Зразок відзиву банку в Верховний СУД (банкрутство фізичних осіб)

Приводимо зразок відзиву на нашу касаційну скаргу. Відзив надіслав банк. Виставляємо на сайт для зразка, щоб позичальники розуміли заперечення банків та враховували їх при подачі заяви про банкрутство фізичних осіб. Верховний Суд прийняв нашу касацію. Першу інстанцію ми виграли та встановили розмір оплати по кредиту у розмірі 4000 грн /на місяць за квартиру в Києві (63 кв.м.).

Особа, яка подає відзив
на касаційну скаргу (Кредитор):

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК»,
Код ЄДРЮОтаФОП 09807750 місцезнаходження:
04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12
Адреса для листування:
03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 21, каб.313
Номер засобів зв’язку: /044/ 428-67-17
Електронна пошта: info@ukrsibbank.com
Особа, яка подала касаційну скаргу
(Боржник):

 
________________

СПРАВА № _____

ВІДЗИВна касаційну скаргу _____на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. у справі № _____

Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2022 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Базанової Т.Г. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 у справі №_____.
Даною ухвалою роз’яснене право на подачу відзиву на дану касаційну скаргута встановлено строк на подання відзиву до 17.10.2022р..

АТ «УКРСИББАНК», користуючись своїм процесуальним правом, передбаченим положенням ст. 295 ГПК України, вважає за необхідне надати суду касаційної інстанції письмовий відзив на касаційну скаргу _____ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. у справі № _____ у зв’язку із необхідністю доведення до касаційного суду правової позиції АТ «УКРСИББАНК» у даній справі.
Даний відзив на касаційну скаргу подається до суду касаційної інстанції 17.10.2022р. - в межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 03.10.2022 року, для подання відзиву на касаційну скаргу.

І. ХРОНОЛОГІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

1.1. Розгляд справи судом першої інстанції.
До Господарського суду м. Києва надійшла заява _____ про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, визначеному п. 5 Прикінцевих та перехідних положень та ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства за прощеною процедурою, передбаченою п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ).
Ухвалою суду від 19.01.2022 р. заяву _____ (далі – Заявник / Боржник) прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 10.02.2022 р. та встановлено АТ «УКРСИББАНК» строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
До заяви боржник додала план реструктуризації боргів, згідно якого сума вимог кредитора (Банку), що підлягає реструктуризації становить 4 359 303,01 грн (163318,71 доларів США * 26,692 грн) за курсом НБУ станом на 14.09.2021.
До розміру вимог забезпеченого кредитора не включається пеня в сумі 309780,55 грн, а судовий збір в сумі 3654,00 грн підлягає сплаті протягом тижня після затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність. Ринкова вартість предмету іпотеки, яка забезпечує зобов`язання за валютним кредитом, складає 1074700,00 грн. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом 15-ти річного періоду процедури реструктуризації становить 367920,00 грн. Сукупний розмір погашеної заборгованості складає 182392,01 доларів США, що складає 50,87% загальної заборгованості.
Зобов`язання боржника, що підлягає реструктуризації складає 420530,11 грн.
Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років.
Розмір щомісячного платежу становить 2554,95 грн.
Прощенню підлягає сума 3899411,28 грн відповідно до абзацу 20 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

10.02.2022р. Боржником надано до суду клопотання про долучення доказів та документів, а саме: план реструктуризації в новій редакції, звіт про оцінку предмету іпотеки, розширений витяг з реєстру нерухомого майна.
Згідно з новою редакцією плану реструктуризації сума вимог кредитора (Банку), що підлягає реструктуризації становить 4359303,01 грн (163 318,71 доларів США * 26,692 грн) за курсом НБУ станом на 14.09.2021.
До розміру вимог забезпеченого кредитора не включається пеня в сумі 309780,55 грн, а судовий збір в сумі 3654,00 грн підлягає сплаті протягом тижня після затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність.
Ринкова вартість предмету іпотеки, яка забезпечує зобов`язання за валютним кредитом, складає 5078908,00 грн (згідно звіту про незалежну оцінку від 25.01.2022, складений ФОП Гудзь О.В.).
Сукупний розмір погашеної заборгованості за валютним кредитом складає 182392,01 доларів США, що складає 50,87% загальної заборгованості.
Зобов`язання боржника, що підлягає реструктуризації складає 1987376,70 грн (5078908,00 грн - 5078908,00 грн*60,87%).
Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років. Розмір щомісячного платежу становить 12109,75 грн, який більше за щомісячні доходи боржника.
Відтак, прощенню підлягає сума 3641103,01 грн (4359303,01 грн - 718200,00 (3990 грн *180 місяців) грн) відповідно до абзаців 19, 20 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

10.02.2022 р. за результатами розгляду заяви _____ про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Господарським судом м. Києва постановлена ухвала, якою:
1. відкрито провадження у справі №_____ про неплатоспроможність боржника - фізичної особи _____ (ідентифікаційний номер 2232207905);
2. затверджено план реструктуризації боргів _____ (ідентифікаційний номер 2232207905) перед АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» за кредитним договором №11379904000 від 04.08.2008 року;
3. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 10.02.2022 р.

1.2. Висновки суду першої інстанції
При винесенні ухвали від 10.02.2022р. суд першої інстанції послався на положення ст.ст. 1, 113, 115, 119, п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Також судом вказано про відсутність заперечень з боку АТ «УКРСИББАНК».
За вказаних обставин судом вказано:
«Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість відкрити провадження про неплатоспроможність боржника та затвердження плану реструктуризації боргів боржника».
Ухвала суду першої інстанції від 10.02.2012р. не містить в собі оцінки поданої заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність та поданого плану реструктуризації (як первісного так і поданого 10.02.2022р.) на предмет їх відповідності вимогам КУзПБ в т.ч. положенням п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Також з ухвали неможливо визначити, чи було задоволено клопотання Боржника від 10.02.2022р. про долучення до справи доказів та щодо якого з планів реструктуризації сформовано висновок про його затвердження.

1.3 Розгляд справи судом апеляційної інстанції.
АТ «УКРСИББАНК» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.02.2022 р. у справі №_____ – скасувати та винести Постанову про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за заявою _____ та затвердженні Плану реструктуризації боргів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 року:
-Апеляційну скаргу АТ “УКРСИББАНК” задоволено;
-Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі № _____ скасовано.
Прийняти нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи _____ (РНОКПП 2232207905).

1.4. Висновки суду апеляційної інстанції
Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновки суду першої інстанції.
Такий висновок сформовано виїходячи з наступного:
Судом вказано що план реструктуризації має віджповідати вимогам визначеним КУзПБ.
Зокрема, вказано:
«Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин:
відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів:
розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором;
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років, якщо кредитором і боржником не погоджено інший строк.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів:
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років».

При оцінці питання дотримання вказаних вимог судом апеляцічйної інстанції вказано:
«Як вбачається з матеріалів справи, розмір заборгованості боржника перед Банком за кредитним договором № 113799004000 від 04.08.2008 складає 163318,71 доларів США, що підтверджений судовим рішенням у цивільній справі Голосіївського районного суду міста Києва № 752/11116/14-ц за позовом АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також випискою Банку за кредитним договором з 04.08.2008 по 01.01.2014.
Докази на підтвердження іншої суми боргу матеріали справи не містять.
Ринкова вартість квартири, що перебуває в іпотеці Банку та забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 113799004000 від 04.08.2008 становить 179352 доларів США або 5078908,00 грн станом на 25.01.2022 згідно звіту про незалежну оцінку від 25.01.2022, який складений ФОП Гудзь О.В.
Колегія суддів зазначає, що саме з зазначеної суми боргу в іноземній валюті та вартості іпотечного майна, що визначена оцінювачем, який в свою чергу визначається кредитором, має бути розроблений план реструктуризації боргів боржника.
Крім того, абз. 6 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Таким чином, розмір грошових вимог Банку мав би бути визначений та визнаний судом першої інстанції станом на 10.02.2022 в розмірі 4569575,85 грн (курс 27,9795* 163318,71 доларів США).
Суд першої інстанції в порушення вказаної норми матеріального права не визначив склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до абз. 7 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири.
Поданий боржником звіт про незалежну оцінку від 25.01.2022, який складений ФОП Гудзь О.В., не може бути взятий судом до уваги при визначенні ринкової вартості квартири, оскільки вказаний оцінював не визначався Банком для складання відповідного висновку про вартість іпотечного майна.
Суд першої інстанції в порушення абз. 7 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в оскаржуваній ухвалі не встановив розмір боргу, що підлягає реструктуризації виходячи саме з ринкової вартості квартири, що забезпечує вимоги заставного кредитора.
За вказаний обставин, колегія суддів вважає, що поданий на затвердження господарського суду план реструктуризації не відповідає вимогам п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, тобто не може бути визнаний таким, що підтриманий забезпеченим кредитором за зобов`язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
Невідповідність поданого плану умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність згідно з абз. 4 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ».

ІІ. Підстави відкриття касаційного провадження
За положеннями ч. 4 ст. 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Згідно ухвали Верховного Суду від 03.10.2022р. підставами для відкриття касаційного провадження вказано:
«На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК України у касаційній скарзі _____. зазначає, що касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 та п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.»
ІІІ. Спростування доводів касаційної скарги

3.1. СПРОСТУВАННЯ НАЯВНОСТІ (ДОВОДИ ПРО ВІДСУТНІСТЬ) ПІДСТАВ ДЛЯ КАСАЦІЙНОГО ОСКРАЖЕННЯ ЗГІДНО П. 3 Ч. 2 СТ. 287 ГПК УКРАЇНИ

За положеннями п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

Слід зазначити, що дорводи касаційної скарги про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства – не знаходять свого підтвердження.

Станом на момент подання касаційної скарги (07.09.2022р.) наявні правові висновки Верховного Суду щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, такі висновки висловлені у:
- постанові Верховного Суду від 26.05.2022р. у справі №923/984/21 (електронне посилання на постанову в ЄДРСР)
В цій постанові (п. 4 Постанови) Верховним Судом надано відповіді на наступні питання:
«4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- які підстави та умови застосування щодо боржника процедури реструктуризації боргів з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?
- який порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації заборгованості фізичної особи з урахування особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?
- чи вправі заявник повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?
- чи має бути та які межі судового контролю при перевірці наявності підстав для застосування процедури реструктуризації й затвердження плану реструктуризації боржника з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?
- на кому лежить обов`язок доведення всіх умов та підстав для реструктуризації боргів боржника з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?»

Вичерпні відповіді на вказані питання вказані за пп. 40-94 мотивувальної частини постанови.
Правовий висновок щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства визначено у п. 121-141 Постанови

Агалоігчно, висновки щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства викладено у:
- постанові Верховного Суду від 02.06.2022р. у справі №917/1384/20 
- постанові Верховного Суду від 29.06.2022р. у справі №922/1469/21 
- постанові Верховного Суду від 01.09.2022р. у справі №907/998/21  

Слід нагшолосити, що виходячи з буквального визначення підстави для касаційного оскраженння визначеного п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою для касаційногго оскраження є саме відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в даному випадку п. п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.

Для доведення відсутності такої підстави достатнім на нашу думку є констатування факту наявності таких правових висновків, що унеможливлює використання в якості підстави для касаційного перегляду саме визначеного Боржником п.3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

3.2. КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА ПІДСТАВІ П.4 Ч. 1 СТ. 296 ГПК УКРАЇНИ -ЩОДО ПІДСТАВ КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧЕНИХ П. 3 Ч. 2 СТ. 287 ГПК УКРАЇНИ (доводи щодо наявності правових висновків Верховного Суду щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства)

За положеннями п.4 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

З урахуванням існування правових висновків Верховного Суду щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (постанови Верховного Суду від 26.05.2022р. у справі №923/984/21, від 02.06.2022р. у справі №917/1384/20, від 29.06.2022р. у справі №922/1469/21, від 01.09.2022р. у справі №907/998/21) та з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України існують всі правові підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Базанової Т. Г. з підстав касаційного оскарження що були визначені на підставі п.3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) оскільки висновки Верховного Суду щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства наявні та існують.

3.3. СПРОСТУВАННЯ НАЯВНОСТІ (ДОВОДИ ПРО ВІДСУТНІСТЬ) ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМІНИ ЧИ СКАСУВАННЯ ОСКАРЖУВАНОЇ ПОСТАНОВИ З ПІДСТАВ КАСАЦІЙНОГО ОСКРАЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧЕНИХ П. 4 Ч. 2 СТ. 287 ГПК УКРАЇНИ

За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційцного оскраження визначено оскарженя з підстави, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження визначено виключно п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК (суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Положеннями ст. 77 ГПК України врегульовано питання допустимості доказів
За положеннями ст. 77 ГПК України
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2 ст. 77 ГПК України).

В оцінці питання наявності підстав касаційного оскраження передбчаних п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України (заокрема. Визначених у касаційній скарзі п.4 ч. 3 ст. 310 ГПК України) слід врахувати, що з огляду на особливості ініціювання провадження у справі про неплатоспросожність (таке провадження може бути ініційовано виключно фізичною особою- боржником).
Відповідно, більшість доказів – це докази надані боржником.

Окремо звертаємо увагу Верховного Суду фактично вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспросожність за спрощеною процедурою, передбаченою п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства зводиться до надання судом оцінки відповідності поданої Боржником заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та плану реструктуризації (доданого до заяви) вимогам КУзПБ.

Тобто в контексті допустимості доказів процедура неплатоспроможності фізичної особи стосується оцінки доказів. Наданих боржником.
Навіть наявність чи відсутність заперечень кредитора не мають значення для справи в такому випадку.
Тобто недопустимість доказів, в такому випадку, може мати місце лише якщо Боржником надано недопустимі докази (які не підтверджують певні обставини), або такі докази отримані з порушенням порядку, встановленого законом.
З цього слідує, що, якщо надані боржником докази є недопустимими є очевидним, що вони не можуть оцінюватись судом і не можуть підтверджувати певні обставини.

Слід звернути увагу, що в даному випадку підстава передбачена п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України (щодо встанолвлення обюставин на підставі недопустимих доказів ) Боржником замінюється загальним посиланням на неналежну оцінку доказів.
Доводли касаційної скарги в цій частині зводяться саме до нанеалежної оцінки доказів.

Проте, з урахуванням меж касаційного оскарження (ч. 2 ст. 300 ГПК України ) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Окрмо слід звернути увагу, що підстави скасування судового рішення з підстав недослідження доказів також врегульована ГПК України.
По-перше, така підстава визначена п. 1 ч.3 ст. 310 ГПК України (на яку не посилається Скаржник як на підставу касаційного оскарження)
По-друге, така підстава є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд виключно
- за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу
В даному випадку, з урахуванням доводів за розділом ІІ цього відзиву, відсутня умова обґрунтованості касаційної скарги з підстави яка передбачена п. 3. Ч.2 ст. 287 ГПК України
Підстави за п.1, 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не використані як підстави касаційного оскарження,
Вказане, на нашу думку виключає формування висновку про можливість застосування п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

4. Інші доводи
Встановлення обставин справи та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 373/2054/16-ц, посилання у ЄДРСР).

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди Скаржника з висновками суду апеляційної інстанції щодо вже встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом.

У своїй касаційній скарзі Бозанова Т.Г. зводить все до одного твердження, що поданий останьою план реструкторуризації складений з дотриманням вимог законодавства, а висновки апеляційної інстанції про відсутність підстав для затвердження плану реструктуризації боргів Боржника через його невідповідність вимогам законодавства є невірними
Втім таке судження Скаржника є необґрунтованим, виходячи із наступного.

У відповідності до позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21, останній зазначає.
«… визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
Системний аналіз абзаців першого, другого, шостого - сімнадцятого, дев`ятнадцятого - двадцятого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов`язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов`язкові умови та факультативні умови.
Законодавцем до обов`язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:
заяви боржника:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім`ї;
5) забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
плану реструктуризації:
1) склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов`язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;
2) ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;
3) загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
4) розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника;
5) строк погашення вимог забезпеченого кредитора.

За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).
Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних.»

В даному випадку розмір вимог визначено за курсом НБУ станом на 14.09.2021р.
Ця обставина ніяк і нічим не спростована.
Вже ця обставина є достатньою підставою для відмови у відкритті провадження

Відповідно до абзацу 7 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
АТ «УКРСИББАНК» звертає особливу увагу на той факт, що матеріали справи №_____ не містять жодних належних доказів встановлення ринкової вартості квартири станом на дату звернення Боржника із відповідною заявою та проектом Плану реструктуризації до суду у вигляді відповідної оцінки суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача), визначеного АТ «УКРСИББАНК», як заставним кредитором.
Саме по собі зазначення Боржником в Плані реструктуризації (первісно долученому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) заставної вартості квартири (предмету іпотеки) в сумі 1 074 700,00 грн., що визначена за домовленістю сторін станом на 12.08.2010 р. при укладанні відповідних змін до договору іпотеки не є дотриманням вимог абзацу 7 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, адже очевидним є той факт, що ринкова вартість об’єкту нерухомості – є величиною змінною в залежності від умов ринку станом на конкретну дату та такою, що підлягає перегляду.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, що суд першої інстанції в порушення абз. 7 п. 5 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” КУзПБ в оскаржуваній ухвалі не встановив розмір боргу, що підлягає реструктуризації виходячи саме з ринкової вартості квартири, що забезпечує вимоги заставного кредитора.
Надання плану 10.02.2022р. все рівно містить невідповідність вимогам КУзПБ:
- Щодо розміру вимог та курсу НБУ (використано курс на 14.09.2021р.)

- Щодо розміру вимог
Розмір визначених вимог кредитора визначено неправильно (Не враховано права кредитора щодо нарахування відсотків згідно домовленості, встановленої Кредитним договором та права на стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України).

- Щодо єдиного місця проживання (вказано про належність боржнику майна)
В той же час вказано про перебування у шлюбі, а відомостей щодо відсутності майна у інших членів сім’ї боржника не наведено.
Такий підхід узгоджується з підходом висловленим Верховним Судом у п.100-103 постанови від 26.05.2022р. у справі №923/984/21.

- Щодо кредиторів боржника
Відсутні докази на підтвердження відсутності заборгованості перед іншими (за наявності) кредиторами, зокрема відомостей з Єдиного реєстру боржників, відомостей з Державної виконавчої служби тощо, які б достеменно свідчили про відсутність заборгованості перед іншими особами (кредиторами).
Такий підхід узгоджується з підходом висловленим Верховним Судом у п.108 постанови від 26.05.2022р. у справі №923/984/21

- Відсутність доказів на підтвердження обставини відсутності майна (долучено лише витяг ДРРПНМ по Боржнику)
Відсутні докази про відсутність іншого майна, зокрема відсутні відомості про майно чоловіка (Базанова Сергія Анатолійовича) для обґрунтованого висновку про відсутність права спільної сумісної власності.

- Щодо площі
Боржник в своїх інтересах використано умову КУзПБ для розрахунку (зменшення вимог) шляхом використання положення «якщо житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника» в той час як КУзПБ встановлює і іншу умову – «якщо загальна площа не перевищує 60 квадратних метрів».
З огляду на те, що площа предмета іпотеки становить 68,8 м.кв. вважаємо умову пониження незастосовною, так само не відповідає вимогам КУзПБ використання строку 15 років та відсоткової ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт

Підтвердженням цьому є положення КУзПБ за якими перевищення загальною площею 60 квадратних метрів є підставою для застосування інших показників:
«У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів:
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов’язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років»
У зв’язку з цим строк погашення та відсоткова ставка також не відповідають вимогам КУзПБ.

- розміру платежу
Розмір вимог до погашення вирахувано у загальній сумі 2 179 754,76 грн. (1 987 376,70 + 1 987 376,70 * 9,36%)

В подальшому сума 2 179 754,76 грн. розбита на рівні платежі на 1802 місяців з отримання значення платежу 12 109,75 грн.

Проте відсоткова ставка застосовується щомісячно, а не разово, що не враховано в плані реструктуризації.
Відповідно, сума щомісячного платежу визначена неправильно та не узгоджується з вимогами КУзПБ (фактично Боржник не враховує щомісячні проценти за планом реструктуризації та таким чином намагається уникнути сплати відсоткової ставки

Невідповідність поданого плану умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” КУзПБ є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Таким чином, доволди касаційної скарги не свідчать про неправльне застосування судом норм матеріального права (зокрема положень КУзПБ) чи порушення норм пролцесуального права.
Відтак доводи касаційної скарги Базанової Т.О. не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Окрмо звертаємо увагу та просимо повідомити Боржника, що відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспросожність не позбавляє Базанову Т. Г. подати іншу (окрму) заяву з додаднням до неї плану реструктуризації, який би відповідам вимогам КУзПБ, і вказані документи можуть бути оцінені судами в межах окремого (самостійного) провадження за такою заявою.

Враховуючи наведене, керуючись положеннями ст.ст. 287, 289, 290, 296, 300, 308, 309, 310 ГПК України,

ПРОСИМО СУД:

1. Прийняти та долучити даний відзив на касаційну скаргу _____ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. у справі № _____ до матеріалів справи, врахувати викладену в ньому доводи
2. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою _____ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. у справі № _____ в частині касаційного оскарження з підстав передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
3. Касаційну скаргу _____ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. у справі № _____ з підстав касаційного оскарження передбачених п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України - залишити без задоволення.
4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. у справі № _____ - залишити без змін.

Додатки:
1. Документи на підтвердження повноважень представника АТ «УКРСИББАНК» (для суду).
2. Докази направлення копії відзиву іншим учасникам справи.