Зустрічна позовна заява про визнання пункту кредитного договору недійсним

 

Korotya advokat

До  Дніпровського районного суду м. Києва
Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом):
______________
Адреса:______________

Адреса для направлення судової кореспонденції:
01001, м. Київ, вул.. Велика Житомирська, 15Б

Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом):
Позивач: ПАТ «Родовід банк»
04070, м. Київ, вул.. Сагайдачного, 17

Суддя: Бартащук Л.П.
Справа № _______

Зустрічна позовна заява
Про визнання пункту кредитного договору недійсним


В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ПАТ «Родовід Банк» до _________ про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач бажає, куруючись ст. 123, 124 ЦПКУ, подати зустрічну позовну заяву, підстави якої полягають в наступному:

В п. 3.9 вказаного кредитного договору зазначено наступне: «За порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів позичальник зобов’язується сплачувати банку пеню за кожен день просрочки у розмірі 1.6 (однієї цілої шість десятих) процента від суми простроченої заборгованості».

 Потрібно зазначити, що вказаний пункт грубо порушує чинне законодавство, що є підставою для визнання його недійсним. Обгрунтування вказаної позиції полягає в наступному:

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;

Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщопорушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Вказані норми законодавства мають бути застосовані та на підставі них вищевказаний пункт кредитного договору має бути визнаний недійсним оскільки цей пункт є несправедливим в розумінні вказаних норм, а саме він всупереч принципу добросовісності створює істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача, що проявляється у встановленні дуже значного розміру пені, яка може стягуватися за прострочення зобов’язання боржником за умови, що договором взагалі не встановлена жодна відповідальність виконавця – банка. Розмір пені, нарахований банком, в 4 рази перевищує розмір основного зобов’язання. Виходячи із зазначеного можна зробити висновок про порушення принципу рівності сторін договору, що призводить до порушення прав споживача. Також потрібно зазначити, що позивач не міг повпливати на розмір пені в бік зменшення, оскільки спірний кредитний договір за своєю правовою природою є договором приєднання, що також зазначено і в кредитному договорі, що він є типовим (6 аркуш). 

Також потрібно звернути увагу на постанову ВСУ від 25.09.2013р. винесеній по справі 6-80цс13, яка визначає що вказані вище норми законодавства застосовуються до відносин, що виникають з споживчих кредитних договорів. Зміст цієї постанови наступний: «За положеннями частини п’ятої статті 11, статті 18 Закону України  “Про захист прав споживачів” до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.»
     На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:
Визнати недійсним п. 3.9 кредитного договору №33/АА-016.07.2 підписаного 23.10.2007 року між _______та ПАТ «Родовід Банк».
Звільнити Позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Додатки:
Копія позовної заяви для осіб, які беруть участь у справі..
__________                                            _________________                              30.11.2019р.