Чи є належним врученням судового рішення його направлення на особистий email

Як зазначила Верховна Палата Верховного Суду, надсилання рішення суду на електронну адресу особи, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі "Електронний суд", вказану у позовній заяві, не є належним врученням судового рішення згідно зі статтею 272 ЦПК.

Чи є належним врученням судового рішення його направлення на особистий email? Велика Палата Верховного Суду відступила від позиції Касаційного господарського суду. КГС ВС раніше стверджував, що суди можуть надсилати рішення на вказаний учасником справи особистий email, виходячи з "презумпції обізнаності", і це вважатиметься належним повідомленням.

У своїй постанові від 10 квітня 2024 року у справі 454/1883/22 Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що бажання фізичної особи, учасника справи, зазначити свою особисту електронну адресу у скарзі чи заяві, свідчить лише про бажання отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв'язку. Це не звільняє суд від обов'язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Аналіз положень ЦПК, які встановлюють порядок направлення копій судового рішення особі без офіційної електронної адреси, підтверджує обов'язок суду надсилати копію судового рішення рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Днем вручення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану у документах, що подавались до суду, не заборонена, але вона може бути лише додатковим заходом зв'язку. Такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК.