Відзив на позов по стягненню кредитної заборгованості

Додається відзив на позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості, який може бути вами використаний для протидії банківському беззаконню. Кожен випадок індивідуальний, тому для консультації по вашій судовій справі звертайтеся за номером телефону, що зазначений нижче.  

До Голосіївського районного суду м. Києва
03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а

Відповідач: ________________________________________
____________________________________________________

Представник: Коротя Роман Олександрович

Позивач: ПАТ «Дельта Банк»
04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39

Суддя:_____________________
Справа № ___________________

Відзив
На позовну заяву про стягнення заборгованості

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ПАТ «Дельта-Банк» до ______________________________про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 129 920, 13 грн. Потрібно зазначити, що у задоволенні вказаного позову потрібно відмовити виходячи з наступних обґрунтувань:
Відносно вказаних позовних вимог сплив строк позовної давності, обґрунтування чого полягає в наступному:
1. Відповідно до ст. 256 ЦКУ Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦКУ Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 261 ЦКУ за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Потрібно зазначити, що Кредитором за спірним кредитним зобов’язанням – ТОВ «Укрпромбанк», 18.02.2009р. було реалізовано механізм дострокового повернення всіх грошових коштів відповідно до п. 6.2 та 4.2.5 кредитного договору та таким чином пред’явлено Відповідачу вимогу про дострокове повернення всієї суми грошових коштів за спірним кредитним зобов’язанням. Даною вимогою Кредитором було зобов’язано боржника повністю виконати кредитне зобов’язання протягом 15 днів з дня направлення вимоги. Отже, право пред’явити вимогу до суду про виконання кредитного зобов’язання виникло у кредитора за кредитним договором 18.02.2009р. + 15 днів = 06.03.2009р. Тобто Позивач мав право звертатися до суду з 06.03.2009р. по 06.03.2012р., а позов був пред’явлений до суду 10.06.2013р., про що можна зробити висновок, що Позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, що має наслідком відмову в задоволенні позову. Відповідно до ст. 262 ЦКУ Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Відповідно до ст. 267 ЦКУ Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Заява про застосування позовної давності знаходиться в матеріалах справи, де також знаходиться і вимога про дострокове повернення кредиту. Підтвердженням дати звернення Позивача до суду є копія позовної заяви, яка знаходиться в справі.
2. Позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів Позичальнику. Порядок видачі коштів в готівковій та безготівковій формі регламентовано спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року №174 «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками України». Відповідно до п.2 розділу 1 вказаної постанови Предметом регулювання цієї Інструкції є такі касові операції: 1. Приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (філії, відділення); 2. Видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку; Відповідно до п. 4 розділу 1 касовий документ - документ, який оформляється для здійснення касової операції; Відповідно до розділу 4, гл. 1, п. 1.1 постанови До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9), заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11), видатковий касовий ордер (додаток 12), грошовий чек (додаток 13) ( za790-11 ), рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою. Відповідно до розділу 4, гл. 1, п. 1.3 постанови Касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача. Жоден із вищевказаних документів, лише які і є належними на допустимими доказами обставини отримання грошових коштів, не були надані до суду. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 631 ЦКУ Договір набирає чинності з моменту його укладення. Отже можна зробити висновок, що Позивач не довів обставину набрання чинності кредитним договором, а відповідно і зобов’язання за таким договором виконуватися не можуть, оскільки невиконані обов’язки банку.
3. Позивачем не підтверджено факт невиконання умов кредитного договору Позичальником. Відповідно до ст. 612 ЦКУ Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В узагальненій судовій практиці ВСУ від 2011р. про практику розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин зазначено, що «Трапляються непоодинокі випадки ухвалення судами рішень без з’ясування обставин щодо невиконання чи неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. У таких справах самі позовні заяви не містять таких даних, а лише констатують факт наявності розміру всієї суми непогашеного кредиту.» Документи, які можуть підтвердити обставину невиконання кредитного зобов’язання, визначені в спеціальних нормативно – правових актах: ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Постанові правління НБУ №566 від 30.12.1998р. «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; Відповідно до п. 1.2.1. Постанови правління НБУ № 566 Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни. Відповідно до п. 2.1.1 Постанови правління НБУ № 566 Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст - суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису). Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Вказані норми також відображені в ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також потрібно зазначити, що лише вказаними документами може підтверджуватися обставина надання грошових коштів у безготівковій формі. Потрібно зазначити, що вказані документи не були надані Суду для обґрунтування законності своїх позовних вимог і Позивачем не тільки не підтверджено обставину невиконання кредитного зобов’язання, а й не підтверджено обставину виконання кредитного зобов’язання Банком.
5. Відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути Позивач.
6. В матеріалах справи відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашення кредитних грошових коштів.
7. Комісія за управління кредитом, яку проситься стягнути позивач є незаконною та не може стягуватися з Відповідача виходячи з наступних обґрунтувань: Відподно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Відповідно до ч. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Отже, комісія за управління кредитом це не діяльність кредитора з надання Позичальнику визначеного договором матеріального чи нематеріального блага і тому не може стягуватися з Позичальника. Потрібно також зазначити, що умови договору про встановлення будь-яких комісій є не справедливими відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», що є неслідком нікчемності цієї умови. Вказана позиція підтверджується також Постановою ВСУ від 12.09.2012р., листом НБУ від 09.11.2005 та ухвалою ВССУ від 26.12.2012р.
8. Проценти за користування грошовими коштами не мають сплачуватися Позивачу внаслідок пропущення строку позовної давності, внаслідок не доведення Позивачем факту виконання умов кредитного договору Кредитором, внаслідок не доведення Позивачем факту невиконання умов кредитного договору Позичальником та внаслідок наступного обґрунтування: Як вказує Позивач він отримав за договором право вимоги до Відповідача – 30.06.2010р. Починаючи з цього дня та до моменту подання позовної заяви Позичальник не повідомлявся про відступлення права вимоги взагалі. Відповідно до ст. 517 ЦКУ Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відповідно до ст. 613 ЦКУ Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Отже починаючи з 30.06.2010р.існувало прострочення кредитора і за цей період проценти не сплачуються.
9. Позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до Відповідача, а саме в матеріалах справи відсутній оригінал договору про передання права вимоги та оригінали додаткових угод до цього договору, що виключає можливість впевнитися, що право вимоги до Відповідача передавалося Позивачу.
Також подається в матеріали справи копія судового рішення, що встановлює обставину, що ПАТ «ДельтаБанк» не має документів, які б підтверджували факт передання права вимоги. Це рішення Голосіївського районного суду від 27.11.2012р. – 2 аркуш останній абзац знизу та 3 аркуш перший абзац зверху.
На підставі вищезазначеного,

ПРОШУ:
1. Відмовити у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ___________________________________ про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Додатки:
1. Копія рішення суду від 27.11.2012р.
Коротя Р.О. ________________