Як скасувати заочне рішення суду по кредиту
До Дарницького районного суду міста Києва
Адреса: 02068, м. Київ, вул.. Кошиця 5-А
Заявник: Відповідач 2
01001, м. Київ, вул.. Велика Житомирська, 15Б
Представник: Коротя Роман Олександрович
01001, м. Київ, вул.. Велика Житомирська, 15Б
Особи, які беруть участь у справі:
Позивач: ПАТ «Укрсоцбанк»
03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29
Заява
Про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2017р.
19.06.2017р. Дарницьким районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до _________________________________, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вказане судове рішення було отримано 11.10.2017р., (про що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи), а заява про його перегляд направляється до суду 23.10.2017р. – тобто без пропуску відповідного строку на її подання – 10 день припав на 21.10.2017р.: суботу (вихідний день), тому останнім днем для подання є перший робочий день.
Обставини, що свідчать про поважність причин неявки Заявника в судове засідання та не повідомлення їх суду полягають в наступному:
Заявник не з’явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення вказаного судового засідання, а тому не знав про таке повідомлення та відповідно його не бачив. Як зазначено в судовому рішенні (2 аркуш), виклик відповідача здійснювався шляхом публікації відповідного оголошення в пресі. Як відображено в матеріалах справи (аркуш 132) цією пресою є газета Київської міської ради «Хрещатик». Потрібно зазначити, що вказана газета є місцевою та виходить лише в м. Києві, і тому розповсюджується лише на осіб, що проживають в м. Києві, а тому ця газета не може стосуватися заявника оскільки він в м. Києві не проживає.
Матеріали справи містять документи, що підтверджують обставину не проживання заявника в м. Києві: відповідь Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві (аркуш справи 33) – чітко визначає, що Відповідач 1 по м. Києву не значиться. Також в матеріалах справи міститься відповідь обслуговуючої компанії будинку, де, як зазначив Позивач, має проживати Заявник (аркуш справи 116), яка зазначає, що заявник знятий з обліку місця проживання ще 09.09.2004р.
Додатково потрібно зазначити, що публікації виклику в одній газеті недостатньо, а потрібно викликати відповідачів перед ухваленням заочного рішення в ЗМІ загальнодержавного значення та в ЗМІ місцевого значення. Публікації в Засобі Масової Інформації загальнодержавної сфери розповсюдження не було.
Зазначеної позиції притримується і Верховний Суд України. Він зазначає наступне – «Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52 затверджено Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, в якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Відповідно до зазначеного Порядку, оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.» - Верховний Суд України: Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах
Додатково потрібно зазначити, що внаслідок неналежного повідомлення Заявника про судовий розгляд справи (відсутність публікації в ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та повідомлення в ЗМІ сфери розповсюдження, де заявник не проживає) було порушено право на справедливий суд та наступні міжнародні норми:
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід’ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (Каралевічус проти Литви (Karalevičius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).
Враховуючи вищезазначене у поєднанні зі статтею 9 Угоди, під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом Сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення Сторін «правом на суд».
Відносно зазначеного також висловився ВСУ в своїй постанові від 01.06.2016р. по справі 6-1156цс16.
Заперечення проти вимог Позивача та докази, яким вони обґрунтовуються:
1. На 4 аркуші рішення суд зазначив, що порука не припинилася оскільки немає підстав для припинення поруки передбачених ч. 4 ст. 559 ЦКУ.
Але потрібно зазначити, що припинення поруки регламентує вся ст. 559 ЦКУ, а не тільки ч. 4 цієї статті.
Хоч суд і не застосував ч. 4 ст. 559 ЦКУ, але мав застосувати ч. 1 ст 559 ЦКУ, яка визначає: «Порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.»
Вказана норма законодавства мала бути застосована оскільки в матеріалах справи (аркуш 51) міститься додаткова угода до кредитного договору від 29.07.2010р., якою кредитор та позичальник домовилися змінити кредитне зобов’язання та збільшити проценти: з 13.50% річних до 13.51% річних (п.2.1 додаткової угоди). Вказана зміна свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя. Згоду на таке збільшення поручитель не надавав ні окремою додатковою угодою до договору поруки ні якимсь іншим чином.
Відповідно до п. 3.3.2 договору поруки кредитор зобов’язаний до моменту виконання зобов’язань забезпечених порукою не змінювати умов договору кредиту без письмового попереднього погодження поручителя.
Потрібно зазначити, що такого погодження не було взагалі і відповідно в матеріалах справи таке погодження відсутнє, а тому поруки є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦКУ.
2. За судовим рішення з заявника стягнуто заборгованість в іноземній валюті – доларах США. Матеріали справи не містять копії банківської ліцензії, яка б надавала право банку здійснювати банківські операції. Існує позиція ВСУ, яка забороняє стягувати заборгованість в іноземній валюті без надання суду ліцензії.
3. Порука припинена за ч. 4 ст 559 ЦКУ, яка визначає: «Порука припиняється якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителя.» Строк зобов’язання настав 07.04.2011+ 90 днів = 07.07.2011р. Цей строк настав відповідно до п. 4.4 кредитного договору, де зазначено, що строк вважається таким, що настав, якщо позичальник 90 днів не виконує кредитне зобов’язання, а припинило виконуватися кредитне зобов’язання саме 07.04.2011р., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим самим позивачем.
Отже, з 07.07.2011р. рахується 6 місяців для пред’явлення вимоги до поручителя, тобто кредитор мав звернутися до поручителя до 07.07.2011р. + 6 місяців = 07.01.2012р., що зроблено не було.
Додатково потрібно зазначити, що враховуючи зазначені пояснення відносно припинення поруки на підставі пропуску шестимісячного строку, можна також стверджувати і про пропуск строку позовної давності, оскільки трирічний строк розпочав перебіг 07.07.2011р. а закінчив перебіг 07.07.2014р., а позов був пред’явлений 21.10.2016р. Внаслідок того, що Скаржник не був належним чином повідомлений він не зміг захистити свої права та заявити про пропуск строку позовної давності.
На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:
1. Переглянути заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2017р.., яке ухвалене по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до відповідачів, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2017р.., яке ухвалене по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до відповідачів, про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
3. Визначити суддю, який буде розглядати питання про перегляд заочного рішення за допомогою автоматизованої системи документообігу відповідно до ст. 11-1 ЦПКУ.
Додатки:
1. Копії заяви в 2 екз.;
2. Клопотання про звільнення від сплати судового збору;
3. Клопотання про перегляд рішення.
4. Копія довіреності.
Коротя Р.О. _________________ 23.10.2017р.