Виграли суд у Коллект центру та зменшили борг в три рази (зразок заперечення та рішення суду)
Проблема надмірного боргового навантаження за споживчими кредитами є однією з найактуальніших у сучасному українському судочинстві. Нерідко позичальники, взявши невелику суму коштів на короткий строк, через роки отримують вимоги про стягнення заборгованості, яка в рази перевищує первинний розмір кредиту.
Фабула справи
Між позичальником та фінансовою установою було укладено договір споживчого кредиту в електронній формі. Сума кредиту становила 15 000 грн, строк кредитування – 30 днів, проценти за користування кредитом – 7 650 грн (1,7% за кожен день). У подальшому первісний кредитор відступив право вимоги за договором факторингу, а потім – за договором відступлення права вимоги новому кредитору.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка станом на дату розрахунку становила 86 528 грн, з яких:
14 375 грн – заборгованість за тілом кредиту;
70 893 грн – заборгованість за процентами;
1 260 грн – заборгованість з комісії.
Суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі заочним рішенням. Однак після перегляду заочного рішення за заявою відповідача та повторного розгляду справи суд зменшив суму боргу більш ніж утричі – до 23 285 грн.
Ключові правові підстави для зменшення боргу
1. Припинення права нарахування процентів після закінчення строку кредитування
Найбільш вагомим аргументом, який вплинув на позицію суду, стала правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах:
від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц;
від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Відповідно до цих висновків, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. Після цієї дати кредитор може застосовувати лише наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (інфляційні втрати та 3% річних), а не договірні проценти.
У наведеній справі строк кредитування становив 30 днів (з 05.06.2021 по 05.07.2021). Позивач же нараховував проценти за період після 05.07.2021, що суд визнав неправомірним. У результаті з суми заборгованості було виключено понад 63 000 грн процентів, нарахованих після закінчення строку договору.
2. Несправедливі умови договору (субсидіарний аргумент)
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Пункт 5 частини третьої цієї ж статті відносить до несправедливих умови про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50 відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Хоча в даній справі суд не застосував цей механізм окремо (оскільки вирішальним став аргумент про припинення нарахування процентів), він може бути ефективним додатковим інструментом захисту.
3. Пропорційне стягнення судових витрат
При частковому задоволенні позову суд застосував принцип пропорційності розподілу судових витрат (стаття 141 ЦПК України). Початково заявлені витрати:
судовий збір – 3 028 грн;
витрати на професійну правничу допомогу – 17 000 грн.
Після зменшення суми боргу з 86 528 грн до 23 285 грн (що становить приблизно 26,9% від первісної вимоги), з відповідача було стягнуто пропорційно: 814,85 грн судового збору та 4 574,76 грн витрат на правничу допомогу. Економія для боржника склала понад 14 600 грн лише на судових витратах.
Процесуальний аспект: перегляд заочного рішення
Важливою обставиною стало те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Повернення повісток з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17). Це дозволило відповідачу подати заяву про перегляд заочного рішення та домогтися скасування несприятливого судового акта.
Практичні рекомендації для позичальників
Перевіряйте розрахунок кредитора: вимагайте детального розрахунку заборгованості із зазначенням періодів нарахування процентів.
Звертайте увагу на строк кредитування: якщо проценти нараховуються після закінчення строку договору – такі нарахування є неправомірними згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду.
Не ігноруйте судові повістки: якщо ви не отримали повістку належним чином – це підстава для перегляду заочного рішення.
Користуйтеся правом на відзив: подання відзиву на позовну заяву є процесуальним правом, яке дозволяє донести до суду свою позицію.
Заявляйте про несправедливість умов договору: посилайтеся на статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та практику Верховного Суду щодо непропорційно великої компенсації.
Висновки
Судова практика, зокрема розглянута справа № 243/2514/24, свідчить про ефективність механізму зменшення заборгованості за споживчими кредитами через застосування правової позиції про припинення нарахування процентів після спливу строку кредитування. Цей підхід дозволив зменшити розмір стягнення більш ніж на 63 000 грн, а також суттєво скоротити судові витрати боржника.
Позичальникам, які отримали вимоги про стягнення заборгованості за «старими» кредитами, слід активно використовувати ці правові інструменти. Найбільш ефективною стратегією є поєднання аргументу про припинення нарахування процентів після закінчення строку договору із заявою про несправедливість умов договору відповідно до Закону «Про захист прав споживачів».
Зроби юридичну статтю про зменшення боргу а в прикладах убери Піп
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи № 243/2514/24: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2024. Зареєстровано: 11.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2024.
Номер судового провадження: 2/243/877/2024
Заявник (Відповідач):
адреса: 04071, Київ, провулок Хорива, 4, кв. 25/1
РНОКПП: ____
Номер телефону: 063-595-87-10
Електронна пошта: 2432873@gmail.com
Електронний кабінет відсутній
Представник: Майоров Василь Олександрович
01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15 Б
Номер телефону: 063-595-87-10
Електронна пошта: 2432873@gmail.com
Електронний кабінет є
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
Адреса:01133, Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306
Код ЄДРПОУ:44276926
Номер телефону: 044-374-16-16
Електронний кабінет є
ЗАЯВА
про перегляд заочного Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року у справі №243/2514/24
Оскільки, в день проголошення судового рішення відповідач не було вручене повне заочне рішення суду, а дізнався він про нього лише 20.06.2024 року із Єдиного державного реєстру судових рішень, вважаємо за необхідне просити суд поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
І.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Відповідно до пунктів 2, 4 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року зазначено, що «рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільно-процесуального кодексу України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільно-процесуального кодексу України».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (Каралевічус проти Литви (Karalevičius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гipшe становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справі «Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Series А № 274).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини невід’ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Вважаємо за необхідне вказати, що відповідач будь-яких повісток з суду та копію заочного рішення не отримував, що видно з конвертів з поміткою «повернуто». Про дане рішення відповідач дізнався з офіційного веб-сайту Судової влади України (undefined). За таких обставин, причини неявки в суд та не подання відзиву є поважними.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №752/11896/17 викладена правова позиція про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.
Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 року у справі №127/2871/16-цповернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Таким чином, суд розглянувши справу за відсутності відповідача та за відсутності будь-яких письмових заяв по суті справи від нього, порушив принципи рівності та змагальності сторін, що є складовою права на справедливий судовий розгляд.
ІІ.
Було укладено кредитний договір зі строк креду 30 днів.
Рішенням суду, на користь позивача була стягнена заборгованість:
- заборгованість за договором про споживчий кредит №3459202 від 05.06.2021 року у розмірі 86 528 (вісімдесят шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.).
З яких: 14375 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 70893 грн - сума заборгованості за процентами, 1260 грн - заборгованість з комісії.
Суд проігнорував позиції Великої Палати Верховного Суду щодо погодженого сторонами строку кредитування та порядку нарахування відсотків за користування позиченими коштами. Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Поряд з цим варто зазначити, що визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Дана позиція знаходить своє відображення в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19.
Таким чином, після настання строку виконання зобов'язання, кредитор не має право нараховувати проценти та неустойку. Саме в цій частині і полягає неправильність рішення суду. В судовому засіданні необхідно встановити строк повернення кредиту та проценти, які були нараховані після спливу строку.
Відповідно до частини1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦПК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
На підставі вищезазначеного та керуючись чинним законодавством,
ПРОШУ:
1. Поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року у справі №243/2514/24;
2. Переглянути заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року у справі №243/2514/24;
3. Скасувати заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року у справі №243/2514/24 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Додаток:
- Ордер;
- Копія для сторін.
27/06/2024 рік _______ Представник Майоров В.О.
Справа № 243/2514/24
Провадження № 2/243/294/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2026
Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участі секретаря Яковенко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ____про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У квітні 2024 року до Слов’янського міськрайонного суду надійшла вказана позовна заява, на обґрунтування якої зазначено, що 05.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Рижковою В.В. було укладено договір споживчого кредиту №100468938 в електронній формі. Сума кредиту становить 15000 грн, строк кредитування 30 днів з 05.06.2021 по 05.07.2021. Проценти за користування кредитом становлять 7650 грн та нараховуються з розрахунку 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги, у тому числі за договором №100468938. 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №100468938. Рижкова В.В. свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 08.03.2024 утворилась заборгованість у розмірі 86528 грн, з яких: 14375 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 70893 грн - сума заборгованості за процентами, 1260 грн - заборгованість з комісії.
Заочним рішенням Слов’янського міськрайнного суду Донецької області від 10.06.2024 позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено.
У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначив, що не погоджується з розрахунком заборгованості та вважає його необґрунтованим, оскільки визначений позивачем розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості та позиції ВП ВС. Вказує, що після настання строку виконання зобов'язання кредитор не має право нараховувати проценти та неустойку.
Ухвалою Слов’янського міськрайнного суду Донецької області від 18.10.2024 заочне рішення від 10.06.2024 скасовано, а справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав заяву, в якій зазначив про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач та її представник, будучи повідомленими про час і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки на поштову та електронну адресу, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Дослідивши надані матеріали та позиції сторін, суд, в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.
05.06.2021 року між ТОВ "Мілоан" та Рижковою В.В. укладено Договір про споживчий кредит № 100468938.
Відповідно до п.1.2-1.6 Договору сума кредиту становить 15 000 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 05.06.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 05.07.2021, що передбачено пунктами 1.3, 1.4 кредитного договору. Проценти за користування кредитом 7650 грн, які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2).
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит № 100468938 від 05.06.2021 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви № 100468938, прийняті рішення по заяві «100468938» та погоджені умови кредитування по заяві № 100468938.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4.
Як вбачається з п. 2.2.2. нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з п. 3.3.2. Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.
Згідно з Графіком платежів, який є додатком №1 до Договору, відповідач зобов`язаний сплатити 24900 грн, з яких: 15 000 грн - кредит; 2250 грн комісія за надання кредиту; 7650 грн - проценти.
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ "Мілоан" клієнт Рижкова В.В., ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор R16112, дата відправки ідентифікатора позичальнику 05.06.2021 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380950844184.
Згідно з платіжним дорученням №28387024 від 05.06.2021 ТОВ "Мілоан" перерахувало кошти 05.06.2021 року в сумі 15 000 грн.
30.11.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" був укладений Договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
10.03.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" був укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 100468938 в розмірі 107796,85 грн.
Сума заборгованості відповідача станом на 08.03.2024 року становить 107796,85 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 14375 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 92161,85 грн, заборгованість по комісії - 1260 грн.
Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач ставить питання про стягнення процентів за користування кредитом, у тому числі й тих, що були нараховані після закінчення строку кредитування тобто з 05.06.2021 по день уступки права вимоги.
Разом з тим, суд зазначає, що у постановах великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів пролонгації строку кредитування або погодження сторонами нових умов нарахування процентів після спливу строку дії договору.
З огляду на те, що строк кредитування закінчився 05.07.2021, нарахування процентів за період після цієї дати є неправомірним, а тому, обґрунтованими є вимоги позивача лише в частині стягнення процентів за користування кредитом у межах строку кредитування, а саме, у розмірі 7650 грн.
З оглядом на зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 23285 грн., яка складається з: 14375 грн - сума основного боргу, 7650 грн - проценти, нараховані у межах строку кредитування, 1260 грн - заборгованість по комісії.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити як необґрунтованих.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 3028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17000,00 гривень.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 814,85 гривень та сума витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4574,76 грн,
Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3,81, 512, 514, 516, 509,526, 530,626,628,634,638,1048,1049,1054 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ____про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з Рижкової Валерії Вячеславівни, 07.09.1996 року народження, РНОКПП 3531403688, яка зареєстрована за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. Миру, буд. 22, кв. 30 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 заборгованість за договором про споживчий кредит №3459202 від 05.06.2021 року у розмірі 23285 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 814,85 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4574,76, а разом 28674 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 61 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков