежі. Ця вимога встановлена в Листі НБУ (№ 25−0005/38228 від 1 червня 2023 р).

Згідно з цим документом, НБУ очікує отримати інформацію від банків щодо наступних типів операцій:

P2P-перекази (переведення коштів між фізичними особами).
Поповнення/зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах.
Оплати в Інтернеті.
Переказ коштів з картки на розрахунковий рахунок компанії або виплати на картки клієнтів з рахунку компанії.
Звіти мають включати операції будь-якої суми, оскільки поріг, з якого транзакції мають бути відстежені, не зазначений в Листі. Звернімо увагу, що згідно з чинними правилами, дані про всі великі операції (від 400 тис. грн) автоматично надсилаються до Державного фінансового моніторингу.

Проблему з фінансовим моніторингом можуть спричинити: накопичення коштів за рахунок зарплати "в конверті" або інші фінансові надходження; заробіток закордоном; незадекларовані доходи від надання різноманітних послуг; неофіційно подаровані гроші; відсутність доходів узагалі, наприклад, особа ніде офіційно не працює, будучи студентом або безробітним; перерахування й обмін криптовалюти з обмінних агрегаторів або p2p на один рахунок і т. д.

Пороговими цифрами обсягу готівкових і безготівкових операцій у фінансовому моніторингу є 5 тис. грн., 30 тис. грн., 55 тис. грн., 400 тис. грн., а також значна сума при операціях з готівкою. Наприклад, якщо вам перерахували 800 000 грн., то 400 000 грн. ви зможете перерахувати, а решта 400 000 потраплять під фінансовий моніторинг.

Навіщо Національний банк України (НБУ) проводить аналіз даних про операції онлайн-торговців?

Звісно, НБУ щотижня збирає та досліджує великі обсяги даних не просто з академічною цікавістю.
Співрозмовник The Page нагадує, що саме на основі аналізу цієї інформації НБУ вже прийняв рішення про ліквідацію банку "Айбокс" і одночасно, на початку року, розпочав широкомасштабну кампанію з протидії міскодінгу - встановлення коду торговця (MerchantCategoryCode або MCC) банком, який не відповідає реальній сфері діяльності бізнесу. Це, зокрема, допомагає ухилятися від виявлення платежів, пов'язаних з азартними іграми.

"Регулятор може просто зайти на сайт мерчанта [онлайн-торговця, що приймає карткові платежі] і переконатися, що встановлений для нього термінал з кодом MCC відповідає його справжній діяльності", - пояснює експерт. "Крім того, інформація про суму та кількість операцій дозволяє оцінити середній чек, що може багато розповісти про наявність сумнівних схем. Наприклад, різке зростання середнього чека з невідомих причин в кілька разів є сигналом для підозрілих дій".

Ознаки порогової операції у 2022 році (з якої суми починається фінмоніторинг в Україні)

Крім перевищення суми операції в 400 тис. грн. для визнання її підозрілою потрібне дотримання хоча б однієї з 4-х ознак: зарахування/переказ коштів, коли одна зі сторін має реєстрацію/проживання/місцезнаходження в державі, що не виконує належним чином рекомендації ФАТФ. До таких ситуацій належить і наявність в однієї з осіб рахунка в банку у такій країні. Зараз це Іран і КНДР; фінансові операції політично значимих осіб, членів їхньої сім'ї/пов'язаних осіб; фінансові операції з переказу коштів за кордон, у тому числі в держави, віднесені КМУ до офшорів; фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Які операції НЕ підпадають під фінансовий моніторинг

Крім операцій, що не перевищують 5 тис. грн., під фінансовий моніторинг не підпадають також такі операції, незалежно від суми угоди: зняття коштів із власного рахунку; переказ коштів для сплат податків, зборів, єдиного соціального внеску, штрафних санкцій за порушення законодавства; платежі за комунальні послуги; платник та одержувач є суб'єктами фінансового моніторингу, які надають платіжні послуги; перекази з використанням електронних платіжних засобів або електронних грошей для оплати товарів або послуг, якщо номер такого засобу або картки супроводжує переказ по всьому шляху руху коштів. Наприклад, це платежі в оплату товарів в Інтернеті, які оплачуються банківською карткою через LiqPay або інші подібні послуги; платежі через посередника, що укладає договір купівлі-продажу чи веде переговори.

Можливі документи, що підтверджують джерело походження коштів: 

• копія декларації про майновий стан і доходи;
• копії документів, що підтверджують отримання спадщини;
• довідка чи інформація, отримана в установленому законодавством порядку відповідного державного податкового органу;
• документи, що підтверджують отримання страхової суми за договором страхування;
• виграш у лотерею, набуття права на скарб;
• договір отримання кредиту;
• довідки з інших банків щодо залишку на рахунках/виписки за рахунками тощо. (З підтвердженням, що джерела походження коштів банком вивчено);
• копії документів, що підтверджують джерела походження коштів близьких осіб (якщо в поясненні щодо джерел походження коштів клієнт зазначає, що кошти отримані від близької людини);
• виписка (довідка) уповноваженого банку про надходження на рахунок коштів у гривнях, отриманих на території України як оплата праці, авторські гонорари, премії, призи; відшкодування шкоди на виробництві; відшкодування за страховками та рішеннями суду; виплачені відсотки за депозитом (за винятком самої суму депозиту).

Які перекази вважаються підозрілими?
Усього ознак вісім:
• понад 10 операцій на день або понад 50 операцій на місяць контрагентів-фізособ;
• понад 30 операцій на день, проведених фізособами;
• менше хвилини між зарахуванням коштів та їх списанням.

ПриватБанк без попередження заблокував рахунок клієнта і тепер заплатить десятки тисяч компенсації

В Україні суд першої інстанції задовольнив позов клієнта ПриватБанку і зобов'язав банк виплатити 20 тис. грн компенсації (5 тис. грн за моральну шкоду і 15 тис. грн за юридичні послуги). ПриватБанк, як і інші банки, блокує рахунки клієнтів без попередження та пояснення через підозрілі операції в межах фінансового моніторингу. Суд визнав такі дії незаконними.

Як йдеться в рішенні Хмельницького міськрайонного суду (провадження № 2/686/1805/24), правомірність блокування карткового рахунку можлива лише у випадку подальших дій банку, визначених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Верховний Суд також підкреслює необхідність обґрунтування відмови в обслуговуванні рахунків клієнта, зазначаючи, що банк не має права відмовляти клієнту лише на підставі присвоєння йому високого ризику.

"Стягнути з ПриватБанку моральну шкоду у розмірі 5000 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн", – йдеться в рішенні суду.

За що блокують рахунки українців

Картку можуть заблокувати за неоновлені дані про себе, арешт виконавчою службою (через несплачені аліменти, невиконане судове рішення, прострочені штрафи) або якщо клієнт не може довести законне походження коштів. Особливу увагу слід приділяти наступним випадкам:

Зняття великої суми готівки в незвичному для вас регіоні
Великі онлайн-покупки, особливо вночі
Отримання великої суми на картку та її зняття готівкою
Операції з криптовалютою чи іншими віртуальними активами на суму понад 30 тис. грн
Транзакції на суму 400 тис. грн і більше

Якщо ваш банківський рахунок був заблокований у зв'язку з фінансовим моніторингом в Україні, перш за все, вам необхідно звернутися до банку та дізнатися причину блокування.

Для розблокування рахунку вам можуть знадобитися документи, що підтверджують джерело походження коштів, що знаходяться на рахунку, або інші документи, що доводять легальність вашої діяльності. Вам можуть знадобитися також документи, які підтверджують походження грошових коштів, що ви хотіли б перевести заблокованого рахунку на інший.

Окрім того, ви повинні звернутися до державних органів, які проводили фінансовий моніторинг, і отримати від них інформацію про причину блокування. Для цього можна звернутися до Державної фінансової служби України або до Національного банку України.

Якщо ви не можете самостійно розблокувати свій рахунок або не можете знайти причину блокування, то вам потрібно звернутися до юристів, які займаються такими питаннями. Вони допоможуть вам зрозуміти причину блокування, скласти відповідний запит до державних органів, а також допоможуть у вирішенні всіх інших питань, пов'язаних з блокуванням рахунку.

У будь-якому випадку, щоб уникнути блокування рахунку в майбутньому, вам слід уважно дотримуватися всіх правил та вимог, пов'язаних з фінансовим моніторингом, і завчасно підготувати всі необхідні документи, які можуть знадобитися при проведенні такого моніторингу.

Також, якщо ваш рахунок був заблокований через порушення вимог фінансового моніторингу, вам слід звернути увагу на декілька важливих моментів:

Дотримуйтесь вимог фінансового моніторингу. Перед здійсненням фінансових операцій переконайтеся, що у вас є всі необхідні документи та дозволи, які дозволять вам провести ці операції без порушення законодавства.

Співпрацюйте з державними органами. Якщо ви отримали запит від державних органів щодо проведення фінансового моніторингу, то надайте всю необхідну інформацію та документи в строк.

Запобігайте транзакціям з сумнівних джерел. Не приймайте кошти від осіб, які не є вам знайомі, не здійснюйте транзакції з компаніями, які не мають достатньої інформації про свою діяльність та власників.

Не зберігайте значні суми грошей на банківському рахунку. Великі суми коштів на рахунку можуть привернути увагу державних органів, які проводять фінансовий моніторинг.

Зразок пояснення

Додаткові пояснення
З приводу запиту ПАТ “Приватбанк”

Відповідно до уточнюючого запиту ПАТ «Приватбанк» надаємо наступну інформацію:

З приводу наявності грошових коштів (USDT)

USDT знаходяться на електронному гаманці на кріптобіржі BINANCE, що підтверджується випискою з рахунку (account statement). Звертаю увагу, що вказана виписка формується виключно в BTC в спотовому гаманці. Саме така особливість формування виписки в BINANCE з прив'язкою до BTC, як до базового активу обрахунку, але кошти при цьому знаходяться в USDT.

З приводу перерахування грошових коштів третім особам

Я надавала у тимчасове користування на поворотній безпроцентній основі грошові кошти третім особам, які також не використовували вказані кошти для підприємницької діяльності та отримання прибутку. Відповідно до законодавства України, вказана діяльність є законною та повністю легальною та не пов'язана з підприємницькою діяльністю.

Враховуючі викладене, я несу відповідальність з приводу повернення грошових коштів _______ та в повній мірі надала інформацію з приводу вашого запиту щодо походження грошових коштів. Крім того, моя діяльність, як фізичної особи, в повній мірі відповідає законодавству України.

"Ефективний Фінансовий Моніторинг для Вашого Бізнесу в Україні!"

Ви маєте бізнес в Україні? Прагнете забезпечити його успішну та легальну роботу? Наша юридична компанія готова надати Вам професійну допомогу в здійсненні фінансового моніторингу – важливої складової будь-якої сучасної організації.

Наші послуги з фінансового моніторингу включають:

Аудит фінансової діяльності: Ми ретельно проаналізуємо ваші фінансові процеси, виявимо можливі ризики та запропонуємо ефективні рішення для їх зниження.

Забезпечення дотримання законодавства: Ми гарантуємо, що ваш бізнес дотримується всіх вимог щодо фінансового моніторингу, запобігаємо відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Розробка та впровадження політик внутрішнього контролю: Ми допоможемо створити систему внутрішнього контролю, яка дозволить ефективно виявляти та уникати фінансові ризики.

Навчання персоналу: Ми проведемо навчання вашого персоналу з питань фінансового моніторингу, щоб кожен співробітник був готовий працювати відповідно до встановлених норм.

Консультації та підтримка: Наші юристи завжди готові надати вам консультацію з будь-яких питань, пов'язаних із фінансовим моніторингом.

Маємо багаторічний досвід успішної співпраці з клієнтами різних галузей та розмірів. Наша команда експертів гарантує вам найвищий рівень якості та професіоналізму.

Забезпечте фінансову безпеку та успіх свого бізнесу за нашої підтримки. Звертайтеся до нас прямо зараз і отримайте персоналізовану консультацію з питань фінансового моніторингу для вашого бізнесу!

СУДОВА ПРАКТИКА З ПРИВОДУ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРИВАТБАНК ВІДКРИТИ РАХУНОК ТА ВИЗНАННЯ ЗАКРИТТЯ РАХУНКУ НЕЗАКОННИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі Дмітрієвій Д.В. за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Бацей Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання незаконною відмови в обслуговуванні, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

10 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою до АТ КБ «Приватбанк» про захист правспоживача шляхомвизнання незаконноювідмови вобслуговуванні,зобов`язання розблокуватибанківські рахункита картки,а такожстягнення коштівта моральноїшкоди.В обґрунтуванняпозовних вимогзазначено,що позивач є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та на його ім`я відкрито 2 рахунки: у гривнях та у доларах США.

У серпні 2022 року при спробі позивача провести транзакцію коштів на своїх рахунках, останньому було відмовлено у її проведенні та заблоковано картки.

На звернення ОСОБА_2 до відділення ПриватБанку працівники не змогли пояснити йому причин заблокування рахунків.

Після написання позивачем заяв на закриття рахунків, останньому перераховано залишок коштів з рахунку у гривнях, проте залишок коштів з рахунку у доларах США повернуто не було.

На відповідне звернення банком позивачу повідомлено, що правовою підставою для припинення обслуговування є п. 2.1.4.2.3 Умов і правил надання банківських послуг.

Як зазначено у вказаному листі, правовою підставою для припинення обслуговування став п. 2.1.4.2.3 Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.4.2.3 Умов у випадках порушення клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення несанкціонованого овердрафту банк має право зупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій банком частині у разі невиконання клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором. Для отримання коштів потрібно звертатись в правоохоронні органи.

Разом з тим, специфіковану причину блокування рахунку позивача, що стала підставою для застосування п. 2.1.4.2.3 Умов у даному випадку відповідачем зазначено не було.

Грошові кошти з банківського рахунку НОМЕР_1 було перераховано позивачем у інші фінансові установи, що підтверджується випискою по особовому рахунку АБ «Укргазбанк» від 09.08.2022 року та випискою по рахунку АТ «Укрсиббанк» за період з 01.09.2022 року по 03.11.2022 року.

Водночас, за твердженням представника відповідача, що не заперечується представником позивача, рахунок позивача було розблоковано 16 березня 2023 року. Це позбавило позивача доступу до грошових коштів, що зберігались на рахунку протягом часу, коли рахунок був заблокований.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк надає банківські послуги необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщуються на офіційному сайті банку і є невід'ємною частиною договору банківського обслуговування.

Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами, які не передбачені договором або законом.

Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення.

Нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює правовідносини, які виникають при відкритті банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах, є Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам платіжних послуг, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162.

Відповідно до п. 123 вказаної Інструкції надавач платіжних послуг має право відмовитися від договору банківського рахунку/договору платіжного рахунку та закрити поточний/платіжний рахунок користувача, якщо:

1) немає операцій за рахунком користувача протягом трьох років підряд та залишку грошових коштів на поточному/платіжному рахунку;

2) є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу. Залишок коштів з поточного/платіжного рахунку користувача повертається користувачу в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу.

Обґрунтовуючи припинення обслуговування платіжної картки позивача, Банк посилається на п. 2.1.4.2.3 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого у випадках порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/ або умов даного Договору та/або у разі виникнення несанкціонованого овердрафту Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Карткою (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором

При цьому, правомірність блокування карткового рахунку є можливою лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а також за умови дотримання строків зупинення фінансових операцій та блокування картки.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд, виклавши його у постанові від 30 січня 2019 року по справі №235/5583/16.

У даному випадку, судом об`єктивно встановлено, що станом на момент блокування рахунку позивача, а саме станом на серпень 2022 року жодних кримінальних чи адміністративних проваджень з приводу підстав та порядку здійснення ОСОБА_2 фінансових операцій правоохоронними органами не порушувалось, ухвал та постанов про арешт коштів судом чи виконавчою службою не приймалося, а тому підстави для застосування положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" відсутні.

Водночас, посилання відповідача на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року по справі № 761/28393/22 про тимчасовий доступ до речей та документів в рамках досудового розслідування кримінального провадження суд не бере до уваги, оскільки вказана ухвала винесена судом п’ять місяців після блокування рахунку позивача. З тексту ухвали неможливо встановити відношення позивача до кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке перебувало на досудовому розслідуванні. Отже, твердження відповідача про порушення позивачем чинного законодавства України шляхом причетності до розкрадання державного майна є передчасним і не може слугувати достатньою правовою підставою для блокування рахунку позивача та обмеження його прав розпоряджатися грошовими коштами, що містяться на вказаному рахунку.

Згідно з позицією Верховного Суду, від банку вимагається обов’язкове обґрунтування відмови в обслуговуванні рахунків клієнта. Верховний Суд у своїх постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19 та від 10 грудня 2020 року у справі № 910/507/20 акцентує увагу на тому, що банк не має необмеженого права на відмову від обслуговування клієнта навіть на підставі присвоєння клієнту неприйнятно високого ризику.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час проведення судового розгляду даної справи, відповідачем не надано суду достатнього масиву доказів на підтвердження правомірності своїх дій по блокуванню рахунків позивача та обмеження його в користуванні належними йому грошовими коштами. Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у суді, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у:

1. фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2. душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3. душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
4. приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадоговірних відносинах. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав власності, передбачено також частиною третьою статті 386 ЦК України.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Таким чином, законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди: вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).

Спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Велика Палата Верховного Суду, відступивши від раніше оприлюдненої позиції, у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц зазначила, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватись у будь-якому випадку спричинення шкоди, оскільки право на відшкодування виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц вказала, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

В даному випадку, суд звертає увагу на той факт, що мала місце відмова від обслуговування клієнта банком без необхідних пояснень, що є неправомірною поведінкою, яка заподіяла позивачу моральну шкоду, що полягає моральних стражданнях, які виявилися у постійних переживаннях та хвилюваннях, відчутті дискомфорту, адже останній постійно був вимушений докладати додаткових зусиль для вияснення питання з працівниками банку. Все це призвело до зміни усталеного способу життя та отримання негативних життєвих емоцій.

Враховуючи викладене та керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 у розмірі 5000 гривень буде справедливою сатисфакцією потерпілої сторони внаслідок дій неправомірного характеру з боку відповідача, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із погіршенням психологічного стану позивача.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Як вбачається із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2022 року між адвокатом Адамчук Л.В. та Кузнецовим Д.С. укладено Договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 3.1 Договору за правову допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 15000 грн.

Вказана сума була передана позивачем адвокату Адамчук Л.В., що підтверджується актом наданих послуг до Договору від 01.11.2022 року із детальним переліком виконаних робіт, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12 від 20.12.2022 року на суму 15000 грн. та розрахунком витрат за надання правової допомоги ОСОБА_2 .

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн.

Відповідно довимог ст.141ЦПК України,оскільки позивачзвільнений відсплати судовогозбору напідставі ч.3ст.22Закону України«Про захистправ споживачів»,судовий збіру розмірі1984,80грн.слід стягнутиз відповідачаАТ КБ«Приватбанк» накористь держави.

Отже, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 77-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 23, 386, 611, 1066, 1068, 1074, 1167 ЦК України, Законом України « Про банки та банківську діяльність», суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання незаконною відмови в обслуговуванні, стягнення моральної шкоди задовольнити.

Визнати незаконним припинення обслуговування рахунку НОМЕР_2 за договором SAMDNWFC00052077770 від 19.06.2019 року та картки НОМЕР_3 , відкритих на імя ОСОБА_3 на дату припинення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Поповнити чужу картку без податків тепер не можна!

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, заявив: тепер поповнювати ЧУЖІ картки через термінали без сплати податків — зась.

Схема, яку так любили роботодавці, щоб уникнути податків, нарешті заблокована Нацбанком. А ось поповнити свою картку можна, але з подальшою подачею декларації. Отже, хочеш зарплату “в конверті” — доведеться “заповнити” ще й декларацію.

Контроль грошових переказів: тепер не лише банки!

Національний банк посилює контроль за переказами: тепер перевіряти ваші фінансові операції будуть не лише банки, а й маркетплейси, поштові оператори та платіжні термінали. Під ковпаком опиняться всі: від RozetkaPay і NovaPay до EasyPay і City24. Тож навіть купити кросівки через інтернет — тепер з наглядом.

Гайки для волонтерів, свобода для “конвертів”

Для звичайних людей, дрібних підприємців та волонтерів усе стає складніше — більше контролю, більше бюрократії. Але, дивним чином, конвертаційні центри, які виводять бюджетні кошти і легалізують доходи, тільки збільшують свої обороти. Кожен такий “конверт” спокійно платить відсоток податковій і СБУ й продовжує виводити мільйони.

Приклад з Харкова: «обнальщік» #Ніконов і підконтрольна йому ТОВ “ББ України”, яка не тільки отримує мільйонні підряди, але й допомагає іншим фірмам “відмивати” бюджетні гроші. Усі в СБУ Харкова знають про це, але ця боротьба з тінню — лише для нас із вами.

Ніконов працює не сам. Йому допомагає Українець Андрій. Останній є директором вже згаданого ТОВ "ББ УКРАЇНА", що протягом 2023 року укладало угоди щодо виконання певних робіт із: Управлінням з ремонту та реконструкції, Департаменту ЖКГ ХМР на загальну суму 84 909 797 грн, Департаментом КБ ХОДА на загальну суму 62 863 035 грн та ін.

При цьому, існують обґрунтовані дані зазначати про те, що компанія Українця здійснює привласнення бюджетних коштів за рахунок підприємств з ознаками ризиковості.

ДСР Нацполу України приєднано наші матеріали до матеріалів кримінального провадження № 12024220000000498 за ч. 4 ст. 191 КК України. Але розслідування знову не ведеться...

Питання для вас: скільки ще витримає наша економіка з такими подвійними стандартами? Одним — рейди й податки, іншим — броні й податковий імунітет.