Что делать, если коллекторы требуют вернуть кредит? Алгоритм защиты в 2023

Как бороться с коллекторами? Как погасить кредит со скидкой? Как правильно закрыть кредит перед коллекторами, банком и МФО?

У нас опыт и узкая специализация по банкам и коллекторам с 2008 года. Поэтому в этой статье, вы узнаете маленькие хитрости и наши системные наработки по борьбе с коллекторами, которые вы не найдете в других статьях. Самые интересные рекомендации и наши наработки вы найдете в конце статьи. Мы очень постарались, что б в этой статье вы узнали все о коллекторах и нашли решение своего вопроса.

В этой статье вы получите ответы на самые актуальные вопросы, связанные с коллекторами:

Колектори (Колект Центр, Кредит Капітал та Європейське агентство стягнення боргів) планують відшкодовувати кредити в 2024-2025 роках через суд, оскільки в Україні заборонені печатки нотаріусів. Прийняття нового закону про регулювання колекторської діяльності підштовхнуло колекторів до масового подання позовів до суду. Основні гравці вже подають близько 1000 позовів на місяць, а планують збільшити це число до 3000 позовів на місяць.

Національний банк України активно регулює колекторську діяльність:

За кожним скаргами від позичальників НБУ надсилає запити до колекторів, тому скарги на колекторів є ефективними;
НБУ забороняє нарахування відсотків та неустойки після закінчення строку договору (кредити зазвичай надаються на 30 днів);
Запобіжні заходи щодо активних дзвінків родичам та на місця роботи дотримуються майже всіма великими колекторами.

Колектори Колект Центр, Кредит Капітал та Європейське агентство стягнення боргів пропонують списання частини кредитів, а для військових пропонують погасити лише основну суму боргу з частковим списанням решти.

Колектори надсилають гарантійне листа, ви його оплачуєте, отримуєте висновок про відсутність заборгованості, і кредит вважається закритим. Проте перед цим необхідно перевірити, що колектори дійсно викупили ваш кредит. Пропозиція про погашення кредиту повинна бути офіційною, а не від менеджера чи колл-центру, так як у протилежному випадку борг не буде списаний.

Згідно з нашою практикою, колектори частіше всього подають до суду на тих позичальників, у яких є офіційне місце роботи.

Що робити, якщо колектори Колект Центр, Кредит Капітал та Європейське агентство стягнення боргів або Мілоан подали на вас до суду:

Надіслати відгук (висновок) до суду протягом 15 днів;
Вимагати документи від колекторів;
Надіслати в конкретний момент перенесення судового засідання;
Відповісти на пояснення колекторів;
Подати заяву про позовну давність;
Підготувати апеляцію після винесення рішення суду.

Наші послуги:

Проведення переговорів з колекторами та погашення кредиту з дисконтом і супроводження такого погашення;
Ведення судових процесів з колекторами;
Підготовка повного пакета документів для позичальника, щоб він міг самостійно провести суд.

1.Кто такие коллекторы?

Коллекторы в Украине – это юридические лица, которые внесены в реестр коллекторов НБУ и имеют право покупать право требования по кредитам с последующим взысканием кредитного долго через суд, или через надпись нотариуса. Коллекторы должны предоставить документы, которые дают право взыскивать кредиты – это договор факторинга, выписка, договор поручения и т.д.

Самые крупные коллекторские организации в Украине: «Финмарк», «Инвест-Кредо», «Женева», «Фактор плюс», «Финтайм», «ФК Довіра та гарантія», «Кредит капитал», «Вердикт-Капитал», «Веста», «Укрфинасгруп», «Финрайт», «Кредит-капитал», «Укрборг», «Росвен», «Дебт финанс», «Фактор», КОЛЛЕКТ ЦЕНТР.

В 2024-2025 годах коллекторы (Коллект Цент, Кредит Капитал и Европейское агентство взыскания долгов) будут взыскивать кредиты через суд, так как нотариальные надписи запрещены в Украине.

Принятие нового закона о регулировании коллекторской деятельности стимулировало коллекторов к массовой подаче исков в суд. Основные игроки планируют подавать от 1000 до 3000 исков в месяц.

НБУ активно регулирует коллекторскую деятельность:

- НБУ направляет запросы коллекторам по каждой жалобе от заемщиков, что делает жалобы на коллекторов эффективными.
- НБУ запрещает начислять проценты и неустойку после окончания срока договора (кредиты обычно выдаются на 30 дней).
- Крупные коллекторы соблюдают запреты на активные звонки родственникам и на работу.

Коллекторы Коллект Цент, Кредит Капитал и Европейское агентство взыскания долгов предлагают списать часть кредитов, а для военных предлагают погасить только тело долга.

Процесс закрытия кредита включает в себя получение гарантийного письма, оплату, получение справки об отсутствии задолженности. Однако перед этим необходимо убедиться, что коллекторы действительно выкупили ваш кредит, иначе долг не будет списан.

Подача коллекторов в суд основана на наличии официальной работы у заемщиков. Если коллекторы подали на вас в суд, и вы не хотите договариваться о частичном списании долга, вам необходимо активно защищаться в суде.

Что делать, если коллекторы подали на вас в суд:

- Направить отзыв (возражение) в суд в течение 15 дней.
- Запросить у коллекторов необходимые документы.
- Сделать перенос судебного заседания.
- Ответить на пояснения коллекторов.
- Подать заявление о прекращении иска из-за истечения срока исковой давности.
- Подготовить апелляцию в случае необходимости, после вынесения решения суда.

Мы предоставляем следующие услуги:

Проведение переговоров с коллекторами и погашение кредита с дисконтом и сопровождение такого погашения.
Ведение суда с коллекторами.
Подготовка полного пакета документов для заемщика, чтобы он мог самостоятельно провести судебное дело.

Mayorov V1

Пример решения о банкротстве физического лица - полное списание долгов и снятие всех арестов

sidorova b

2.Как коллекторы работают с должниками в 2022 – 2023 году (этапы).

Как правило, коллекторы разделят свою работу на несколько этапов, согласно внутренней инструкции, а именно:

После того, как они только купили кредит, они рассылают уведомление и начинают звонить и слать смски. Первый этап деятельности рассчитан на запугивание заемщиком и проверки актуальности купленного кредитного портфеля. Сами коллекторы, называют такую процедуру – «прокачка должника». Всю полученную информацию от заемщика вносят в базу и анализируют. Некоторые коллекторы угрожают приехать домой, описать имущество, открыть уголовное дело, рассылают решения судов и взыскании и т.д.

На данном этапе договориться с коллекторами о погашении долга или запросить документы, которые подтверждаю долг почти невозможно, поскольку они работают по «скрипту» и их цель – это запугать и собрать информацию о финансовых возможностях должника.

Следующий этап, заключается в сортировании самых напуганных заемщиков с предложением внести определенную сумму на счет компании без предоставления документов о закрытии кредита. В данном случае, заемщику не рекомендуется такое погашение без документов о закрытии. Другими словами, вы должны дать понять коллектору, что хотите подписать договор о списании долга и потом вы оплатите кредит. Данный этап – самый опасный для заемщика, т. к. он не ведет к реальному погашению кредита.

На третьем этапе, вам звонит представитель коллекторов, вы договариваетесь по сумме отступных, подписываете договор, оплачиваете часть кредита и ваши все кредитные обязательства погашены.

На четвертом этапе, коллекторы подают в суд или делают исполнительную надпись нотариуса для принудительного взыскания долга.

3. Методы противодействия коллекторам по новому закону.

Согласно нового закона о коллекторах, заемщик может:

- написать жалобу в НБУ на незаконные действия коллекторов;
- требовать соблюдать этический кодекс коллекторов;
- требовать предоставить документы о покупке права требования по кредиту;
- требовать соблюдать режим звонком;
- запретить звонить на работу или родственникам.

3.1.Звонки коллекторов.

Как уже было сказано, на данном этапе, вы не сможете договориться с ними или убедить реструктуризировать кредитную задолженность. Достаточно им сообщить, что вы готовы заплатить определенную сумму, подписать договор и вы ждете звонка адекватного менеджера для переговоров. Все это - требуйте внести в их базу.

Если вы не намерены оплачивать долг, тогда эти рекомендации вам помогут, а именно: смените номер телефона; ставьте блокировку на звонки или просто бросайте трубку.

Запомните самое главное правило – все, что вы будете им рассказывать, будет записано в базу и использовано против вас.

3.2.Никогда не верьте, если коллекторы говорят:

Мы приедем описывать ваше имущество - без решения суда и открытии исполнительного производства, описать имущества нельзя.
Мы откроем уголовное дело о мошенничестве – не возврат кредита не подпадает под мошенничество.
Я из полиции по поводу вашего кредита - ни один сотрудник полиции не будет Вам звонить и требовать погашения долга.
Присылают «решений судов» о взыскании средств – если вы не получали повесток из суда, то знайте – это подделка.
Мы запретим выезд за границу – без суда и исполнительного производства это невозможно сделать.
Про выездную группу – это тоже классическая «пугалка».

3.4. Исполнительные надписи нотариусов

У коллекторов, исполнительная надпись – это самая распространенная форма взыскания кредитов с должников. Как правило, заемщик узнает о ней, когда открыто исполнительное производство и арестованы банковские счета. Исполнительные надписи нотариусов без особых проблем отменяются через суд на следующих основаниях:

- по кредиту прошел срок исковой давности;
- кредитный договор не нотариальный;
- незаконные проценты и неустойка.

Хотите быстро отменить надпись нотариуса – записывайтесь на консультацию – 063-595-87-10

Видеоконсультация адвоката, как отменить надпись нотариуса

Пример решения об отмене исполнительной надписи нотариуса

osporili ispolnitelnuyu nadpis notariusa ukrsotsbank2

4.Несколько слов о быстрозаймах, микрозаймах и микрокредитах.

1. Учитывая множество кредитов, вам необходимо прекратить в принципе оплачивать эти кредиты, т к вы просто будете выбрасывать деньги.

2. По закону, коллекторы не имеют право насчитывать проценты и неустойку после истечения срока договора. У вас все договора подписаны на маленький срок, от 7 до 30 дней. Естественно, коллекторы такую позицию будут отрицать. Они могут насчитывать проценты и штрафы, но если подадут в суд - это будет не законно!

3. На вас не должно быть официально оформленное имущество.

4. Все угрозы от них - это просто угрозы. Никто к Вам не приедет, никто не опишет имущество, в суд они почти не подают. Их задача - это угрозы!

5. Перекредитовываться - это путь в никуда. Надо просто переставать платить и поменять телефон, что б с ними не общаться.

6. Если вы захотите погасить - то гасить такие кредиты, только с подписанием договора, где будет прописано, что после оплаты, обязательства прекращаются.

7. Они почти не идут на переговоры в части реструктуризации или списания долг, т к коллекторам такая формула не интересная.

8. Фактически, когда вы заходите в просрочку, вы уже не погашаете тело кредита - это у них во всех договорах написано.

9. И самое главное – требуйте расчет задолженности (детальный) и говорите, что вы все погасили, а они не имеют право насчитывать проценты.

5.Ответы на часто задаваемые вопросы о микрозаймах.

Какова главная особенность таких договоров. Срок кредита – это до месяца. После месяца, МФО не имеют права начислять проценты и неустойку. Фактически у вас фиксируется сумма, но МФО — будет это отрицать.

Как договорится: необходимо договориться по сумме и обязательно подписать с ними договор и только потом оплачивать. На данном этапе они не идут на уступки и нужно ждать, когда они продадут кредит другим – тогда вы реально договоритесь.

На данный момент, вы можете сказать, что готовы оплатить, если будет договор.

Судебная практика по поводу того, что они не имеют права начислять проценты и неустойку.

Обращаем внимание, что Верховный Суд в своем постановлении 14.02.2018 г. №564/2199/15-ц подчеркнул, что согласно ст. 611 ГК Украины после того, как кредитор направил должнику требование о досрочном погашении кредита, он изменил сроки возврата кредита, предусмотренные кредитным договором. В то же время, сам кредитный договор прекратил свое действие с даты направления требования о досрочном погашении кредита. Поскольку кредитный договор прекратил свое действие, у кредитора отсутствуют основания для взыскания после даты направления требования о досрочном возврате кредита.

Приводим выписку из Постановления ВС от 14.02.2018 г., № 564/2199/15-ц: «Решение суда первой инстанции мотивировано тем, что исковые требования банка в части взыскания с ответчика задолженности по процентам и повышенным процентам не подлежат удовлетворению, поскольку кредит договор от 26 декабря 2007 г. прекратил свое действие после направления ответчику письменного сообщения с требованием о досрочном погашении всей задолженности.

5.1.Могут ли коллекторы подать в суд для взыскания микрозайма?

Коллекторы в 2022 году могут как подать в суд о взыскании кредита, так и сделать исковую надпись нотариуса. Если коллекторы подают в суд по микрозаймам, вам необходимо использовать судебную практику, которая описана выше. Если коллекторы подают в суд по кредитам, которые они купили у банков, в таком случае целесообразно подать заявление о исковой давность. Дело в том, что у 80 процентах таких кредитов исковая давность истекла. Если коллекторы используют третий вариант – надпись нотариуса, тогда целесообразно отменить надпись нотариуса через суд.

Четвертый вариант - это договориться с коллекторами о размере отступных со списания остатка по кредиту.

Как правильно договориться с коллекторами (видеоконсультация адвоката)

5.2.Можно ли принудительно реструктуризировать задолженность?

Особенность реструктуризации кредита заключается во взаимном согласию кредитора и должника списать или уменьшить долг. Заставить коллекторов реструктуризировать кредит через суд нельзя.

Исключения:

1. Реструктуризация валютных ипотечных кредитов согласно переходным положения Кодекса о банкротстве. Такая реструктуризация возможна в течении 5 лет по стоимости предмета ипотеки, от которой отнимаются оплаты по кредиту, а реструктуризируется остаток на 10 или 15 лет в гривне;

2. По некоторым коллекторам, через суд можно убрать незаконно начисленные проценты и потом оплатить остаток по кредиты, что ведет к прекращению кредитного обязательства.

5.3.Можно ли уменьшить задолженность по микрозайму?

Конечно можно, т к согласно правовой позиции Большой Палаты Верховного суда, изложенной в постановлении от 28.03.2018 г. по делу № 444/9519/12, начисление процентов после истечения срока кредитования является незаконным.

5.4.Кредитная организация предлагает мне погасить часть долга, остальное будет прощено, стоит ли соглашаться?

Если вас устраивает размер отступных, тогда согласится стоит. В данном случае важны способы закрепления таких договоренности. Самое главное, никогда не погашайте кредит, без подписания необходимых документов.

5.5.Могут ли моих родных, близких, друзей заставить платить за меня, выселить их из жилья и т.п.?

Нет, нельзя. Они не подписывали кредитные договора. Но коллекторы могут активно звонить и угрожать. В таком случае, целесообразно написать заявление на то, что б персональные данные ваших родственников убрали из коллекторских баз, а при необходимости, подать жалобу в НБУ или уполномоченному по правам человека.

6. Как правильно оформить договоренность с коллекторами?

Для начала, коллекторы должны предоставить доказательство покупки права требования по кредиту – это договор факторинга, выписка с реестра. После того, как вы убедились, что общаетесь с новыми кредиторами и согласовали сумму отступных, затребуйте от них договора переуступки. В зависимости от ситуации – это может быть договор факторинга, договор переуступки права требования или договор прощения долга.

Обратите внимание, если у вас открыто исполнительное производство и вы снимете ипотеку, ваша недвижимость может попасть под арест исполнительной службы на сумму исполнительного сбора. Это самая распространенная и опасная ошибка заемщика.

7. Что не могут коллекторы во время военного положения?

Во время военного положения, законодатель ввел существенные ограничения для банков и коллекторов, а именно:

1. Исполнение исполнительных надписей нотариуса останавливается на время военного положения;
2. Запрещен внесудебный порядок взыскание на предмет ипотеки;
3. Запрещено выставлять на публичные торги (СЕТАМ) ипотечное имущество по валютным кредитам;
4. Переоформление ипотеки на коллекторов по ст. 37 ЗУ «Про ипотеку» - только с согласия ипотекодателя;
5. На не нотариальных кредитных договорах, исполнительные надписи запрещены;
6. Ограничена продажа ипотеки от имени коллекторов (ст. 38 ЗУ «Про ипотеку»).

ВНИМАНИЕ! Данные ограничения для коллекторов во время военного положения, позволит заемщикам договориться о погашении кредита с дисконтом на очень выгодных условиях. Постарайтесь не упустить этот вариант, пока не отменили данные ограничения для коллекторов. Если вам необходима консультация - звоните 063-595-87-10.

8. Как решить вопрос с ипотекой по новым правилам?

Военное положение и введенные в связи с ним ограничения, позволяют ипотечным заемщикам достаточно выгодно погасить кредит со списание остатка. Процедура решения уже была описана в этой статье. Добавим, что коллекторы ощущают острый дефицит финансовых средств, и, в свою очередь, готовы соглашаться почти на любое реальное финансовое предложение.

9.Автокредит

С автокредитами, ситуация совершенно другая. Как правило, задолженность по автокредитам превышает стоимость амортизационного залогового транспортного средства в несколько раз. Автомобили находятся в собственности у заемщиков и коллекторы не могут их найти. Средний дисконт для закрытия всего кредитного обязательства составляет максимум 50 процентов от рыночной стоимости залога, при условии, что залог находится у заемщика. Оценка залога проводится по фотографиям. Если коллекторы изымают авто и выставляют на публичные торги (СЕТАМ), как правило, они требуют часть остатка по кредиту.

Обратите внимание, во избежание налога на прощеный кредит, такие сделки необходимо оформлять через факторинг. Если у вас открыто исполнительное производство – есть риск получить арест от исполнительной службы, даже после закрытия исполнительного производства, на сумму исполнительного сбора. После подписания договора факторинга, коллекторы снимают залог в реестре.

10.Карточный кредит

По карточным кредитам есть большая вероятность, что прошла исковая давность. Если это так – тогда нет смысла платить, а лучше ждать суда. Дисконт по карточным долгам составляет от 40 процентов. Кроме того, после окончания срока кредитного договора, коллекторы не имеют право начислять проценты по кредиту и штрафные санкции. Погашать такие кредиты целесообразно с подписанием договора о списании остатка.

11. Исковая давность по кредиту, который купили коллекторы

Самое главное правило, если банк или коллекторы подали в суд – обязательно в первой инстанции заявляйте исковую давность.

Исковая давность по кредиту прошла, если прошло 3 года от момента:

- окончания кредитного договора;
- получения претензии от банка по поводу досрочного возврата кредита;
- нотариальной надписи нотариуса, которая была отменена в суде;
- подачи в суд иска о возврате кредита, но иск оставлен без рассмотрения.

Внимание, исковая давность по кредиту прерывается, если:

- вы заплатили часть по кредиту;
- вы написали письмо и попросили реструктуризацию кредита;
- вы письменно признали наличие кредита.

12.Списание кредита через банкротство.

Банкротство физических лиц – это полное списание всех кредитов и остальных долгов. Для консультации, как списать долги в процедуре банкротства – звоните по телефону 063-595-87-10

Когда истекает срок исковой давности по кредиту?

Срок исковой давности истекает через 3 года с момента:

1. Получения заемщиком претензии о досрочном возврате кредита или уведомление о разрыве кредитного долга.
2. Окончания срока возврата кредита, который указан в договоре.
3. Окончания срока кредитной карты. Это касается потребительских кредитов.
4. Если это МФО, то как правило через 1 месяц с момента выдачи кредита.
5. Если это кредит Укрсоцбанка, то через 90 дней с момента нарушения графика платежей.
6. С момента решения суда о разрыве кредитного договора.
7. С момента вынесения коллекторами исполнительной надписи нотариуса, даже если она будет отменена через суд.

Обратите внимание, что если в кредитном договоре установлен срок исковой давности больше 3 лет, то применяется договорной срок давности.

Срок исковой давности по кредиту заявляется в суде первой инстанции, если банк или коллекторы подали в суд на заемщика. Важно не пропустить этот момент. Также не менее важно не прерывать исковую давность, например оплачивать кредит или письменно признавать долг.

Сколько лет коллекторы могут требовать долг в Украине?

Есть универсальное правило, коллекторы могут требовать кредит столько, сколько захотят, но если они обратятся в суд, и вы заявите исковую давность, то суд откажет коллекторам в их требовании о взыскании кредита.
Также они могут насчитывать незаконные проценты сколько захотят, но если они обратятся в суд, то суд проиграют.

Сколько лет должно пройти чтобы не платить кредит?

Как правило три года, если повышенный срок исковой не прописан в кредитном договоре.

Что будет если не платить кредит 5 лет в Украине?

Если вы не прерывали исковую давность и коллекторы обратились в суд, то суд откажет коллекторам взыскать с вас кредит.

Через сколько лет списывается долг по кредиту?

Нет такой нормы в законе, что кредит автоматически списывается, но если прошла исковая давность, вам необходимо заявить об этом в суде.

Если банк подал в суд за неуплату кредита Украина?

В таком случае, необходимо написать заявление об ознакомление с делом. Ознакомиться с материалами дела, подготовить отзыв (возражение) и заявить исковую давность. Также надо указать, что с определенного момента, коллекторы или банк не имеют право насчитывать проценты и штрафы. Коллекторы, согласно судебной практике, не имеют право насчитывать проценты с момента отправки претензии или срока окончания кредитного договора.

Срок исковой давности по кредиту истек банк продал коллекторам Украина

Срок исковой давности никак не влияет на продажу долга коллекторам. На коллекторов (новый кредитор) срок исковой давности распространяется точно также, как и на банк.

Не надо боятся продажи вашего кредита коллекторам. Наоборот, коллекторы купили ваш кредит очень дешево, и вы сможете договориться с ними о частичном списании долга. Главное, правильно подписать договор о списании кредита.
Если у вас ипотечный кредит, в таком случае у вас есть другие механизмы уменьшение долга, например, это специальная процедура уменьшение кредита через банкротства физических лиц.

Банк подал в суд по кредитной карте

Это особая категория споров и уменьшения потребительского кредита зависит от многих факторов, но однозначно необходимо:

- заявить исковую давность по кредиту;
- написать отзыв (возражение) на требования банка или коллекторов;
- в отзыве прописать, что с момента окончания срока кредита, коллекторы не имеют право насчитывать проценты и неустойку;

Не плачу кредит форум

Как правило, форум вам не сильно поможет, а иногда даже навредит глупыми советами. Лучше обратиться к адвокату по кредитам.

Банк подал в суд, но не расторгнул договор.

Такой вариант развития событий бывает часто. Это не важно, т к с момента подачи в суд, банк или коллекторы не имеют право начислять проценты и штрафы.

Через сколько лет списывается долг по кредиту в Украине.

Только в таких случаях:
- вы заявили исковую давность и суд отказал банку или коллекторам.
- вы выкупили свой кредит через факторинг;
- вы подписали с коллекторами договор и прекращения обязательства;
- вы успешно прошли процедуру банкротства физических лиц;
- банк или коллекторы забрал и перерегистрировали ипотеку на себя согласно ст. 37 ЗУ "Про ипотеку".

Коллекторы без суда заблокировали мой банковский счет!

Это означает, что коллекторы сделали исполнительную надпись нотариуса, и на основании ее частный исполнитель арестовал счета должника.
В таком случае, исполнительную надпись нотариуса необходимо отменить через суд, а пока идет суд, остановить исполнительное производство.
Признать надпись нотариуса такой, что не подлежит исполнению в суде достаточно просто, т к есть стабильная судебная практика.
Срок отмены надписи через суд - от 2 до 4 месяцев. Судебный сбор - 1000 грн., который возвращается заемщику после суда. Иск можно подать по месту регистрации должника.

Как договориться с коллекторами (видеоконсультация)

Перед тем как выдать кредит, финансовые учреждения проверяют кредитную историю потенциального заемщика. Ведь именно оценка кредитной истории является одним из основных факторов при принятии решения по выдаче кредита.

Это можно сделать и без помощи других.

Следовательно, кредитная история – это досье обо всех текущих и оплаченных кредитах заемщика, содержащее информацию о том, насколько добросовестно и вовремя погашалась задолженность. Кредитная история отражает дисциплину погашения кредитов заемщиком и содержит информацию о поручительстве.

Кто имеет доступ к кредитной истории?

- Владелец кредитной истории.

- Учреждения, имеющие соответствующее согласие владельца.

В Украине зарегистрированы семь бюро кредитных историй, из которых активными участниками рынка сейчас пять: ЧАО «Первое всеукраинское бюро кредитных историй», ООО «Бюро кредитных историй «Украинское кредитное бюро», ООО «Украинское бюро кредитных историй», ЧАО «Международное бюро кредитных историй и ООО «Онлайн бюро кредитных историй».

По законодательству один раз в течение календарного года записи о собственных кредитах можно получить бесплатно. Все дальнейшие обращения в течение года будут платными.

Еще можно подключить SMS-информирование и быть в курсе любых событий по кредитной истории. Эта услуга помогает предотвратить случайные просрочки, защититься от мошенничества и проверок кредитной истории без вашего согласия, но она платная.

Таким образом, можно выявить и факт мошенничества.

Если оказалось, что кто-то оформил на ваше имя кредит, нужно обратиться с соответствующим заявлением в правоохранительные органы.

Пример апеляции на решение суда с коллекторами

До Київського апеляційного суду

Справа № ___

Відповідач (апелянт): __________

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30
ЄДРПОУ: 35465907
Номер телефону: 044-499-85-90
Електронна пошта: невідома

Апеляційна скаргаНа рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 20 червня 2022 року

15/09/2022 року відповідачу стало відомо про рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, оскільки відповідач отримав відповідне повідомлення в ДІЮ. Виконавче провадження було відкрито 29/08/2022 року.

Рішення винесено з порушення норм матеріального та процесуального права є незаконне з огляду на наступне:

Відповідно до реєстру боржників від 23.04.2020 року до договору факторингу № 23042020 від 23.04.2020 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 333520,00 грн., з яких:
- 120000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 64800 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 148720,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Договір був укладений на визначений строк, який встановлений у договорі. Таким чином, кредитор не мав право нараховувати проценти та неустойки після закінчення строку повернення кредиту з огляду на наступне.
В Постановах Великою Палатою Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18 зазначена наступна правова позиція: «Відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Великої Палати Верховного Суду щодо погодженого сторонами строку кредитування та порядку нарахування відсотків за користування позиченими коштами. Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив строк повернення кредитного зобов'язання, що має істотне значення для справи, оскільки після цього строку, позивач не має право нараховувати проценти та неустойку. Вказаний строк необхідно встановити в судовому засіданні. Відповідно до договору, дата повернення коштів – 28/12/2019 рік.

Суд першої інстанції зазаначив: «У випадку прострочення повернення суми позики, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф в розмірі 1440 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 4 ( четвертого ) дня прострочення зобов`язань за Договором ( п. 4.4 Договору )».
Відповідно до ст. 549 ЦКУ, Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, штраф не може обчислюватись за кожен день прострочення.
Суд першої інстанції зазаначив: «Відповідно до графіку платежів до договору про надання коштів у позику, на умовах споживчого кредиту № 1562221 від 28.11.2019 року, Додаток № 1 до цього Договору, сума позики становить 120 000 грн., сума нарахованих процентів 32 400 грн. та дата повернення Позики та сплати нарахованих процентів становить 28.12.2019 року ( а. с. 10 )».
Таким чином, суд правильно визначив нарахування з Додатку №1, але встановив, що проценти нараховані з 28.11.2019 року по 27.03.2020 року, тобто за межами строку повернення кредиту.
Суд першої інстанції зазаначив: «Однак, з розрахунку наданого позивачем вбачається, що проценти були нараховані останнім за період з 28.11.2019 року по 27.03.2020 року, тобто більш ніж дев`яносто днів прострочення, про що свідчить розрахунок». А договір укладений на 1 місяць.
Таким чином, суд першої інстанції невірно визначив проценти, оскільки: «Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки в розмірі 93 040 грн.

Поряд з цим варто зазначити, що визначений розмір неустойки є непропорційно великою сумою компенсації, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Дана позиція знаходить своє відображення в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Таким чином, вказаний розмір процентів та неустойки є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Звільнити відповідача від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів».

На підставі вищезазначеного та керуючись чинним законодавством,

ПРОШУ:

1. Скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 20 червня 2022 року по справі № _____ та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Додатки:
1. Копія заяви із додатками для всіх учасників справи;
2. Ордер;
3. Клопотання про поновлення строку.

22/09/2022 _______ Представник Майоров В.О.

Пример решения суда про отказ коллекторам ВЕРДИКТ КАПИТАЛ

ДАРНИЦКИЙ РАЙОННЫЙ СУД М.КИЕВА

РЕШЕНИЕ

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

"07" октября 2021 г. Дарницкий районный суд г. Киева в составе:

председательствующего судьи Сырбул О.Ф.

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Киеве в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску Общества с ограниченной ответственностью «Вердикт Капитал» к ОСОБА_1 о взыскании задолженности по кредитному договору,

УСТАНОВИЛ:

В апреле 2021 года Общество с ограниченной ответственностью «Вердикт Капитал» через уполномоченного представителя обратилось в Дарницкий районный суд г. Киева с иском к ЛИЦО_1, в котором просит взыскать с нее задолженность по кредитному договору № 500988075 от 115916,26. ., расходы на уплату судебного сбора в размере 227000,00 грн., а также расходы на юридическую помощь в размере 20000,00 грн.

В обоснование иска истец ссылался с тем, что 17.12.2015 года между ОСОБА_1 и ПАО «Альфа-Банк» был заключен кредитный договор № 500988075, по условиям которого банк предоставил заемщику кредит в размере 79520,30 грн. с уплатой 15,99% годовых. Банк должным образом выполнил свои обязательства, открыв Заемщику возобновляемую кредитную линию с лимитом 79520,30 грн. 28 января 2019 между АО «Альфа-Банк» и ООО «ФК «ВЕСТА» был заключен Договор факторинга №2019-1АБ/ВЕСТА, согласно которому АО «Альфа-Банк» отступило ООО «ФК «ВЕСТА», а ООО «ФК «ВЕСТА» получило право требования задолженности по договорам кредита, в том числе по Кредитному договору № 500988075 от 17.12.2015. 29 января 2019 между ООО «ФК «ВЕСТА» и ООО «Вердикт Капитал» был заключен Договор отступления права требования № 29-01/19/2, в соответствии с которым ООО «ФК «ВЕСТА» отступило ООО «Вердикт Капитал», а ООО «Вердикт Капитал» получило право требования задолженности по договорам кредита, в том числе по Кредитному договору № 500988075 от 17.12.2015. Таким образом, ООО «Вердикт Капитал» наделено правом денежного требования к ответчику. Истец утверждает, что за период пользования кредитными средствами, заемщиком произведены частичные платежи на погашение основной суммы кредита, однако задолженность заемщика по кредитному договору в полном объеме не погашена.

Истец указывает на то, что поскольку ответчиком просрочено денежное обязательство по возврату кредитных средств, полученных на основании кредитного договора № 500988075 от 17.12.2015, а действующее законодательство не связывает прекращение обязательства с наличием судебного решения или открытия исполнительного производства, у истца возникло право на применение последствий такого нарушения, поэтому истец просил суд взыскать помимо задолженности по телу кредита, пеню, 3 % годовых за пользование кредитом и инфляционные потери.

По состоянию на 11.03.2021 общий размер задолженности по возврату кредитных средств составляет 1515600,69грн.

По постановлению Дарницкого районного суда г. Киева от 14 мая 2021 г. открыто производство по делу, назначено рассмотрение по правилам упрощенного искового производства с вызовом сторон.

Представитель истца в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте рассмотрения сообщался должным образом, однако предоставил суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, в котором настаивал на заявленных исковых требованиях, просил их удовлетворить в полном объеме, отметил, что не возражает против принятия судом заочного решения.

Представитель ответчика в судебном заседании против удовлетворения исковым требованиям возражала по основаниям изложенных в отзыве иск и отмечала, что никаких допустимых доказательств в подтверждение наличия задолженности истцом предоставлено, сам расчет, предоставленный истцом является необоснованным и недоказанным. Кроме того, отмечала, что факт передачи денежных средств по кредитному договору банком ответчику не доказан. Кроме того, представителем Ответчика подано заявление о применении срока исковой давности.

Неявка в судебное заседание любого участника дела при условии, что его должным образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей (ч. 1 ст. 223 ГПК Украины).

Суд, исследовав письменные доказательства, имеющиеся в материалах дела, выслушав возражения, всесторонне проверив обстоятельства, на которых они основываются, установил следующие обстоятельства и пришел к таким Статьей 6 Конвенции о защите прав человека и основополагающих свобод предусмотрено, что ничто не препятствует лицу добровольно отказаться от гарантий справедливого судебного разбирательства однозначным или молчаливым способом. Однако для того, чтобы вступить в силу с точки зрения Конвенции, отказ от права участвовать в судебном заседании должен быть сделан однозначно и должен сопровождаться необходимым минимальным уровнем гарантий, соответствующих серьезности такого отказа. К тому же она не должна противоречить никакому важному общественному интересу решения ЕСПЧ (Hermi против Италии, § 73; Sejdovic против Италии § 86).

Кроме того, в соответствии с практикой Европейского суда по правам человека- в силу требований ч.1 ст.6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, обязанность быстрого осуществления правосудия возлагается, в первую очередь, на соответствующие государственные судебные органы. Разумность продолжительности судебного производства оценивается в зависимости от обстоятельств дела и с учетом сложности дела, поведения сторон, предмета спора. Неспособность суда эффективно противодействовать недобросовестно создаваемым участниками дела препятствиям для движения дела является нарушением ч.1 ст.6 настоящей Конвенции (Решение Европейского суда по правам человека от 08.11.2005 года по делу «Смирнов против Украины»).

При таких основаниях судом признано возможным рассматривать дело из доказательств, имеющихся в делах, и по согласованию сторон, третьих и согласно поданных ими заявлений.

Заслушав объяснения сторон, исследовав представленные сторонами документы и материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и разрешения спора, суд по существу установил.

По содержанию ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон.

Участники дела имеют равные права по осуществлению всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.

Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.

Участник дела распоряжается своими правами по предмету спора по своему усмотрению.

Согласно ч. 1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.

Согласно ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.

Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказательство не может основываться на предположениях.

Принцип защиты судом нарушенного права личности строится при установлении нарушения такого права. Так, каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса (ч. 1 ст. 15 ГК Украины).

Согласно ст. 16 ГК Украины лицо имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного права или имущественного права и интереса в определенные настоящей статьей способы. Суд может защитить гражданское право или интерес другим способом, установленным договором или законом.

Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором. В случае, если закон или договор не определяют эффективного способа защиты нарушенного, непризнанного или оспоренного права, свободы или интереса, обратившегося в суд, суд в соответствии с изложенным в иске требованиям такого лица может определить в своем решении такой способ защиты, который не противоречит закона (ст. 5 ГПК Украины).

Защита гражданских прав – это предусмотренные законом способы охраны гражданских прав в случае их нарушения или реальной опасности такого нарушения.

Способы защиты субъективных гражданских прав понимают, как закрепленные законом материально-правовые меры принудительного характера, посредством которых производится возобновление (признание) нарушенных (оспариваемых) прав, как влияние на правонарушителя. Общий перечень таких способов защиты гражданских прав и интересов предусмотрен статьей 16 ГК РФ.

Согласно ч. 1,2 ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, что основывается на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.

Согласно п. 4 ст. 129 Конституции Украины одной из основных основ судопроизводства является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими суду своих доказательств и доказывании перед судом их убедительности.

Судом установлено, что между ОСОБА_1 и ПАО «Альфа-Банк» 17.12.2015 был заключен Кредитный договор № 500988075, по условиям которого ОСОБА_1 должна получить кредит в размере 79520,30 грн. с уплатой 15,99% годовых; срок пользования кредитом – 48 месяцев, начинающийся с 17 декабря 2015 года и истекающий 18.12.2019.

28 января 2019 между АО «Альфа-Банк» и ООО «ФК «ВЕСТА» был заключен Договор факторинга №2019-1АБ/ВЕСТА, согласно которому АО «Альфа-Банк» отступило ООО «ФК «ВЕСТА», а ООО «ФК «ВЕСТА» получило право требования задолженности по договорам кредита.

29 января 2019 между ООО «ФК «ВЕСТА» и ООО «Вердикт Капитал» был заключен Договор отступления права требования № 29-01/19/2, в соответствии с которым ООО «ФК «ВЕСТА» отступило ООО «Вердикт Капитал», а ООО «Вердикт Капитал» получило право требования задолженности по договорам кредита.

Таким образом, по убеждению истца, ООО Вердикт Капитал наделено правом денежного требования к Ответчикам, а ООО ФК Веста потерял такие права.

Согласно ст. 526 Гражданского кодекса Украины обязательства должны выполняться должным образом в соответствии с условиями договора, актами гражданского законодательства.

Должник считается просрочившим, если он не приступил к исполнению обязательства или не выполнил его в срок, установленный договором или законом. (ч.1 ст. 612 Гражданского кодекса Украины.

Согласно ст.ст. 610, 611 Гражданского кодекса Украины, нарушением обязательства является его неисполнение или исполнение с нарушением условий, определенных содержанием обязательства (ненадлежащее исполнение), а в случае нарушения обязательства наступают правовые последствия, установленные договором или законом, в частности уплата неустойки .

Согласно ч. 2 ст. 1050 ГК Украины если договором установлена обязанность заемщика вернуть ссуду частями (с рассрочкой), то в случае просрочки возврата дежурной части заемодатель вправе требовать досрочного возврата оставшейся части ссуды и уплаты процентов, причитающихся по договору.

В соответствии с требованиями ст. 77 Гражданского процессуального кодекса Украины, должны быть доказательства, содержащие информацию относительно предмета доказывания. Предметом доказывания являются обстоятельства, подтверждающие заявленные требования или возражения или иные значения для рассмотрения дела и подлежащие установлению при принятии судебного решения. Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства в подтверждение их требований или возражений.

Согласно ст. 1054 Гражданского кодекса Украины по кредитному договору банк или другое финансовое учреждение (кредитодатель) обязуется предоставить денежные средства (кредит) заемщику в размере и на условиях, установленных договором, а заемщик обязуется вернуть кредит и уплатить проценты. К отношениям по кредитному договору применяются положения параграфа 1 настоящей главы, если иное не установлено настоящим параграфом и не вытекает из сущности кредитного договора.

Однако документами, которые могут подтвердить наличие или отсутствие задолженности, а также устанавливать размер указанной задолженности могут быть исключительно документы первичной бухгалтерской документации, оформленные согласно нормам ст. 9 Закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности» и п. 2.1.1 Постановления НБУ «Об утверждении Положения об организации бухгалтерского учета и отчетности в банках Украины от 30.12.1998 № 566, поскольку только первичные документы, фиксирующие факты осуществления хозяйственных операций и составленные при осуществлении хозяйственной операции - правовое основание для бухгалтерского учета хозяйственных операций.

Статья 517 ГК Украины предусматривает, что первоначальный кредитор в обязательстве должен передать новому кредитору документы, удостоверяющие передаваемые права и информацию, которая важна для их осуществления.

Однако, истцом предоставлено суда первичных бухгалтерских документов относительно выдачи кредита и его частичного погашения (платежные поручения, мемориальные ордера, расписки, чеки, и др.), поэтому нет оснований полагать, что размер задолженности ответчика перед истцом, как и суммы процентов, указанные в расчете, являются верными.

Доказанность имеющейся суммы задолженности по кредитному договору является обязанностью истца, который он не выполнил, поскольку не доказал надлежащими и допустимыми доказательствами ее размер.

Размер денежного требования истец обосновывает расчетом задолженности ответчика перед истцом, исполненным истцом.

Однако такой расчет не является первичным документом, не содержит информации об основаниях начисления указанной в иске суммы, ее составляющих, а фактически является отражением односторонних арифметических расчетов истца и не является правовым основанием для взыскания соответствующих сумм и не может являться доказательством бесспорности размера денежных требований истца к ответчику.

Надлежащий расчет задолженности ответчика по кредитному договору №500988075 от 17.12.2015 истцом в суд не предоставлен.

Вместе с тем истец указывал в иске об осуществлении ответчиком частичных платежей на погашение тела кредита и пени, однако доказательств на подтверждение или опровержение этого обстоятельства суду не предоставлено, поэтому суд лишен возможности установить размер задолженности по кредитному договору, а, следовательно, и проверить правильность начисления 3% годовых и инфляционных утрат.

Также исковое заявление содержит расчет долга 3% годовых, инфляционных расходов и пени, но указанный расчет выполнен по сумме долга в размере 7211,81 грн., однако материалы дела не содержат доказательств на подтверждение наличия задолженности именно в таком размере (первичные документы и выписки из лицевых счетов клиента банка, подтверждающих существование определенных банковских операций, начисление заемщику долга по основной сумме кредита и процентам).

Кроме того, подавая исковое заявление, истец отмечает уровень задолженности по кредитному договору по состоянию на 11.03.2021, при этом не указывая, за какой период времени данная задолженность возникла.

Как усматривается из материалов дела, 29 января 2019 между ООО «ФК «ВЕСТА» и ООО «Вердикт Капитал» был заключен Договор факторинга № 29-01/19/2, в соответствии с которым ООО «ФК «ВЕСТА» отступило, а «ООО «Вердикт Капитал» получило право требования задолженности по договорам кредита, в том числе по Договору кредита №500988075 от 17.12.2015, заключенному между ПАО «Альфа-Банк» и ответчиком.

Согласно ч. 1 ст. 510 ГК Украины, сторонами в обязательстве есть должник и кредитор.

Согласно п. 1 ч. 1 ст. 512 Гражданского кодекса Украины кредитор в обязательстве может быть заменен другим лицом в результате передачи им своих прав другому лицу по сделке (уступка права требования).

По предписаниям ч. 1 ст. 513 Гражданского кодекса Украины сделка по замене кредитора в обязательстве совершается в такой же форме, что и сделка, на основании которой возникло обязательство, право требования по которому передается новому кредитору.

Частью 1 статьи 514 Гражданского кодекса Украины предусмотрено, что к новому кредитору переходят права первоначального кредитора в обязательстве в объеме и на условиях, существовавших на момент перехода этих прав, если иное не установлено договором или законом.

Согласно ст. 1077 Гражданского кодекса Украины по договору факторинга (финансирование под уступку права денежного требования) одна сторона (фактор) передает или обязуется передать денежные средства в распоряжение другой стороны (клиента) за плату (любой предусмотренный договором способ), а клиент отступает или обязуется отступить фактору свое право денежного требования к третьему лицу (должнику).

Так, по условиям Договора факторинга № 29-01/19/2 от 29 января 2019 года, в порядке и на условиях, определенных настоящим Договором, Первоначальный Кредитор отступает Новому Кредитору принадлежащее ему Право Требования к Должникам, а Новый Кредитор обязуется принять Право требования к Должникам (в дальнейшем, в зависимости от контекста, именуются «Должники» или «Должник») по договорам (далее именуются «Основные договоры» или «Основной договор», в зависимости от контекста), перечень которых содержится в Приложении № 1- 1 к Договору, прилагаемому к настоящему Договору на бумажном носителе, и уплатить за него Цену Права Требования. Стороны согласовали, что к Новому Кредитору переходят все права, принадлежащие Первоначальному Кредитору по Основным договорам, на условиях, предусмотренных Основными договорами, за исключением права начисления процентов, комиссий, неустойки, предусмотренные условиями Основных договоров.

Материалы иска не содержат каких-либо надлежащих доказательств в подтверждение того, что стороны Договора сообщили должнику об уступке прав требования в установленном законом порядке.

Кроме того, стороной ответчика в ходе судебного разбирательства было указано, что 14.08.2020 частным нотариусом Житомирского городского нотариального округа Гораем Олегом Станиславовичем была выдана исполнительная надпись, зарегистрированная в реестре за № 17345, относительно взыскания с ЛИЦО_1 в пользу иска размере 277340,32 грн. и расходов на совершение исполнительной надписи в размере 6500,0,0 грн. Взыскание задолженности проводилось за период с 29 января 2019 по 11 марта 2020 года.

Решением Шевченковского районного суда г. Киева от 25 февраля 2021 года исполнительная надпись, совершенная Частным нотариусом Житомирского городского нотариального округа Гораем Олегом Станиславовичем от 14 августа 2020г., зарегистрированная в реестре под № 17345, признана не исполненной.

Согласно ч. 1 ст. 510 ГК Украины, сторонами в обязательстве есть должник и кредитор.

Кроме того, стороной ответчика в ходе судебного разбирательства было указано, что 14.08.2020 частным нотариусом Житомирского городского нотариального округа Гораем Олегом Станиславовичем была выдана исполнительная надпись, зарегистрированная в реестре за № 17345, относительно взыскания с ЛИЦО_1 в пользу иска размере 27734,32 грн. и расходов на совершение исполнительной надписи в размере 650,0,0 грн. Взыскание задолженности проводилось за период с 29 января 2019 по 11 марта 2020 года.

При этом суд обращает внимание, что в соответствии с п. 6 ч. 3 ст. 175 ГПК Украины истец, при обращении в суд с указанным иском, был обязан предоставить суду полную и достоверную информацию о наличии исполнительной надписи о взыскании задолженности по кредитному договору с ответчицы и наличие исполнительного производства.

Предоставив свои доказательства, стороны реализовали свое право на доказывание и одновременно исполнили обязанность по доказыванию, поскольку ст. 81 ГПК закрепляет правило, согласно которому каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как основание своих требований и возражений. Обязанность по доказыванию возлагается также на лиц, которым предоставлено право защищать права, свободы и интересы других лиц или государственные или общественные интересы (ст. 43 ГПК Украины).

При таких обстоятельствах суд приходит к выводу, что в материалах дела отсутствуют надлежащие доказательства в подтверждение наличия и размера задолженности, что подлежит взысканию с ответчика в пользу истца, поэтому в удовлетворении иска следует отказать в связи с его недоказанностью. Следовательно, основания для применения срока исковой давности отсутствуют.

Согласно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются в случае отказа в иске – на истца.

Согласно требованиям ст.133 ГПК Украины судебные издержки состоят из судебного сбора и расходов, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся, в частности, расходы на профессиональную юридическую помощь.

Поскольку в иске отказано полностью, понесенные ООО «Вердикт Капитал» судебные издержки по уплате судебного сбора в размере 2102,00 грн. следует оставить за истцом.

Руководствуясь ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ГПК Украины, суд, -

РЕШИЛ:

В удовлетворении Общества с ограниченной ответственностью «Вердикт Капитал» к ОСОБА_1 о взыскании задолженности по кредитному договору – отказать.

Решение может быть обжаловано в Киевский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение 30 дней со дня его провозглашения.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения.

Пример письменных пояснений в апеляционный суд

До Київського апеляційного суду
________________________________
03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2а

Єдиний унікальний номер справи ____________

Позивач (апелянт): _____________

ПОЯСНЕННЯ

В провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа 363/1306/19 за позовом ______ до АТ «Альфа - Банк», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., ______. за апеляційною скаргою _______ на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2021 року.

Вказане рішення суду першої інстанції оскаржено моїм представником з мотивів незаконності та необґрунтованості. Вважаю за необхідне доповнити доводи апеляційної скарги та додатково акцентувати увагу суду на наступному.

В обґрунтування рішення про відмову в задоволенні позову суд поклав власний висновок про те, що «позивачем не вірно обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів», оскільки спірний виконавчий напис був виконаний, предмет іпотеки реалізований, а оригінали документів знищені за закінченням терміну зберігання. В цьому контексті суд послався на правові висновки Великої палати Верховного Суду, відповідно до яких обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Тобто, суд першої інстанції фактично стверджує, що обраний мною (позивачем) спосіб захисту порушених прав є неналежним.

Такий висновок суду є помилковим і суперечить судовій практиці.

21 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему підтвердила висновок, викладений у постанові від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом із нормами ч. 2 ст. 88 цього Закону та ст. 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Постанова ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2) за посилання в мережі Інтернет

Тобто, даний правовий висновок ВП ВС містить формулювання способу захисту порушеного права (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню) та підставу для застосування цього способу (порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, в тому числі недотримання трирічного строку від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис). Вказана підстава є самостійною і достатньою.

Суд не надав правової оцінки доводам позивача, що на момент вчинення спірного виконавчого напису сплив термін позовної давності за вимогою кредитора і ця обставина є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Переривання позовної давності можливе виключно в межах самої позовної давності! На такий висновок, зроблений КЦС ВС у справі № 686/23170/19, послалася колегія високих суддів у цій справі.
Оскільки строк для погашення мною суми позики настав 24.05.2009 року, тобто був автоматично перенесений згідно із п.4.4.кредитного договору № 389/88/08-Пі від 20.08.2008 на цю дату, відповідно позовна давність (три роки) за вимогою про стягнення заборгованості сплинула 24.05.2012 року.
Відповідач звернувся до нотаріуса 07.06.2017 року із заявою про вчинення виконавчого напису, в якій вказав період невиконання боржником кредитного договору з 24 листопада 2016 року по 24 січня 2017 року (поза межами позовної давності), і нотаріус задовольнив цю заяву, вчинивши спірний виконавчий напис лише 07.06.2017 року, також поза межами позовної давності. А обставини, з якими відповідач пов`язує переривання позовної давності (сплату начебто мною 1,36 доларів США 24.11.2016 року) виникли вже після її (позовної давності) спливу.

Відповідач так і не надав суду оригінал платіжного доручення про сплату начебто мною 1,36 доларів США 24.11.2016 року. Незважаючи на мої заперечення щодо цієї обставини, суд встановив цей факт і зробив висновок про переривання перебігу позовної давності за кредитним зобов’язанням. Цей висновок не грунтується ані на фактичних обставинах, ані на вимозі Закону. Відповідач не довів належними і допустимими доказами, що саме я здійснив платіж 1,36 доларів США 24.11.2016 року. Навіть, якщо припустити, що оплату на рахунок банку в сумі 1,36 доларів США 24.11.2016 року міг здійснити я, то цей факт відповідно до закону не є підставою для переривання позовної давності.

Суд проігнорував інші доводи позивача щодо порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, а саме вчинення виконавчого напису не на оригіналі виконавчого документа, та не прийняв до уваги надані докази. Зокрема, не надав належну правову оцінку повідомленню заступника начальника Вишгородського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Матвієнка В.В. про повернення стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» цього ж спірного виконавчого напису № 10380 від 07.06.2017 р. без виконання у зв’язку з виявленими порушеннями закону («пред’явлений до виконання виконавчий напис вчинений на окремому бланку і прикріплений скобами до копії іпотечного договору №04/1-468 від 22.08.2008, хоча в заяві представник стягувача зазначає, що в додатках додається оригінал іпотечного договору №04/1-468 від 22.08.2008».

Також суд не надав правової оцінки тій обставині, що доказ - оригінал іпотечного договору був начебто знищений приватним нотаріусом Чуловським після ухвали суду про його витребування. Позивач, в свою чергу просив суд не враховувати як доказ копію цього документа.

Щодо висновків суду про те, що позивачем не конкретизовані порушені права.
Цей висновок є надуманим.

І в позовній заяві, і в ході судового розгляду я неодноразового наголошував, що вчинення спірного виконавчого напису поза межами позовної давності призвело до штучного збільшення боргу, позбавило мене можливості заявити про застосування позовної давності до вимог кредитора. Крім того, на підставі спірного виконавчого напису предмет іпотеки (земельна ділянка) був реалізований на прилюдних торгах в порядку ст.ст. 41-47 Закону України «Про іпотеку». Внаслідок вчинення спірного виконавчого напису, сума мого боргу безпідставно збільшилась вдвічі, я, як боржник, залишився без забезпечення кредиту у вигляді заставного майна, а у кредитора виникло право отримати решту суми з іншого майна боржника.

Реалізація заставного майна в інший спосіб, ніж на підставі виконавчого напису нотаріуса (наприклад реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду), не призвело б до порушення моїх прав, оскільки в такому випадку вимоги банку, як кредитора, були б належним чином перевірені судом і я, як боржник, мав би змогу скористатись правом на застосування позовної давності.

Саме на кредитора законодавством покладено контроль за тим, щоб заборгованість за кредитним договором не перевищувала забезпечувальні заходи, і саме для цього законодавець передбачив спрощені процедури звернення стягнення на заставне майно та солідарну відповідальність поручителя з боржником. Незастосування цих заходів своєчасно тягне для кредитора негативні наслідки недобросовісності його дій. В такому випадку припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання. Такого висновку слід дійти з огляду на правову природу забезпечувальних заходів, спрямованість їх на повне забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором та добросовісність поведінки сторін кредитного договору. (Постанова Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 756/10266/15-ц (провадження № 61-1710св22)

реструктуризация кредита, кредитный долг, коллекторское агенство, невозврат кредита, антиколлекторское агентство, антиколлектор, долг банку, помощь должникам, антиколлекторские агентства, невыплата кредита, защита должника, споры с банками, антиколлекторское -агентство, отсрочка по кредиту, долги по кредитам, банк подал в суд, платить или не платить кредит -делать -хотеть, как не платить кредиты -делать -хотеть, суд с банком, не хочу платить кредит, если не выплачивать кредит, что делать если не можешь платить кредит, взыскание долгов, как вернуть долг, иск против банка, Антиколлектор, антиколлекторские агентства, защита от банка, антиколлекторская компания, банк забирает машину, долг перед банком, законно не платить кредит, как не платить кредит банку, не хочу платить кредит, если не выплачивать кредит, как платить долларовый кредит, банк подал в суд -делать, продажа кредитных квартир банками, платить или не платить кредит -делать -валютный -хотеть -долларовый -банк -законно, банк забирает квартиру -делать, как разорвать договор, как защититься от коллекторов, если не платить за кредит -делать -валютный -хотеть -долларовый -банк -законно, можно ли не платить кредит, что делать не могу платить кредит, как защититься от банка, что делать банк забирает квартиру, банк подал в суд что делать, как платить кредит во время кризиса, суд с банком -подавать, банк отбирает квартиру, банк отбирает машину, неплатить кредит -украина, как платить валютный кредит, как неплатить кредит в украине,
что делать, если угрожают коллекторы с микрозаймов украина
куда жаловаться на коллекторов украина
что делать, если угрожают коллекторы украина
куда жаловаться на коллекторов в украине
коллекторы звонят родственникам украина
звонят коллекторы кредит не брал
заявление в полицию на коллекторов украина
как прекратить звонки коллекторов родственникам
коллекторы 2019
коллекторы фирмы
коллекторы 1
коллекторы 2020
коллекторы Украина
от какой суммы работают коллекторы
что реально могут сделать коллекторы
коллекторы угрожают
Вместе с коллекторы угрожают часто ищут
что делать, если угрожают коллекторы с микрозаймов
что делать, если угрожают коллекторы с микрозаймов украина
коллекторы рассылают фото
коллекторы звонят родственникам Украина
что делать, если коллекторы угрожают Казахстан
что делать, если угрожают коллекторы по чужому долгу
как отшить коллекторов
что делать, если угрожают коллекторы Украина

Вместе с что делать, если угрожают коллекторы по чужому долгу часто ищут
что делать, если угрожают коллекторы с микрозаймов украина
куда жаловаться на коллекторов Украина
что делать, если угрожают коллекторы Украина
куда жаловаться на коллекторов в Украине
коллекторы звонят родственникам Украина
звонят коллекторы кредит не брал
заявление в полицию на коллекторов Украина
как прекратить звонки коллекторов родственникам

Вместе с куда жаловаться на коллекторов в Украине часто ищут
звонят коллекторы по чужому кредиту куда жаловаться Украина
заявление в полицию на коллекторов Украина
куда жаловаться если звонят коллекторы по чужому кредиту Украина
коллекторы форум Украина
коллекторы звонят родственникам Украина
номера телефонов коллекторов в Украине
как избавиться от коллекторов Украина
куда жаловаться на мфо в Украине
ТОВ «ФК Приватні інвестиції», ТОВ «ФК Фінмарк», ТОВ «ФК Інтайм Фінанс», ТОВ «ФК Фінрайт+», ТОВ «ФК Інвест-Кредо», ТОВ «Фінтайм капітал», ТОВ «ФК Авераж», ТОВ «ФК Інвест», ТОВ «ФК Алькор Інвест», ТОВ «ФК Амаріс груп», ТОВ «ФК Інвент», ТОВ «ФК Депт Фінанс», ТОВ «ФК Грифон капітал», ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста», ТОВ «Рентал бізнес», ТОВ «ФК Поліс+укр», ТОВ «ФК Факторинг про +укр», ТОВ «Міасин», ТОВ «ФК Амбер», ТОВ «ФК Юніон капітал», ТОВ «ФК Цетрал Фінанс+»,
ТОВ «ФК Фінар», ТОВ «Білд Інвест»,
ТОВ «ФК Украфінанс груп»,
ТОВ «ФК Профіт капітал», ТОВ «ФК Фінактив»
ТОВ «ФК Форінт», ТОВ «ФК Фарватер Фінанс», ТОВ «ФК Горизонт», ТОВ «ФК Акцент», ТОВ «Вівен груп», ТОВ «ФК Бастіон», ТОВ «ФК Авістар», ТОВ «ФК Інновація, ТОВ «ФК Фінєвровектор», ТОВ «ФК Сіагал», ТОВ «ФК Оріон», ТОВ «Марше дніпро», ТОВ «Ріо фін», ТОВ «ФК Ратіо інвест», ТОВ «ФК Марко поло+», ТОВ «ФК Афінаж», ТОВ «Національне Агенство СтягненьРУС», ТОВ «Тайгетел Компані», ТОВ «ФК Гефест», ТОВ «ФК Укрреставрація», ТОВ «ФК Конкорд факторинг», ТОВ «ФК Гровінг стейт», ТОВ «ФК Кредитні ініціативи» и др.

НОВІЕ
УКРДЕБТ ПЛЮС

(«ФК Фінмарк», «ФК Інвест-Кредо», «ФК Женева»

(«ФК Фактор плюс», «ФК Фінтайм», «ФК Довіра та гарантія», «ФК Горизонт»

(«ФК Авістар», «ФК Кредит-Капітал», «ФК Дніпрофінансгруп»

«Финмарк», «Инвест-Кредо», «Женева», «Фактор плюс», «Финтайм», «ФК Довіра та гарантія», «Кредит капитал», «Вердикт-Капитал», «Веста», «Укрфинасгруп», «Финрайт», «Кредит-капитал», «Укрборг», «Росвен», «Дебт финанс», «Фактор»

НАПИС 2021
Фінфорс, Сіті Голд, Алекскредит,

(«ФК Авістар», «ФК Кредит-Капітал», «ФК Дніпрофінансгруп»
• УкрБорг
• CredEx
• ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»
• ТОВ «Кредекс Фінанс»
• ТОВ «АУЗ Факторинг»
• Вердикт Verdict
• УкрФинансы UkrFinance
• КредитКоллекшнГруп СreditCollectionGroup
• КрелитЭкспресс CreditExpress Ukraine
• Европейское агенство по возрату долгов
• Универсальная коллекторская группа
• Финансовое агентство по сбору платежей
• Коллекторское агентство «ФАКТОР»
• ЭОС Украина
++++++++++++

• УкрБорг
• CredEx
• ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»
• ТОВ «Кредекс Фінанс»
• ТОВ «АУЗ Факторинг»
• Коллекторское агентство «ФАКТОР»
• Вердикт Verdict
• УкрФинансы UkrFinance
• КредитКоллекшнГруп СreditCollectionGroup
• КредитЭкспресс CreditExpress Ukraine
• Европейское агентство по возврату долгов
• Универсальная коллекторская группа
• Финансовое агентство по сбору платежей
• ЭОС Украина
• К-капитал
• Кредит кафе
• Кредитэкспресс
• Вендорф
• Фактор
• ФагоР
• Гроші всім
• ФК»Європейська агенція з повернення боргів»
• Швидко Гроші
• Примоколлект
• ТОВ «ЄАПБ»
• Конкорд
• Кредитмаркет
• Быстро займ
• Капуста у кишені
• Примоколлект-капитал
• Готивочка
• КА Фактор
• Credit UP
• «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ»
• Кредит колекшн груп
• УКГ финанс
• ФК КОНКОРД

Нотариусі
Колейчик В. В.
Коваленко О.М.
Горай О. С.
Бондар І. М.
Разумовою О. І.
Харою Н. С.
Гамзатова А. А.
Швець Р. О.
Куба Ю. В.
Линкевич Б. А.
Кондратюк В. С.

А
Виконавці
Вольф Т. Л.
Клименко Р. В.
Дорошкевич В.Л.
Малкова М.В.
Барладин П. О.
Волкова Є. О.

До Печерського районного суду м. Києва

Позивач: ____
РНОКПП 2930111293
01001, пгт. Коцюбинське вул. Лісова, 20 А кв. 23
01001, Київ, вул. Велика Житомирська, 15б (для листування)
тел.: +38(067)209 69 43
електронна пошта: PogorilyiD@naftogaz.com

Відповідач: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
Адреса: 01011, Київ, Лєскова, 9
Код ЄДРПОУ:14305909
тел. +380 44-4908888
E-mail: office@aval.ua
засоби зв’язку – поштові

Третя особа: Національний банк України
Адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9
Код ЄДРПОУ:
Телефон:0 800 505240
E-mail: nbu@bank.gov.ua

Немайновий позов

звільнено від сплати судового збору на підставі
ст.5 Закону України «Про судовий збір» та
ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»

П О З О В Н А З А Я В А
про захист прав споживача, про зобов’язання вчинити дії за Законом України "Про споживче кредитування" (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1381-IX від 13.04.2021), про реструктуризацію зобов’язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідно до пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення".

І. Щодо підвідомчості даної справи цивільному суду та підсудності:

Стаття 42 Конституції України гарантує, що Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є прийнятий 12 травня 1991 року Закон України «Про захист прав споживачів», а також прийнятий 15.11.2016 р. Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ст.24 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору.
Відповідно до ч.5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору

ІІ. Обставини справи

10 травня 2006 року між АППБ «Аваль» (Кредитор) та ____ (Позичальник) укладено кредитний договір № ____(далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 39 570,00 дол. США терміном на 240 місяців під 12% відсотків річних з погашенням кредиту ануїтетними платежами (далі по тексту- Кредитний договір).
В якості забезпечення вимоги, що випливає з Кредитного договору
10 травня 2006 року укладено іпотечний договір, зареєстрований за №1883, посвідчений приватним нотаріусом Прилипко В.В. (далі – Іпотечний договір) предметом іпотеки якої є нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, ____а, кв. 23 (далі - Предмет іпотеки), яка складається з однієї житлової кімнати та має загальну площу – 46,3 кв.м., жилу площу – 21,4 кв. м.
Оскільки заборгованість за кредитним договором не погашена, Заявник звернувся до Кредитора з відповідною вимогою щодо отримання інформації.

В липні 2021 Заявник направив вимогу Кредитору про надання інформації та отримав відповідь, що вказана вимога буде розглянута 31/07/2021 року, замість 14 днів, як того вимагає закон.
Оскільки заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № ____не погашено, Заявник звернувся до Кредитора з відповідною заявою про реструктуризацію за процедурою, передбаченою Законом України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
На виконання зазначених положень Кредитного договору, між АППБ «Аваль» (Кредитор) та ____ (Позичальник), що виступив як Іпотекодавець, укладено Договір іпотеки від 10 травня 2006 року, зареєстрований за №1883, посвідчений приватним нотаріусом Прилипко В.В., предметом іпотеки якої є нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, ____а, кв. 23 (далі - Предмет іпотеки), яка складається з однієї житлової кімнати та має загальну площу – 46,3 кв.м., жилу площу – 21,4 кв. м.

Вказаний договір виконувався Позичальником належним чином протягом певного часу, в будь-якому випадку станом на 01 січня 2014р. жодної заборгованості за кредитним договором у Позичальника не було, що підтверджується випискою з особового рахунку.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Відповідно до ч.І ст.2 пп3 зазначеного Закону, реструктуризація зобов’язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Таким чином, була подана вимога та заява про проведення реструктуризації.
На дату підписання та надіслання Заяви про проведення реструктуризації виконуються наступні умови:
предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника,
у власності Позичальника відсутнє інше житлове нерухоме майно;
відсутність станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов’язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року.
Вказаний запит про надання інформації та заяву про проведення реструктуризації Відповідач отримав, але відповідь на запит не надіслав, а на заяву відповів, що начеб-то кредитний договір не підпадає під дію Закону України “Про захист прав споживачів”.

Таким чином, фактично Відповідач своїми діями чинив перешкоди Позивачу в проведенні реструктуризації заборгованості, що суперечить вимогам закону, оскільки без належного розрахунку остаточної заборгованості розрахувати заборгованість відповідно до закону і провести реструктуризацію неможливо.

Тим не менше, оскільки Відповідач не надав запитуваної інформації, відмовившись від отримання запиту, Позивач повторно, перед подачею цієї позовної заяви, направив запит на отримання інформації. У випадку не отримання відповіді, необхідна інформація буде витребувана через суд.

Відтак, у Позивача є всі підстави вважати, що інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформації про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформації про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року, - у Відповідача є, а тому Відповідач за законом при реструктуризації даного кредиту може претендувати на проведення реструктуризації на умовах Закон України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".

ІІІ. Щодо строків подання заяви про реструктуризацію та підстави вважати реструктуризацію проведеною

Згідно п.12 Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов’язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.

Направлення заява про реструктуризацію споживчого кредиту в іноземній валюті, що підтверджується квитанцією ДП «Укрпошта» з описом вкладення (копія додається).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09 жовтня 1979 року в справі Ейрі проти Ірландії (п. 24), рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (п. 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (п. 32)) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Таку ж правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2940цс15 та від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16.

IV. Нормативно-правове регулювання

23 квітня 2021р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», згідно п.2. якого у розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) пункт 2 викладено в такій редакції:
"2. Дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям";
2) доповнити пунктом 7 такого змісту:
7. Зобов’язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов’язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:
1) обов’язковій реструктуризації підлягають зобов’язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов’язання (простроченого грошового зобов’язання та/або грошового зобов’язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв’язку з виконанням ним зобов’язань позичальника;
відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов’язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв’язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв’язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
2) виконання зобов’язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об’єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об’єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),
а загальна площа такого нерухомого майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об’єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
3) реструктуризація зобов’язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:
у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов’язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов’язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов’язань за яким подається заява, та/або права та обов’язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов’язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;
у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

З огляду на вищезазначені обставини та норми матеріального права, є очевидним, що:

1. Дія п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» поширюється на правовідносини між Позивачем та Відповідачем з огляду на майновий стан Позивача та майнових поручителів за кредитним договором №____від 10 травня 2006 року, а також на відповідність фактичних обставин іншим вимогам закону, оскільки предмет іпотеки було придбано за кредитні кошти, предмет іпотеки є єдиним житлом позичальника та іпотекодавців, ні у позичальника, ні у іпотекодавців немає іншого житла.
2. Позивач фактично подав Відповідачу заяву про реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитним договором в іноземній валюті у відповідності до вимог закону;
3. Відповідач не надав Позивачу запитуваної останнім і передбаченої законом інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов’язання, за договором та належним чином завірену таким кредитором копію документа, яким визначено розмір плати, що сплачена за відступлення права вимоги;

З огляду на наведене існують ВСІ передбачені законом підстави для визнання обов’язкової реструктуризації заборгованості фізичної особи за споживчим кредитним договором в іноземній валюті проведеною відповідно до вимог спеціального закону.

•
Позивач підтверджує про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

•
Орієнтовний розмір судових витрат, котрі Позивач очікує понести у звязку з розглядом даної справи складає 0 грн.
•
Оригінали документів, копії яких подаються з позовною заявою, - є у розпорядженні Позивача.
•
Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, проте вони виявились безрезультатними.

З огляду на вищенаведене та керуючись ст.ст.16, 598, 599 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку», п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.43, 141 ЦПК України, -

ПРОШУ:

1. Визнати незаконною відмову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» щодо проведення реструктуризації кредитних зобов'язань за кредитним договором № ____від 10 травня 2006 року, укладеного між Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ____ на умовах та у відповідності до Закону України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
2. Зобов’язати вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до Закону України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" за Кредитним договором № 014/1179/74/562, укладеним 10 травня 2006 року між Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ____.
3. Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк».
Додатки:
1. Ордер адвоката;
2. Копія вимоги та заяви про реструктуризацію з додатками на ____ арк. (оригінал у позивача):
3. Копія кредитного та іпотечного договорів (оригінал у позивача);
4. Копія квитанції з описом вкладення про надіслання заяви про реструктуризацію (оригінал у позивача);
5. Копія повідомлення про вручення Заяви про реструктуризацію (оригінал у позивача);
6. Копія матеріалів позовної заяви для Відповідача;
7. Листи відповідача на ___ арк (оригінал у позивача).

15 листопада 2021р. представник Майоров В.О._____________

Коллекторские компании, занимающиеся возвратом задолженности по кредитам, могут использовать различные методы для получения долга. Однако, должник имеет определенные права и может обратиться за защитой в случае нарушения этих прав.

Если коллекторы требуют вернуть кредит, должник может сделать следующее:

Запросить у коллекторов подтверждение права на взыскание долга. Коллекторы обязаны предоставить документы, подтверждающие право на взыскание долга, в том числе договор о переуступке права требования. Если коллекторы не предоставляют эти документы, должник имеет право обратиться в суд.

Обратиться в банк, который выдавал кредит, для выяснения суммы долга и правильности требований коллекторов.

Если коллекторы используют запугивание, угрозы и насилие, должник имеет право обратиться в правоохранительные органы для защиты своих прав.

В случае, если сумма долга устарела и была пропущена давность исковой давности, должник имеет право ссылаться на это и требовать прекращения взыскания.

Можно обратиться в суд с иском об уменьшении размера долга, если должник доказывает неправомерность некоторых процентов или штрафных санкций, взыскиваемых с него.

Если коллекторы преследуют должника, используя угрозы или насилие, их действия могут рассматриваться как преступление. В этом случае нужно обратиться в правоохранительные органы.

Важно понимать, что должник имеет права, и нарушение этих прав со стороны коллекторов может привести к неблагоприятным последствиям. Поэтому, при возникновении проблем с коллекторами, рекомендуется обратиться за помощью к профессионалам в данной области.

Когда коллекторы требуют вернуть кредит, важно не терять спокойствие и знать свои права.

В первую очередь, нужно убедиться в легитимности требований коллекторов. Они должны предоставить должнику подтверждение своего полномочия на сбор задолженности.

Если коллекторы требуют вернуть кредит, то необходимо уточнить все детали задолженности, узнать, какой банк является кредитором, сумму долга, проценты, которые начисляются и другие условия.

Если должник не согласен с требованиями коллекторов, то он может потребовать у них письменное подтверждение своих требований и претензий. В таком случае рекомендуется обратиться к юридическим консультантам, чтобы получить профессиональную помощь.

В случае некорректного поведения коллекторов, например, если они звонят постоянно или используют запугивание, можно обратиться в правоохранительные органы или в регулирующие органы, такие как Нацкомфінпослуг.

Если долг был списан или уже погашен, можно предъявить коллекторам документы, подтверждающие это.

Если должник не может выплатить долг в полном объеме, можно обратиться к кредитной организации с просьбой о реструктуризации долга или заключении нового договора с более выгодными условиями.

Важно помнить, что коллекторы не имеют права использовать запугивание, насилие или другие незаконные методы сбора долга. Если должник сомневается в легитимности действий коллекторов, то лучше обратиться к специалистам в данной области.

ДОГОВІР № 389И/06/1
ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВ ВИМОГИ
ЗА КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ

м. Київ «12» лютого 2020 року

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», код за ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б, надалі за текстом – «Сторона 1», яке є юридичною особою, належним чином створеною та зареєстрованою за законодавством України, яке є резидентом України, в особі Генерального директора Іжаковського Олега Валерійовича, що діє на підставі Статуту та Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» № 31/05-2019 від 31.05.2019 року, з однієї сторони, та

ПІП надалі за текстом – «Сторона 2», з іншої сторони,
надалі за текстом разом іменуються – Сторони, а кожен окремо також – Сторона, уклали цей Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором, надалі за текстом – Договір, про наступне:
Терміни, що вживаються у цьому Договорі, мають наступні значення:
«Робочий День» – кожний день тижня, за винятком вихідних, святкових і неробочих днів, встановлених діючим законодавством України, протягом якого Стороною 1 може бути здійснений банківський переказ;
«Загальна сума заборгованості» – всі невиконані Боржником грошові зобов’язання перед Стороною 1 за Кредитним договором;
«Права вимоги» - означає всі належні Стороні 1, як кредитору, права вимоги до Боржника за Кредитним договором, включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов’язання Боржника за Кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні Стороні 1 у якості кредитора, щодо отримання суми Загальної суми заборгованості, остаточний обсяг яких визначається на дату підписання Сторонами Акту приймання-передачі Прав вимоги.
«Документи» - означає документи, наявні у Сторони 1, що підтверджують Права вимоги, а також матеріали судових спорів та/або виконавчих проваджень.
«Акт приймання-передачі Прав вимоги» - означає письмовий документ, який складається спільно Стороною 1 та Стороною 2 у зв’язку з переходом та на підтвердження факту переходу Прав Вимоги від Сторони 1 до Сторони 2 на умовах цього Договору;
«Дата відступлення (переходу) Прав вимоги» – означає Робочий День, в який Права Вимоги були відступлені (перейшли) від Сторони 1 до Сторони 2 на підставі укладеного між ними Акту приймання-передачі Прав вимоги;
Будь-яке посилання в цьому Договорі на законодавство є посиланням на всі закони України та інші нормативні акти України, чинні у відповідний час. Посилання на цей Договір або будь-який інший договір, угоду чи документ, є посиланням на такий договір, угоду чи документ з урахуванням всіх змін і доповнень до такого договору чи угоди.
Заголовки статей, пунктів і додатків у цьому Договорі використовуються виключно для зручності та полегшення посилання та не впливають на тлумачення цього Договору чи його відповідних положень; залежно від контексту, терміни, що використовуються в множині, мають таке ж значення, що і в однині, і навпаки.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона 1 зобов’язується відступити (передати) Стороні 2 належне Стороні 1 право вимоги, яке належить їй на підставі Договору відступлення права вимоги № ____9 від 28.11.2019 року укладеного з Публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» (скорочена назва – ПАТ «ВіЕйБі Банк») за Кредитним договором № ____від 12.09.2006 року з усіма змінами і доповненнями до нього (далі – «Кредитний договір»), який укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та Фесенко Тетяна Ярославівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків _____,(надалі – «Боржник») в обсязі, що визначається в цьому Договорі (надалі – «Права вимоги»), та Сторона 2 зобов’язується перераховувати на користь Сторони 1 грошову суму в розмірі Ціни Договору на умовах цього Договору та прийняти право грошової вимоги.
Під Правами вимоги розуміються всі права вимоги до Боржника, що наявні у Сторони 1 по Кредитним договорам на дату укладення даного Договору, в тому числі право грошової вимоги заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, що належать до сплати за користування кредитними коштами, що передбачено Кредитним договором, а також права, що забезпечують виконання зобов’язання Боржника за Кредитним договором.
Сторони погодили, що сума за цим Договором станом на дату укладення цього Договору становить 488 472,00(чотириста вісімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят дві гривні),00 копійок.
Загальна сума заборгованості Боржника за Кредитним договором станом на дату укладення цього Договору становить 4 847 368,36 (чотири мільйони вісімсот сорок сім тисяч триста шістдесят вісім гривень), 36 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі – 1 997 264,94 (один мільйон дев’ятсот дев’яносто сім тисяч двісті шістдесят чотири гривні), 94 копійки., суми несплачених відсотків за користування кредитом 2 850 103,42 (два мільйони вісімсот п’ятдесят тисяч сто три гривні), 42 копійки.
Права вимоги відступаються в повному обсязі (у розмірі на Дату відступлення) та на умовах, що визначені за цим Договором, та які існують на момент їх відступлення за Кредитним договором.

2. УМОВИ ВІДСТУПЛЕННЯ
2.1. У разі та після здійснення перерахування Стороною 2 на користь Сторони 1 грошових коштів в повному обсязі в розмірі Ціни Договору в порядку та на умовах згідно п. п. 3.1. – 3.3. цього Договору, Сторона 1 відступає на користь Сторони 2 Права вимоги, про що укладається відповідний Акт приймання-передачі Прав вимоги між Стороною 1 та Стороною 2. Датою відступлення (переходу) Прав вимоги є день, в який Сторони склали і підписали Акт приймання – передачі Прав вимоги.
2.2. В разі та після виконання Стороною 2 свого обов’язку щодо здійснення розрахунку відповідно до п. 3.2. та п. 3.3. цього Договору та складання Акту приймання – передачі Прав вимоги, Сторона 1 відступає на користь Сторони 2 права вимоги за Договором Забезпечення.
2.3. Договір Відступлення Прав за Договором Забезпечення вчиняється в письмовій формі, з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо нотаріального посвідчення і державної реєстрації відповідно.
2.4. Всі витрати, пов’язані з підписанням Сторонами Договору Відступлення Прав за Договором Забезпечення, в тому числі нотаріальні, та внесенням змін до відповідних реєстрів несе Сторона 2.
2.5. Всі витрати, пов’язані із здійснення Стороною 2 оплати Ціни договору Стороні 1, в тому числі і витрати, пов’язані з переказом грошових коштів, несе Сторона 2.

3. ЦІНА ДОГОВОРУ ТА ПОРЯДОК ПЕРЕРАХУВАННЯ
3.1. Ціна цього Договору складає суму грошових коштів в національній валюті України – гривні в розмірі 488 472,00(чотириста вісімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят дві гривні),00 копійок. (надалі – «Ціна Договору»).
3.2. Сторони домовились, що Сторона 2 перераховує Стороні 1 у порядку, передбаченому п. 3.3. цього Договору, грошові кошти у розмірі 100% Ціни Договору, визначеної в п. 3.1. цього Договору, в національній валюті України – гривні в строк до 12.02.2020 року.
3.3. Сума Ціни Договору перераховується шляхом її перерахування Стороною 2 на рахунок Сторони 1.

4. ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ ВІДСТУПЛЕНИХ ПРАВ
4.1. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Стороною 1 та набутими (прийнятими) Стороною 2 в день належного виконання Стороною 2 умов п. 3.1.-3.3. цього Договору, про що Сторонами укладається відповідний Акт приймання – передачі Прав вимоги.
4.2. В момент укладення Акту приймання – передачі Прав вимоги, що укладається за умови та після належного виконання Стороною 2 зобов’язань щодо здійснення оплати, передбачених п. 3.1.-3.3. цього Договору, Сторона 1 відступає (передає в момент укладення Акту приймання – передачі Права вимоги) Стороні 2 Права вимоги за Договором Забезпечення.
4.3. Передача документів, від Сторони 1 до Сторони 2 здійснюється Сторонами згідно Акту приймання-передачі документів.
4.4. З моменту відступлення (передачі) Стороною 1 Стороні 2 Прав вимоги, Сторона 1 втрачає всі права вимоги за Кредитним договором, що існували на момент відступлення (передачі) Прав вимоги і, відповідно, Сторона 1 не матиме жодних прав вимоги до Боржника за Кредитним договором та Договором Забезпечення.
4.5. З моменту відступлення (передачі) Стороною 1 Стороні 2 Прав вимоги, Сторона 2 є такою, що замінила Сторону 1 у правовідносинах з Боржником, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги.
4.6. Якщо після набуття (прийняття) Стороною 2 Права вимоги відповідно до умов цього Договору та Договору Забезпечення, Сторона 1 отримає від Боржника та/або третіх осіб будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості за Кредитним договором, то Сторона 1 зобов’язана перераховувати такі кошти в 5 (п’яти) денний строк Стороні 2.

5. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
5.1. Сторона 1 має право:
5.1.1. вимагати від Сторони 2 належного виконання всіх своїх зобов’язань за цим Договором.
5.1.2. реалізовувати інші свої права, передбачені цим Договором та чинним законодавством України.
5.2. Сторона 1 зобов’язана:
5.2.1. належним чином виконувати всі свої зобов’язання за цим Договором.
5.3. Сторона 2 має право:
5.3.1. вимагати від Сторони 1 відступлення (передачі) їй Права вимоги, а також надання всіх необхідних документів, що підтверджують права вимоги до Боржника за Правами вимоги, - у передбаченому цим Договором порядку і строки;
5.3.2. вимагати від Сторони 1 належного і своєчасного виконання останнім своїх зобов’язань за цим Договором;
5.3.3. після підписання Сторонами Акту приймання – передачі Прав вимоги розпоряджатися Правами вимоги на свій власний розсуд без згоди Сторони 1;
5.3.4. здійснювати наступні відступлення Прав вимоги третім особам за умови дотримання норм чинного законодавства України.
5.4. Сторона 2 зобов’язана:
5.4.1. належним чином виконувати всі свої зобов’язання за цим Договором.
5.4.2. перерахувати Стороні 1 грошові кошти у розмірі 100% Ціни Договору, визначеної в п. 3.1. цього Договору, в національній валюті України гривні, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором;
5.4.3. вживати необхідні заходи для збереження дійсності умов Договору та Договору Забезпечення та заходи для всебічного захисту прав сторін за цим Договором, передбаченими законодавством способами, а у разі загрози їх втрати вживати невідкладних заходів для їх збереження в межах чинного законодавства;
5.4.4. невідкладно (не пізніше 5-ти робочих днів від дня отримання відповідних документів) шляхом направлення рекомендованого листа повідомляти Сторону 1 про будь-які можливі претензії, спори, що стосуються дійсності Прав вимоги та вживати відповідних процесуальних заходів щодо залучення Сторони 1 до участі у відповідних судових процесах.

6. ГАРАНТУВАННЯ СТОРІН
6.1. Підписанням цього Договору Сторона 1 гарантує, що:
- заборгованість за Кредитним договором, права вимоги щодо якої відступаються за цим Договором, не була сплачена в повному обсязі Боржником та/або третьою особою на момент укладення цього Договору;
- вся документація та інформація стосовно Боржника, яка у відповідності до умов цього Договору передається Стороні 2 у зазначеній в цьому Договорі формі та обсязі, відповідає тій інформації, яка була отримана Стороною 1 від ПАТ «ВіЕйБі Банк» та не містить будь-яких недостовірних відомостей;
- не укладались правочини щодо відступлення Стороною 1 Прав вимоги будь-якому іншому кредитору;
- Сторона 2 перед укладанням цього Договору ознайомилась з документальними та фактичними умовами забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором та повністю усвідомлює їх фактичний стан.
6.2. Підписанням цього Договору, Сторона 2 гарантує, що:
- при укладенні та виконанні цього Договору діє виключно від власного імені та виключно у власних інтересах;
- між нею та будь-якою третьою особою (особами) відсутні усні та/або письмові домовленості (в т. ч. вчинені на майбутнє) щодо представництва та/або посередництва інтересів третьої особи (осіб) стосовно предмету цього Договору;
- кошти, якими Сторона 2 здійснюватиме розрахунки з Стороною 1 за цим Договором, є власністю виключно Сторони 2;
- нею належним чином виконані всі дії, які згідно із чинним законодавством України, установчими та/або іншими внутрішніми нормативними документами Сторони 2 необхідні для укладення цього Договору та виконання своїх зобов’язань за ним, у тому числі ухвалені усі необхідні для цього рішення, надані згоди (погодження) органами управління Сторони 2, співвласниками (засновниками, учасниками), органами державної влади та управління, контрагентами Сторони 2 за іншими укладеними ним договорами, будь-якими іншими особами, тощо;
- для укладення та виконання цього Договору не вимагається отримання жодних подальших дозволів та погоджень (в т. ч. органів державної влади чи третіх осіб) чи здійснення інших дій;
- вона ознайомилась з умовами Кредитного договору та фактичним станом заборгованості та всією документацією (на день укладення цього Договору) стосовно Боржника, зокрема, обізнана про стан Заборгованості, всі суми, що складають Права вимоги, строки виконання зобов’язань за Кредитним договором, умови забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, стан примусового стягнення заборгованості, майновий стан Боржника відповідно до наявної у Сторони 1 документації та публічних джерел інформації, а також про всі інші судові процеси у відношенні Боржника, в т. ч. в рамках яких Сторона 1 виступає стороною у справі та не має жодних зауважень до її фактичної заборгованості, змісту, стану, тощо;
- вона проінформована про наявність відомостей у відповідних державних реєстрах про арешти на все нерухоме майно, що належить Боржнику на праві власності;
- на підставі інформації, наданої Стороною 1, вона обізнана, що Права вимоги, які відступаються за цим Договором, не знаходяться в заставі, жодним способом не відчужені, не є предметом судового чи іншого спору, і що сума заборгованості за Кредитним договором, не була переведена на будь-якого іншого боржника;
- Сторона 2 підтверджує та гарантує, що її волевиявлення щодо укладення цього Договору є вільним і усвідомленим, відповідає її внутрішній волі та відповідає її інтересам.
6.3. Сторони підтверджують, що:
- особи, що підписали цей Договір, не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними;
- волевиявлення є вільним і усвідомленим, відповідає їх внутрішній волі;
- умови Договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін;
- Договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому;
- Сторони вільно володіють українською мовою;
- представники Сторін не обмежені в праві укладати цей Договір та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», були внесені до укладання цього Договору, вважаються достовірними та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.
Додатково Сторона 2 підтверджує, що:
- нею проведені перед укладенням цього Договору всі необхідні та достатні дії, які б дозволили їй впевнитись в дійсності Прав вимоги, що відступаються за цим Договором, а також проведений аналіз дієздатності та правоздатності Боржника та їй відомі всі обставини, які можуть ускладнити/зробити неможливим виконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором та/або Договором Забезпечення;
- вона ознайомилась з документами, пов’язаними з укладенням та виконанням Кредитного договору, а також Договору забезпечення, у неї відсутні будь-які претензії до Сторони 1 щодо оформлення документів, які підтверджують дійсність Прав вимоги і прийшла до висновку, що Кредитний договір та Договір забезпечення є дійсними і належним чином укладеними правочинами;
- документи, які передаються Стороні 2, є належними та достатніми, в т. ч. для підтвердження дійсності Прав вимоги, зобов’язань Боржника за Кредитним договором, та для реалізації Стороною 2 свого Права вимоги та захисту його в суді.
6.4. Сторони розуміючи можливість оскарження будь-якою особою цього Договору, досягли згоди про те, що у разі визнання недійсним в частині або в цілому цього Договору за вимогою будь-якої особи на підставі та/або у зв’язку з відсутністю належних прав Сторони 2 для укладення цього Договору, правові наслідки повернення отриманого цим Договором для Сторони 1 не наступають і Сторона 1 не повертає грошових коштів, отриманих за цим Договором.
6.5. Враховуючи положення статей 3, ч. 3 ст. 6, 216, 227, 627 Цивільного кодексу України, Сторони досягли згоди вважати умови, що викладені в п. 6.4. цього Договору зміною наслідків недійсності цього Договору та Сторона 2 підтверджує, що не буде претендувати на реституцію та/або мати фінансові та/або інші претензії/вимоги до Сторони 1 у разі настання обставин, передбачених п. 6.4. цього Договору.
6.6. Умови п. 6.4. та п. 6.5. цього Договору розповсюджуються на всіх правонаступників прав і обов’язків Сторони 2, в тому числі, але не виключно, у разі відступлення останнім своїх прав іншим особам.

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
7.1. Кожна зі Сторін відповідає за невиконання, неналежне виконання своїх договірних зобов’язань відповідно до чинного законодавства України та цього Договору.
7.2. Сторона 1 відповідає перед Стороною 2 за дійсність Прав вимоги на момент їх відступлення (передачі). Сторона 2 приймає на себе ризик наявності або виникнення в майбутньому обставин, внаслідок яких Боржник/и має(мають)/матиме(матимуть) право не виконувати вимогу в повному обсязі чи частково.
7.3. Сторона 1 не відповідає перед Стороною 2 за невиконання або неналежне виконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Договором Забезпечення своїх зобов’язань.
7.4. Сторона 1 не відповідає перед Стороною 2 також у випадку, якщо одержана Стороною 2 сума від Боржника буде меншою від суми, перерахованої Стороною 2 Стороні 1 за цим Договором.

8. ОБСТАВИНИ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ
8.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за даним Договором, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, повені, страйку, землетрусу, війни, бойових дій, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на невиконання цього Договору. Обставини будуть вважається такими, якщо вони виникли після укладення цього Договору внаслідок непередбачених і невідворотних Сторонами подій. У цих випадках термін виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором продовжується пропорційно часу, протягом якого діють такі обставини. Підтвердженням факту настання та строку дії обставин непереборної сили є довідка Торгово-Промислової палати України.
8.2. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов’язань за цим Договором внаслідок обставин непереборної сили визначених в п. 8.1. цього Договору, повинна про настання цих обставин письмово повідомити іншу Сторону не пізніше десяти календарних днів з дати настання зазначених обставин.
8.3. Якщо зазначені обставини або їхні наслідки тривають більше 3-х місяців, кожна Сторона має право на відмову від цього Договору. У цьому випадку, жодна із Сторін не вправі вимагати від іншої Сторони відшкодування своїх збитків (включаючи поточні витрати).
8.4. Якщо Сторона не виконала зазначені в п. 8.2. цього Договору умови, то вона не може посилатися на обставини непереборної сили, як на причину невиконання нею своїх зобов’язань.

9. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
9.1. Сторони домовились, що «Конфіденційною інформацією» визнається інформація, що містить банківську, комерційну та будь-яку іншу інформацію, яка стала відома Сторонам у зв’язку з підписанням та/або виконанням (при відступленні права грошової вимоги за Кредитним договором, згідно з цим Договором) та/або припиненням цього Договору, а також цей Договір і всі додатки до нього.
9.2. Сторони зобов’язуються тримати в таємниці та не розголошувати Конфіденційну інформацію будь-якій фізичній, юридичній особі без попередньої письмової згоди одна одної, крім розголошення відповідно реалізації положень цього Договору та для реалізації права Сторони 2 на розпорядження набутими правами за даним Договором. В разі відступлення Стороною 2 права вимоги за Кредитним договором, а також за Договором Забезпечення, Сторона 2 зобов’язана вказати про умови конфіденційності в таких договорах.

10. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
10.1. Усі спори, що виникають з даного Договору або пов’язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку, за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

11. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ
11.1. Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного належного виконання Сторонами взятих на себе зобов’язань за даним Договором.

12. ІНШІ УМОВИ
12.1. Після набрання чинності цим Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються умов цього Договору, втрачають юридичну силу.
12.2. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін цього Договору та скріплені їх печатками.
12.3. Якщо протягом дії даного Договору, законодавством будуть внесені зміни, які погіршують стан Сторони 2 та/або Сторони 1, або звужують обсяг їх прав чи спосіб їх реалізації, права Сторони 2 та/або Сторони 1 за умовами Договору зберігають свою дію на весь строк Договору, якщо новою нормою закону не передбачено інше.
12.4. Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов’язані із ним, у тому числі пов’язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення цього Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
12.5. Представники Сторін, уповноважені на укладення цього Договору, погодилися, що їх персональні дані, які стали відомі у зв’язку з укладенням цього Договору включаються до баз персональних даних один одного. Підписуючи даний Договір уповноважені представники сторін дають згоду (дозвіл) на обробку їх персональних даних з метою забезпечення реалізації адміністративно-правових і податкових відносин, відносин у сфері бухгалтерського обліку та статистики, а також для забезпечення реалізації інших передбачених законодавством відносин. Представники сторін підписанням цього Договору підтверджують, що вони повідомлені про свої права відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних».
12.6. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов’язаних із цим несприятливих наслідків.
12.7. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - один примірник для Сторони 2 і один примірник для Сторони1.
12.8. До цього Договору в якості його невід’ємної частини додаються наступні додатки:
1) Додаток № 1 – Акт приймання-передачі Прав вимоги;
2) Додаток № 2 – Акт приймання-передачі документів.
12.9. Назви статей та розділів цього Договору використовуються лише для зручності та жодним чином не впливають на їх зміст і тлумачення.

13. АДРЕСИ, ПІДПИСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН: