Оскарження звернення стягнення на предмет іпотеки через суд

Додається зразок апеляційної скарги на рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, який забезпечував виконання кредитного договору. В скарзі зазначені індивідуальні для нашої ситуації підстави для скасування судового рішення, а тому ваша ситуація може відрізнятися, а тому для адвокатської допомоги звертайтесь за номером телефону, що зазначений нижче.

Korotya advokat
До Апеляційного суду м. Києва
Через Оболонський районний суд м. Києва
Місцезнаходження: вул. Тимошенка, 2-Є, м. Київ, 04212, Україна

Скаржник (Відповідач): _________________________________
Місце проживання: ______________________________
Ідентифікаційний номер _________________________
Засоби зв’язку:_______________________________________

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»
Місцезнаходження: вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01001, Україна
Засоби зв’язку:
тел. (044) 496-33-50
Судовий збір: 1827,00 грн.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року

09 жовтня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва (тут і надалі – «Суд першої інстанції»), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Альфа-Банк» (тут і надалі – «Позивач»), до мене, _____________________ (тут і надалі – «Відповідач»), про звернення стягнення на предмет іпотеки (тут і надалі – «Позов»), ухвалив Рішення по цивільній справі (тут і надалі – «Оскаржуване рішення»), яким позов задовольнив (Додаток 11 до скарги). Таким чином, Суд першої інстанції звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру по вул. Героїв Дніпра, в м. Києві, загальною площею 39.80 кв м., яка складається з однієї жилої кімнати площею 18,90 кв.м. та належить скаржнику на підставі договору дарування, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Також Суд першої інстанції постановив виселити без надання іншого житла скаржника з квартири по вул. Героїв Дніпра, в м. Києві.
Апеляційна скарга на зазначене рішення Суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Оболонський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення. Оскільки 09.10.2014 року судом було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, а копію повного рішення я, скаржник, отримала на руки 23 жовтня 2014 року, то в порядку ЦПК України, якою визначено, що «особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення», строки подання апеляційної скарги - до 02 листопада 2014 року. Отже, ця Апеляційна скарга подається в межах строків, встановлених ЦПК.
Не погоджуючись із Рішенням Суду першої інстанції, я подаю цю Апеляційну скаргу про наступне.
Насамперед, на час ухвалення Оскаржуваного рішення вступив в силу Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року.
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предмет іпотеки, згідно із ст. 5 Законом України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, якщо таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Відповідач не має іншого нерухомого житлове майна, окрім переданого в іпотеку, загальна площа житла не перевищує 140 кв.м. Відповідач не є суб’єктом Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", на яких не поширюється Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року.
Зі змісту судової практики, в тому числі практики Апеляційного суду м. Києва, що представлена колегіальними рішеннями:
1. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40591544 від 23.09.2014 по справі 22-ц/796/8478/2014, головуючий суддя Махлай Л.Д. (Додаток 6).
2. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40394475 від 04.09.2014 по справі 22-ц/796/7945/2014, головуючий суддя Немировська О.В. (Додаток 7).
3. Рішення Апеляційного суду м. Києва 39833728 від 17.07.2014 по справі 22-ц/796/8589/2014, головуючий суддя Панченко М.М. (Додаток 8).
4. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40348241 від 28.08.2014 по справі 22-ц/796/2934/2014, головуючий суддя Немировська О.В. (Додаток 9).
5. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40348259 від 14.08.2014 по справі 22-ц/796/6337/2014, , головуючий суддя Невідома Т.О. (Додаток 10),
випливає, що вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в такому випадку задоволенню не підлягають.
Отже, Оболонський суд м. Києва, в особі судді Кричиної А.В., неправильно застосував норми матеріального права та порушив принцип об’єктивності.
Окрім цього, я не можу погодитися із зазначеним Оскаржуваним рішенням Суду першої інстанції в частині визначеної ним моєї вини як позичальника у порушенні порядку погашення заборгованості і нарахуванні відсотків та пені за прострочені зобов’язання, та вважаю, що у даному судовому рішенні має місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме:
1.Суд не надав оцінку тому факту, що Позивач не довів факту переходу права вимоги за Договором про іпотечний кредит № від 27.09.2006 року... стор. 3 скарги.
2. Суд не надав належної оцінки тим фактам, що на даний час відсутні цивільно-правові правовідносини між Позивачем та Відповідачем, Позивач не надав доказів існування таких правовідносин, Позивач не уклав з Відповідачем договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит № від 27.09.2006 року та забезпечувальних договорів до нього. .............................. стор. 5 скарги.
3. Суд не надав належної оцінки тому факту, що з боку Позивача мало місце прострочення кредитора, оскільки останній не уклав обов’язкових договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року і забезпечувальних договорів до нього та не відкрив позичкового та відсоткового рахунків для обліку заборгованості за кредитом. .............................. стор. 7 скарги.
4. Суд проігнорував той факт, що Позивач не висував належних досудових вимог Відповідачу. .............................. стор. 12 скарги.
5. Суд проігнорував той факт, що сума заборгованості є недоведеною. .............................. стор. 13 скарги.
1.Недоведення Позивачем факту переходу права вимоги за Договором про іпотечний кредит № від 27.09.2006 року від ПАТ «Промінвестбанк». Надання доказів тих фактів, на які посилається Позивач у своєму позові (в даному випадку факту переходу до нього права вимоги за кредитним договором Відповідача), є обов’язком Позивача, який встановлює ЦПК України «Обов'язки доказування і подання доказів», а саме: «1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПКУ.
2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
1.1 Суд не надав належної оцінки тому факту, що з копій документів, які надані Позивачем на підтвердження переходу права вимоги за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року не вбачається, що за вказаним договором перейшло право вимоги до Позивача. В аркушах копій додатків до Договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року та Договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року й окремих сторінок додатків до них, які надав Позивач на підтвердження переходу права вимоги, не зазначені Договори Відповідача та відповідні іпотечні договори.
Надані ж Позивачем витяги з даних додатків є односторонньо засвідченими зацікавленою особою (Позивачем) роздруківки і не можуть вважатися належними доказами переходу права вимоги за зазначеними договорами без суми переуступки, на чому наполягав Відповідач.
1.2 Суд не витребував, всупереч клопотанню скаржника оригінали документів, або нотаріально засвідчені копії цих документів, з яких би вбачався перехід до Позивача права вимоги за договорами, укладеними між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» та Відповідачем, а саме:
- оригіналу або нотаріально засвідченої копії Договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ПАТ «Альфа-Банк»,
- оригіналів або нотаріально засвідчених копій додатків до Договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року, укладених між ПАТ «Промінвестбанк» та ПАТ «Альфа-Банк», з яких видно, що саме право вимоги за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року перейшло до Позивача.
Посилання Позивача на велику кількість сторінок в документах та на банківську таємницю не може служити підставою для приховування інформації від Відповідача щодо його конкретного зобов’язання. А банківська таємниця розкривається за вимогою суду, чого суд не витребував.
П. 1 Статті 517 ЦК України «Докази прав нового кредитора у зобов'язанні» встановлює: «1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.». Отже, відповідно до п. 1 ст. 517 ЦК України та розділу 8 Договору про відступлення права вимоги між ПАТ «Промінвестбанк» та ПАТ «Альфа-Банк» «передання документації», який приєднаний до позову та міститься у матеріалах справи:
- «п. 8.1. Первісний кредитор зобов’язаний передати Новому Кредитору Документацію за Правами Вимоги за Кредитами та Правами Вимоги за Забезпеченням протягом 4 (чотирьох) місяців з дати Договору, в порядку, встановленому цим Розділом.
- п. 8.2. Документація передається Первісним Кредитором цілісними кредитними справами, кожна з яких повинна містити усю наявну Документацію...
- п. 8.4. Документація передається Первісним Кредитором уповноваженим представникам Нового Кредитора у приміщеннях відділень Нового Кредитора за адресою: м. Київ, проспект Московський 9)
- п. 8.6. Кожен факт передачі Документації Новому Кредитору документується Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін за формою, яка наведена у Додатку № 3 цього Договору у двох примірниках (по одному для кожної Сторони). Сторони домовилися, що форму Акту приймання-передачі, щодо передачі Документації в межах кожної кредитної справи заповнює Первісний Кредитор, а Новий Кредитор перевіряє на відповідність фактичному змісту кредитної справи.»
Таким чином, документація по кожній кредитній справі повинна була передаватися згідно з Актом приймання-передачі, складеним за формою, представленою у Додатку №3 до Договору відступлення прав вимоги. Але такого Акту приймання-передачі на підтвердження передання кредитної справи Відповідача до ПАТ «Альфа-Банк» Відповідачу надано не було ані в оригіналі, ані у вигляді нотаріально засвідченої копії.
Це що стосується наміру передати право вимоги за активами від ПАТ «Промінвестбанк» до Позивача. Але намір ще не є фактом передачі права вимоги. Право вимоги набувається Позивачем з моменту отримання оплати по договору. Підтвердження факту оплати Позивачем первісному кредитору за Договором про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року відсутнє.
Отже, суд не надав оцінки факту недоведеності переходу права вимоги за договорами Відповідача до Позивача, а також відсутності підтвердження того, що до Позивача перейшла сума боргу, в межах якої він просить звернути стягнення на предмет іпотеки.
Окрім того, в повідомлені про відступлення права вимоги, надісланого Позивачем відсутні назви посад та фамілії осіб, що підписували Повідомлення, тобто Повідомлення не оформлено належним чином.
Більш того, Відповідач довів той факт, що неодноразово звертався до Позивача з проханням надати докази переходу права вимоги за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року, що підтверджується, зокрема, листами, які містяться в додатках до заперечення Позивача в матеріалах справи:
• від 11.01.13, отриманим Позивачем 18.01.13,
• від 21.02.13, отриманим Позивачем 26.02.13,
• від 02.04.13, отриманим Позивачем 10.04.13,
• від 24.04.13, отриманим Позивачем 14.05.13.
та тому факту, що усі ці звернення Відповідача до Позивача залишилися без відповіді. Відповідачу не надійшло жодної відповіді на його звернення.
1.3 Суд не врахував і той факт, що відповідно до п. а ст. 517 ЦК України: «2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.»
Позивачем порушено ст. 517 ЦК України, про що Відповідач попереджав Позивача у кожному зверненні до нього, що позбавляє Позивача права стверджувати, що Відповідачем порушуються строки погашення відсотків та заборгованості за кредитом. Саме бездіяльність Позивача спричиняє затримку в отриманні ним регулярних платежів за Договором про іпотечний кредит № 10689-к від 27.09.2006 року.
Із зазначеного очевидно, що суд розглянув справу неповно та необ’єктивно, через що зробив помилкові висновки стосовно наявності та доведеності вини Відповідача та наявності підстав для звернення стягнення.
2. Ненадання судом належної оцінки тим фактам, що на даний час відсутні цивільно-правові правовідносини між Позивачем та Відповідачем, Позивач не надав доказів існування таких правовідносин, Позивач не уклав з Відповідачем договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року та забезпечувальних договорів до нього
Суд залишив без уваги той факт, що на даний час відсутні цивільно-правові відносини між ПАТ «Альфа-Банк» (Позивачем) та (Відповідачем). Цивільно-правових відносин між Позивачем та Відповідачем не існує. Позивач не надав доказів існування таких правовідносин (Двосторонньо підписаних договорів між ПАТ «Альфа-Банк» та скаржником). За відсутності документально підтверджених правовідносин між сторонами Позивач не має права звернення на майно Відповідача.
Так, навіть якщо перехід права вимоги мав місце, Позивач не уклав з Відповідачем договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року та забезпечувальних договорів до нього. А відмова Позивача в ході судового засідання від укладання зазначених договорів (обов’язок кредитора за кредитним договором) свідчить про те, що у Позивача відсутні права вимоги за зобов’язанням Відповідача.
Суд мав врахувати, що зобов’язання Відповідача, як і умови погашення цього зобов’язання, прописані в єдиному документі - Договорі про іпотечний кредит від 27.09.2006 року. Кредитором за даним договором на сьогодні залишається ПАТ «Промінвестбанк», оскільки правочину про заміну сторони у зобов’язанні укладено не було.
Згаданий кредитний договір укладено з додержанням норм чинного законодавства, а саме статтею 1055. ЦК України передбачено, що: «Кредитний договір укладається у письмовій формі.»
Частинами першою – третьою статті 24 Закону України «Про іпотеку», що певною частиною кореспондує із зазначеними вище загальними положеннями ЦК про заміну кредитора у зобов’язанні, передбачено, що: Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Кредитним (Додаток 3 до скарги) та Іпотечними договорами (Додаток 5 до скарги) у частині стосовно оформлення відступлення прав та обов’язків сторін за вказаними правочинами передбачено наступне:
1) Пунктом 7.4 Кредитного договору передбачено, що «Всі зміни (без винятку) та доповнення до цього договору вносяться за згодою Сторін у письмовій формі шляхом укладення Договору про внесення змін і доповнень, що є невід’ємною частиною даного Договору». Із наведеного вище випливає, що УСІ зміни та доповнення (включаючи ті, що випливають із заміни кредитора у зобов’язані, – зокрема, пов’язані із внесенням змін до преамбули, реквізитів сторін, реквізитів позичкового рахунку та рахунків, на які Позичальник повинен перераховувати проценти за користування кредитом, - що є істотними умовами договору) повинні оформлюватись письмовою угодою сторін, чого зроблено не було на порушення умов законодавства та умов договору. Більш того, на неодноразові мої прохання в ході телефонних розмов з працівниками Банку (зокрема, співробітником Позивача В’ячеславом Мироненком) з приводу укладання та підписання Договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року та відповідних договорів іпотеки до нього в зв’язку з можливою заміною кредитору мені було відмовлено з посиланням на те, що (цитую): «У ПАТ «Альфа-Банк» немає такої практики». Окрім того, в судовому засідання представником Позивача було також озвучено відмову від укладання та підписання зазначених змін.
2) Пунктом 8.3 Іпотечного договору передбачено, що «Зміни та доповнення до цього Договору здійснюється за взаємною згодою Сторін шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень до цього Договору, які підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються невід’ємною частиною даного Договору». Аналогічно до зазначеного у п. 1) вище, - Іпотечним договором передбачено, що УСІ зміни та доповнення, без будь-яких винятків, повинні вноситись за письмово оформленою угодою сторін (більш того, у цьому випадку така угода повинна також бути посвідчена нотаріально). І аналогічно, цього не було зроблено на порушення умов законодавства та умов договорів.
Таким чином, вказана злочинна бездіяльність Позивача (ненадання відповідних доказів, а також невнесення відповідних змін до Кредитного та Іпотечного договорів (на порушення їх положень)) /якщо перехід права вимоги за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року відбувся/ призвела до того, що Відповідач з грудня 2012 та й досі не має змоги та жодних законних підстав виконувати свої зобов’язання з погашення Кредиту та сплати процентів тощо, чим і скористався неправомірно та безпідставно Позивач під час подання позову до суду.
3. Ненадання судом належної оцінки тому факту, що Позивач вчинив прострочення кредитора, не уклавши договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року і забезпечувальних договорів до нього та не відкривши позичкового та відсоткового рахунків для обліку заборгованості за кредитом
3.1 Стосовно рахунків для обліку заборгованості за кредитом
Якщо припустити факт передачі права вимоги за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року, який і досі, як зазначалось вище, не доведений, то слід зазначити наступне:
Належним виконанням Позивачем своїх зобов’язань є погашення кредиту та відсотків на рахунки, передбачені Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року для обліку окремо тіла кредиту та відсотків за кредитом. Іншими словами, істотною умовою Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року є відкриття позичкового та відсоткового рахунків, а саме:
3.1. Банк надає Позичальнику іпотечний кредит одноразово у повному обсязі шляхом видачі йому грошових коштів готівкою безпосередньо з його позичкового рахунку №20, відкритого Банком у філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322283.
3.3. Відсотки за користування кредитом Позичальник сплачує з першого календарного дня поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно. Нарахування і сплата відсотків проводиться в останній робочий день місяця. Позичальник має право раніше вказаного строку сплатити повністю або частково суму відсотків Банку, належних в поточному періоді. Проценти сплачуються Позичальником щомісячно на рахунок, відкритий Банком у філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322283 шляхом:
- перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного) рахунку;
- готівкою.
Згідно з п. 5.2.1 Договору про іпотечний кредит, зазначеного вище, Позичальник зобов’язується:
5.2.1. Використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту та процентах перед банком відповідно до розробленого графіку погашення на позичковий рахунок №22337550382566/840, відкритий Банком у філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322283 шляхом:
- перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного) рахунку;
- готівкою.
Договором від 20 квітня 2012 року про внесення змін та доповнень №339 до Договору про іпотечний кредит від 27 вересня 2006 року передбачено заміну реквізитів по сплаті відсотків та кредиту на наступні:
- позичковий рахунок у ПАТ Промінвестбанк, код банку 300012, код ЄДРПОУ 00039002;
- рахунок нарахування процентних доходів у ПАТ Промінвестбанк, код банку 300012, код ЄДРПОУ 00039002.
Таким чином, із зазначеного вище очевидно, що для обліку сплати кредиту та відсотків за користування кредитом банківська установа відкриває окремі рахунки, на які Позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за відсотками та кредитом. Ніякі інші рахунки не передбачені для обліку та погашення кредиту та відсотків.
Однак 26.12.2012 року в касі Центрального відділення ПАТ «Промінвестбанк» Відповідачу було відмовлено у прийнятті чергового платежу в рахунок погашення відсотків та часткового погашення кредиту на вказані рахунки.
Пунктом 7.4 Кредитного договору передбачено, що «всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою Сторін у письмовій формі шляхом укладення Договору про внесення змін і доповнень, що є невід’ємною частиною даного Договору». Отже, УСІ зміни та доповнення (включаючи ті, що випливають із заміни кредитора у зобов’язані – зокрема, пов’язані із внесенням змін до преамбули, реквізитів сторін, реквізитів позичкового рахунку та рахунків, на які Позичальник повинен перераховувати проценти за користування кредитом, - що є істотними умовами договору) повинні оформлюватись письмовою угодою сторін, чого не було зроблено на порушення умов законодавства та умов договору, і цьому факту суд не надав належної оцінки.
Аналогічно, пунктом 8.3 Іпотечного договору передбачено, що «Зміни та доповнення до цього Договору здійснюється за взаємною згодою Сторін шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень до цього Договору, які підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються невід’ємною частиною даного Договору»». Аналогічно до зазначеного у п. 1) вище, - Іпотечним договором передбачено, що УСІ зміни та доповнення, без будь-яких винятків, повинні вноситись за письмово оформленою угодою сторін (більш того, у цьому випадку така угода повинна також бути посвідчена нотаріально). І аналогічно, цього не було зроблено на порушення умов законодавства та умов договорів.
Суд не надав належної оцінки тому факту, що саме злочинна бездіяльність Позивача (невнесення відповідних змін до Кредитного договору у зв’язку зі зміною рахунків для обліку кредиту та відсотків (на порушення його положень та вимог законодавства)) призвела до того, що я з грудня 2012 та й досі не маю змоги та жодних законних підстав виконувати свої зобов’язання з погашення Кредиту та сплати процентів тощо, чим і скористався неправомірно та безпідставно Позивач під час подання позову до суду.
3.2. Стосовно прав та обов’язків Сторін у договорі
В Рішенні суду першої інстанції зазначено «Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.»
Обов’язки Відповідача перед Позивачем встановлені в Договорі про іпотечний кредит від 27 вересня 2006 р. Цей самий договір встановлює й обов’язки самого Позивача насамперед щодо внесення письмових змін до договору при будь-яких змінах, що відбулися.
До цього треба додати, що за термін дії Договору про іпотечний кредит від 27 вересня 2006 року вже відбувалася зміна назви Кредитора та зміна позичкового та відсоткового рахунку, про що на виконання умов кредитного договору п. 7.4 Кредитор уклав з Відповідачем відповідний Договір про внесення змін та доповнень №339 від 20.04.2012 року (копія даного договору наявна у матеріалах справи) (Додаток 4 до скарги).
Залишається невідомою причина відмови Позивача від укладання аналогічних змін шляхом підписання необхідних угод. Така відмова може свідчити лише про відсутність переходу права вимоги за кредитним договором Відповідача до Позивача, або про фінансові махінації, які навмисно приховуються Позивачем. В іншому випадку ніщо не позбавляє Позивача від виконання своїх зобов’язань за Договором про іпотечний кредит № від 27 вересня 2006 року.
Отже, Відповідача неправомірно звинувачено у невиконанні своїх зобов’язань. Відповідач поставлений в умови, коли від нього не приймають погашення заборгованості на рахунки, передбачені кредитною угодою. А погашення заборгованості на будь-які інші рахунки, не передбачені кредитним договором і є порушенням (невиконанням/ неналежним виконанням) умов кредитного договору.
Натомість, суд проігнорував факт невиконання своїх зобов’язань за договором Позивача, (якщо припустити факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором Відповідача), прийняв однобоке та необ’єктивне рішення.
3.3. Стосовно рахунку, запропонованого Позивачем у Повідомленні, який не є рахунком для обліку іпотечних кредитів, наданих банками фізичним особам, а є виключно транзитним рахунком
В Повідомленні про відступлення права вимоги ПАТ «Альфа-Банк» міститься інформація про те, що сплачувати кошти в іноземній валюті необхідно на транзитний рахунок 2909******, причому в деталях платежу необхідно вказувати призначення платежу «Повернення кредиту згідно з умовами Кред. договору «від 27.09.06 р., Мармелюк Світлана Валеріївна, без ПДВ». Така схема здійснюється з метою приховування отриманих доходів та уникнення їх оподаткування, а також проведення незадокументованого валютного обміну та приховування готівкової іноземної валюти, отриманої від клієнтів.
Відповідачем в ході судового засідання зверталася увага суду на те, що:
По-перше, рахунок 2909****** не передбачений Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року.
По-друге, вимога співробітників ПАТ «Альфа-банк» вносити іноземну валюту на транзитний рахунок (а саме таким є рахунок 2909), а не на поточний рахунок клієнта, є порушенням.
Відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», що затверджена Постановою НБУ №280 від 17.06.2004, яка зареєстрована в Міністерства юстиції України 26.07.2004 р. за №919/9518, зі змінами та доповненнями, для обліку кредиту Відповідача та відсотків за ним передбачені наступні рахунки:
2233***** Довгострокові іпотечні кредити, що надані фізичним особам Призначення рахунку: облік довгострокових іпотечних кредитів, що надані фізичним особам. За дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів.
За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості; суми заборгованості, що перераховані на рахунок простроченої заборгованості.
2238*****Нараховані доходи за іпотечними кредитами, що надані фізичним особам
Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за іпотечними кредитами, що надані фізичним особам.
За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів.
За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів під час їх отримання; суми, що перераховані на рахунок прострочених нарахованих доходів.
Саме такі рахунки і передбачені ПАТ «Промінвестбанк» у Договорі про іпотечний кредит №10689-к від 27.09.2006 року.
Проте, виходячи зі змісту зазначеної вище Інструкції, рахунки 2909****** - це Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку. Призначення рахунку: облік сум іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку, наприклад, невиплачені перекази для бенефіціарів, які не мають рахунку в банку; суми коштів, що отримані для зарахування на вклади клієнтів банку. За кредитом рахунку проводяться суми кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. За дебетом рахунку проводяться суми погашення кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.
Саме такий рахунок, не передбачений для обліку кредиту Відповідача, пропонується Позивачем для погашення заборгованості одночасно і за тілом кредиту, і за відсотками.
Про те, що рахунок не передбачений для обліку кредиту та відсотків, свідчить і наголошення Позивача у призначенні платежу «...без ПДВ».
Вказане також підтверджується матеріалами судової практики, а саме, зокрема, ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 17.05.2012 р. у справі №2-260 (використана інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/24185138) , в якій, зокрема, зазначено:
«Рахунок 2909 ...не є його поточним рахунком, а виключно внутрішньо аналітичним рахунком банку, на який неможливо покласти та з якого неможливо списувати грошові кошти, оскільки він ведеться банком виключно для свого внутрішнього обліку. Відповідно до Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 р. та вимог Гл. 72 ЦК України, будь-який банківський рахунок відкривається виключно на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком та клієнтом».
Відповідно до Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 р., банківський рахунок відкривається виключно на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком та клієнтом. мУ той же час, жодних договорів про відкриття будь-яких банківських рахунків з ПАТ «Альфа-банк» Відповідач не підписував.
У договорі з ПАТ «Промінвестбанк» були чітко прописані номери рахунків, відкриті на ім’я клієнтів, на які необхідно сплачувати кошти. Також у договорах з Промінвестбанком було чітко зазначено, що «Всі зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін у письмовій формі шляхом укладення Договору про внесення змін і доповнень». Отже, при зміні номерів рахунків, термінів внесення платежів, тощо такі зміни обов’язково мають бути зафіксовані у Договорі про внесення змін до Договору. І вносити кошти на нові рахунки, відкриті на ім’я клієнтів, можна тільки після підписання відповідних додаткових угод. ПАТ «Альфа-банк» через деякий час може відмовитися від факту внесення коштів на рахунки 2909 для погашення кредитної заборгованості згідно з договорами, підписаними з ПАТ «Промінвестбанк», мотивуючи тим, що ці кошти були сплачені фізичними особами просто як «благодійний внесок». І не зважаючи на внесені кошти на рахунки 2909, через деякий час Кредитор за Договором про іпотечний кредит № 10689-к від 27.09.2006 року може звернутися до суду, мотивуючи тим, що кошти клієнтом не були сплачені на рахунки, вказані у договорі, що призведе до неправомірного та необґрунтованого повторного стягнення з Відповідача вже сплачених раніше сум коштів.
У тій же ухвалі Солом’янського районного суду м. Києва також було зазначено наступне:
«Крім того, рахунок 2909 використовується банком виключно для обліку своєї заборгованості перед іншими клієнтами банку, що підтверджується вимогами Постанови НБУ № 280 від 17.06.2004 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 року за № 918/9517. Вказуючи в кредитному договорі обов'язок сплати ним ануітетного щомісячного платежу на рахунок 2909, відповідач фактично змінює боржника в своїх зобов'язаннях перед клієнтами банку, тобто, вносячи грошові кошти на рахунок 2909, він сплачує заборгованість банку перед іншими клієнтами, тобто банк спрямовує ці внесені грошові кошти з рахунку 2909 на поточні рахунки інших клієнтів для погашення вже своєї заборгованості.
... Таким чином, банк фактично ввів його в оману щодо належного погашення ним кредиту та процентів за ним на рахунок 2909, залишаючи за собою можливість звернутися до нього в будь-який час з вимогою про сплату заборгованості, яка утворилася з часу підписання кредитного договору, незважаючи на сплату ним на протязі 2006-2009 років кредиту та процентів за ним».
Схема, запропонована та ПАТ «Альфа-банк», може передбачати, що під час внесення клієнтами готівки іноземної валюти співробітники ПАТ «Альфа-банк» обмінюють «під прилавком» готівку іноземної валюти на гривню (без оформлення відповідних документів про валютообмін), а в касу банку вноситься гривня. ПАТ «Альфа-Банк», проводячи кошти через транзитні рахунки 2909, сплачує таким чином заборгованість банку перед іншими клієнтами, тобто банк спрямовує ці внесені грошові кошти з рахунку 2909 на поточні рахунки інших клієнтів для погашення вже своєї заборгованості. Таким чином, операція зі сплати процентів (отримання доходів від фінансових операцій) приховується під виглядом «поповнення рахунку».
До того ж, назва договору Відповідача виглядає так: Договір про іпотечний кредит від 27.09.2006 року, а не Кред.договір від 27.09.06 р. Зайві знаки підкреслювання в назві кредитного договору говорять про віртуальність спрямування коштів, начебто на рахунок Відповідача, а насправді на невідомий рахунок.
4. Ігнорування судом факту, що Позивач не висував належних досудових вимог Відповідачу
Ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» чітко регулює порядок повідомлення про усунення порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору:
«У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору».
Крім того, і п.5.1 Іпотечного договору від 27.09.2006 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., зобов’язує Позивача висувати досудову вимогу: «5.1. У разі порушення основного зобов’язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж 30 (тридцятиденний) строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки.» На сьогодні така належним чином оформлена досудова вимога відсутня, що позбавляє Позивача права звернення до суду.
19.04.2013 року Відповідач отримав так зване «Повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки» від 16.04.2013 року вих. №0506-102-б/б, яке наявне у матеріалах справи.
Суд проігнорував наступні порушення щодо належності оформлення досудових вимог:
- відсутня печатка ПАТ «Альфа-Банк» на вимозі;
- відсутній фірмовий бланк ПАТ «Альфа-Банк»;
- так звана досудова вимога надійшла від невідомої особи;
- досудова вимога не містила довіреності, на яку посилалася невідома особа.
Дане повідомлення було розцінено Відповідачем як погроза від шахрая, про що Відповідач повідомив Позивача письмово. Копія листа-скарги від 24.04.2013 р. була додана до Заперечення і міститься в матеріалах справи. Але жодної відповіді від Позивача з цього приводу до цього часу Відповідачем не отримано. Зазначена інформація свідчить лише про те, що Позивач не висував належних досудових вимог Відповідачу.
5. Ігнорування судом факту, що сума заборгованості є недоведеною
5.1. Сума заборгованості за кредитом має бути доведена первинними банківськими документами, в даному випадку виписками з позичкового ті відсоткового рахунків, зазначених в Договорі про іпотечний кредит №10689-к від 27 вересня 2006 року, зі змінами та доповненнями, а саме:
- позичковий рахунок №223355598/840 у ПАТ Промінвестбанк, код банку 300012, код ЄДРПОУ 00039002;
- рахунок нарахування процентних доходів №223800498/840 у ПАТ Промінвестбанк, код банку 300012, код ЄДРПОУ 00039002.
Саме ці рахунки визначені Договором про іпотечний кредит від 27 вересня 2006 року для обліку тіла кредиту та відсотків. І лише виписки з цих рахунків підтверджують стан заборгованості за кредитом.
Виписок з даних рахунків на підтвердження суми заборгованості до стягнення Позивач в своєму Позові не надає. Ніякі інші рахунки для обліку заборгованості за кредитом та процентам за зазначеним кредитом не передбачено. Окрім того, принциповим є питання відсутності підтвердження суми заборгованості, яка могла бути передана ПАТ «Промінвестбанк» Позивачу. Позивач не надав належним чином засвідчених документів, які б підтверджували суму переходу права вимоги.
Тому сума позову є недоведеною, що суперечит ЦПК України.
Саме обов’язком Позивача є доказування фактів, на які він посилається у позові.
Окрім того, розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, не підтверджує суму позову, оскільки за розрахунком Позивача цю суму визначено у розмірі 211444,32 доларів США, а за позовом – 219177,93 доларів США. Різниця становить 7733,61 доларів США.
5.2 Позивач безпідставно нараховує відсотки за кредитом та пеню
Також суд в Оскаржуваному рішенні безпідставно ухвалив стягнути з Відповідача суму відсотків та пені за кредитним договором, всупереч ст. 613 ЦК України, якою визначено наступне:
«1. Кредитор вважається таким, що ... не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.
4. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.»
Оскільки саме Позивач не вчинив дій, що встановлені Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року, - а саме не уклав належних змін та доповнень до договору та не здійснив відкриття відповідних належних рахунків (якщо припустити факт переходу права вимоги до Позивача), - без вчинення яких Відповідач не може виконати свого обов’язку – погашати кредит згідно з умовами кредитного договору, то Відповідач не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Отже, зобов’язання має бути відстрочене на час прострочення Позивача.
Таким чином, Позивач безпідставно нарахував відсотки за кредитом та пеню, які суд ухвалив стягнути з Відповідача, проігнорувавши положення ст. 613 ЦК України.
В підсумок скарги:
На час ухвалення Рішення, що оскаржується, діяв і діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року, який позбавляє Позивача права звернення стягнення на даний предмет іпотеки.
Також, на даний час склалася ситуація, в якій відсутні цивільно-правові правовідносини між Позивачем та Відповідачем. Позивач не надав доказів існування таких правовідносин. Позивач не уклав з Відповідачем договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року та забезпечувальних договорів до нього всупереч вимогам чинного законодавства та Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року і забезпечувальних договорів до нього. Більш того, Позивач не довів факту переходу права вимоги за кредитним договором Відповідача. Сума зобов’язання, яка могла бути передана Позивачу, не підтверджена Позивачем. Позивач не висував досудових вимог, сума заборгованості не є доведеною. Позивач сам вчинив прострочення кредитора не уклавши договорів про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 27.09.2006 року і забезпечувальних договорів до нього та не відкривши позичкового та відсоткового рахунків для обліку заборгованості за кредитом, а відповідальність за наслідки такої бездіяльності покладає з невідомої причини на Відповідача. Рахунок, запропонований Позивачем у Повідомленні, не є рахунком для обліку іпотечних кредитів, наданих банками фізичним особам, а є внутрішньобанківським транзитним рахунком. Іпотекодержателем за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року є ПАТ «Промінвестбанк».
Сплата заборгованості за кредитом почнеться з належного підтвердження переходу права вимоги за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року до ПАТ «Альфа-Банк» та належного укладання договорів про внесення змін до поіменованого кредитного договору та відповідних іпотечних договорів до нього. Тільки з того моменту можна стверджувати про повноту та вчасність виконання Відповідачем його зобов’язань. Позивач передчасно і безпідставно звинувачує Відповідача у невиконанні обов’язків за кредитним договором, а сам тим часом ухиляється від виконання своїх зобов’язань. Позивач також передчасно і безпідставно звернувся до суду з позовом. На сьогоднішній день несплата заборгованості за Договором про іпотечний кредит від 27.09.2006 року зумовлена бездіяльністю Позивача (простроченням кредитора), і у подальшому це може призвести до неправомірного позбавлення Відповідача права власності на Предмет іпотеки, що суперечить і Основному закону – Конституції України
Враховуючи викладене вище, на підставі п.1.ч.1 ст.512, ст.513, ч.2 ст.517, ст.612, ст.613, ст. 1055 Цивільного кодексу України, ст. 24, 35 Закону України «Про іпотеку», ст. Цивільного процесуального кодексу України, Постанови НБУ №492 від 12.11.2003 р., Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року,
ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року по цивільній справі.
2. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року по цивільній справі,скасувати у повному обсязі, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ПАТ «Альфа-Банк».
3. Стягнути з ПАТ «Альфа-Банк» на користь скаржника судові витрати в сумі 1827,00 грн.

Додатки:
1. Квитанція, що посвідчує сплату судового збору (оригінал).
2. Копія апеляційної скарги з додатками - у 1 примірнику;
3. Копія Договору про іпотечний кредит № від 27.09.2006 року – у 1 прим
4. Договір про внесення змін та доповнень №339 від 20.04.2012 року до Договору про іпотечний кредит № від 27.09.2006 року у 1 прим.
5. Копія іпотечного договору від 27.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., зареєстрованого в реєстрі за №562 у 1 прим.
6. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40591544 від 23.09.2014 по справі 22-ц/796/8478/2014 – роздруківка з ЄДРСР.
7. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40394475 від 04.09.2014 по справі 22-ц/796/7945/2014 – роздруківка з ЄДРСР.
8. Рішення Апеляційного суду м. Києва 39833728 від 17.07.2014 по справі 22-ц/796/8589/2014 – роздруківка з ЄДРСР.
9. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40348241 від 28.08.2014 по справі 22-ц/796/2934/2014 – роздруківка з ЄДРСР.
10. Рішення Апеляційного суду м. Києва 40348259 від 14.08.2014 по справі 22-ц/796/6337/2014 – роздруківка з ЄДРСР.
11. Рішення по цивільній справі.