Ми виграли суд і зняли арешт з майна: як захистити свої права після скасування виконавчого напису
Ця стаття — про реальну судову перемогу нашого клієнта в Київському окружному адміністративному суді. Ситуація, яка тривала роками: незаконний арешт нерухомості та банківських рахунків навіть після того, як виконавчий напис нотаріуса було визнано таким, що не підлягає виконанню. Розповідаємо, як ми довели протиправність бездіяльності державного виконавця і домоглися зняття арештів через суд.
Суть справи
Приватним нотаріусом у 2012 році було вчинено виконавчий напис, на підставі якого державний виконавець відкрив виконавче провадження. Після кількох передач справи між органами виконавчої служби та приватним виконавцем наш клієнт звернувся до суду — і у грудні 2021 року Голосіївський районний суд міста Києва визнав виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Приватний виконавець на підставі цього рішення закрив своє провадження та зняв обтяження. Проте державний виконавець відкрив два окремих виконавчих провадження — щодо стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат, і наклав арешти на:
- нерухоме майно клієнта (записи в реєстрі заборон відчуження № 12443037, 12443044, 28657272);
- всі банківські рахунки.
При цьому обидва провадження ще у 2018–2020 роках були завершені на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ повернуто стягувачу). Матеріали цих проваджень, як підтвердило Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) офіційним листом, були знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Арешти ж залишались — роками. Клієнт не міг розпоряджатися власним майном.
Правова позиція, яку ми відстоювали
1. Арешт мав бути знятий при поверненні виконавчого документа
Відповідно до статті 40 Закону № 1404 («Про виконавче провадження»), у разі повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається автоматично, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, а виконавець зобов'язаний надіслати відповідну постанову реєструючим органам.
Жодної з цих дій зроблено не було — і це є протиправною бездіяльністю.
2. Виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню
Оскільки підставою для відкриття всіх проваджень (включно зі стягненням збору та витрат) став один і той самий виконавчий напис, визнання його таким, що не підлягає виконанню, позбавляє юридичного сенсу будь-яке подальше існування пов'язаних з ним арештів. Застосування заходів забезпечення без чинного виконавчого документа — безпідставне.
3. Порушення права власності
Тривале збереження арешту за відсутності виконавчого провадження та будь-яких майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном:
- стаття 41 Конституції України — право власності;
- стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — обов'язкова пропорційність між застосованими заходами і метою їх вжиття.
Жодного обґрунтованого публічного інтересу у збереженні арешту після завершення проваджень та знищення їх матеріалів не існувало.
Що вирішив суд
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 22 квітня 2026 року у справі № 320/7130/24задовольнив позов повністю.
Резолютивна частина:
1. Визнано незаконною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо незняття арешту з майна та банківських рахунків боржника і невилучення його з Єдиного реєстру боржників у рамках виконавчих проваджень щодо виконавчого збору, виконавчих витрат та виконавчого напису нотаріуса.
2. Зобов'язано Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) як правонаступника:
- зняти арешт з усього нерухомого майна та всіх банківських рахунків клієнта шляхом вилучення записів з державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- вилучити інформацію про боржника з Єдиного реєстру боржників.
3. Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 8 599,83 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Чому це важливо: ключові висновки суду
«Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».
— з рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/7130/24
Суд також зазначив: відповідач не навів жодних обставин, що підтверджували б наявність підстав для збереження арешту. За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень — і він цей обов'язок не виконав.
Практичні висновки для тих, хто потрапив у подібну ситуацію
Якщо виконавче провадження завершено або виконавчий документ повернуто стягувачу, але арешт з вашого майна чи рахунків не знятий — це порушення закону, і його можна оскаржити в адміністративному суді.
Що варто зробити:
- Перевірити статус виконавчих проваджень через АСВП або запит до органу ДВС.
- Перевірити наявність обтяжень у Державному реєстрі речових прав та реєстрі заборон відчуження.
- Направити офіційну заяву до органу ДВС або правонаступника з вимогою зняти арешт.
- У разі відмови або ігнорування — звертатися до адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Строк звернення до суду в таких справах — 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Додаток: витяг з рішення суду
(Персональні дані сторони змінено відповідно до вимог конфіденційності)
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2026 року м. Київ справа № 320/7130/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов [Позивач] до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності,
встановив:
[Позивач] звернувся до суду з позовом та просив:
- визнати незаконною бездіяльність Управління ДВС щодо незняття арешту з майна, банківських рахунків та невилучення з реєстру боржників у рамках виконавчих проваджень ВП №57539960 (виконавчий збір), ВП №57539924 (виконавчі витрати) та ВП №32305241 (виконавчий напис нотаріуса);
- зобов'язати зняти арешт шляхом вилучення записів з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номерами 12443037, 12443044, 28657272;
- зобов'язати вилучити інформацію з Єдиного реєстру боржників.
Обставини справи, встановлені судом:
У 2012 році приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис № 1047, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №32305241.
У жовтні 2018 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404. За заявою стягувача від грудня 2018 року виконавчий напис передано приватному виконавцю Говорову П.В., яким відкрито ВП №57920891.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року у справі №752/2443/19 виконавчий напис № 1047 визнано таким, що не підлягає виконанню. На підставі цього рішення приватний виконавець закрив провадження ВП №57920891 та зняв усі обтяження.
Разом з тим державним виконавцем були відкриті окремі провадження: ВП №57539960 — щодо стягнення виконавчого збору та ВП №57539924 — щодо стягнення виконавчих витрат. Обидва завершено відповідно у грудні 2018 та квітні 2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Матеріали знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання, що підтверджено офіційним листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 10186.
Попри це арешти на нерухоме майно та банківські рахунки позивача залишались нескасованими.
Правова оцінка суду:
Відповідно до ст. 40 Закону № 1404 у разі повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Виконавець зобов'язаний зазначити про зняття арешту у постанові про закінчення провадження та надіслати її відповідним реєструючим органам.
Невиконання цього обов'язку є протиправною бездіяльністю.
Оскільки підставою для відкриття проваджень слугував виконавчий напис, визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, подальше збереження арешту порушує право позивача на розпорядження власністю (ст. 41 Конституції України) та суперечить ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — принципу пропорційності між застосованими заходами і переслідуваною метою.
Відповідач не надав жодних доказів, що підтверджували б наявність підстав для збереження арешту.
Щодо належного відповідача:
Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області припинило діяльність. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 його правонаступником є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602), яке і зобов'язане усунути допущені порушення.
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо незняття арешту з майна боржника, з його банківських рахунків та вилучення інформації з реєстру боржників відносно [Позивача], допущену в рамках виконавчого провадження № 57539960 (виконавчий збір), ВП № 57539924 (виконавчі витрати) та ВП № 32305241 (виконавчий напис нотаріуса).
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. № 2-Д) зняти арешт з усього нерухомого майна та всіх банківських рахунків [Позивача], накладених у рамках виконавчих проваджень № 57539960, № 57539924 та № 32305241, шляхом вилучення записів з державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номерами 12443037, 12443044, 28657272 (спеціальний розділ).
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) вилучити інформацію з Єдиного реєстру боржників про [Позивача], внесеного в рамках виконавчих проваджень № 57539960 та № 57539924.
Стягнути на користь [Позивача] за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) суму сплаченого судового збору у розмірі 8 599,83 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.
© Матеріал підготовлено на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/7130/24 від 22.04.2026. Персональні дані позивача змінено. Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. З конкретних питань звертайтесь до адвоката.