Оскарження заочного рішення (ЕРСТЕБАНК, ФІДОБАНК)

Просмотров: 7560

 Для отримання юридичної консультації по кредитам:

1. Реструктуризація кредиту (списання)
2. Захист від колекторів
3. Зняття арешту з майна
4. Оскарження рішення суду (заочне, апеляція, касація)
5. Застосування позовної давності по кредиту
6. Припинення поруки, скасування виконавчого напису
7. Супроводження купівлі кредиту на голландському аукціоні
8. Списання боргів – банкрутство фізичних осіб

911inua@gmail.com - задайте нам питання!

063-595-87-10 - отримуйте консультацію за телефоном!

Довідка: в 2008 році ЕРСТЕБАНК виграв справу про стягнення коштів, але в результаті різних юридичних маніпуляцій, майже 5 років банк не зміг продати будинок. Після того, як ЕРСТЕБАНК купили та створили на його базі ФІДОБАНК. Останній подав в суд про стягнення на предмет іпотеки і суд виніс рішення про стягнення без сторін, без опікунської ради виселив неповнолітніх, викликали через ЗМІ. Ми в свою чергу подали Заяву про перегляд заочного рішення. Маємо надію, що вказана заява допоможе Вам.
 
Оскарження заочного рішення відповідачем полягає у поданні заяви до суду першої інстанції протягом 10 днів з моменту отримання заочного рішення. До заяви додається клопотання про поновлення строків на оскарження.

Є два варіанта оскарження оскарження заочного рішення суду:


1. оскарження заочного рішення відповідачем в суді першої інстанції;
2. оскарження заочного рішення в апеляційному порядку;
 
Заочне рішення доцільно оскаржувати в першій інстанції, а потім в апеляції. Також оскаржити заочне рішення має право третя особа, якщо цим рішенням порушені її права.
 
Ми рекомендуємо оскаржувати заочне рішення суду спочатку в першій інстанції, а потім і апеляції.

                                                                            Mayorov advokatДо Бориспільського міськрайонного суду 
Особа, яка подає заяву: 
Відповідач 1:
_____________________
04210, м. Київ, пр.-т. Г.Сталінграду, , кВ.

Особи, які беруть участь у справі: 
Позивач: ПАТ «Фідокомбанк»
03056, м. Київ, вул. Польова, 24 
Відповідач 2: _____________________,

Справа № _____________________
Провадження № _____________________
Суддя, який ухвалював рішення: _____________________
 

Заява
Про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від_________.2019р.
 
_____.2018р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом ПАТ «Фідобанк» до _________________________________________ про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Дане рішення заявником було отримано 17.01.2019р. і тому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення передбачений ст. 228 ЦПКУ - 10 днів з дня отримання копії рішення, не пропущений. Обставини, що свідчать про поважність причин неявки Заявника в судове засідання та не повідомлення їх суду полягають в наступному:

Відповідач, _____________________, про дату судового засідання – 23.12.2019р. не був повідомлений належним чином, а саме Відповідачу не надходили жодні поштові відправлення про виклик до суду на його адресу проживання: 04210, м. Київ, пр.-т. Г.Сталінграду, , яка була відома суду з позовної заяви та перевірена внаслідок отримання від адресного бюро МВС відомостей про місце його реєстрації. Підтвердженням того, що Відповідачу не надходили ніякі судові повістки про виклик до суду на 23.12.2013р. є відсутність в матеріалах справи будь яких підтверджуючих документів: чеків, які б підтверджували відправлення листа, повідомлень про вручення, які б підтверджували вручення листа. Що стосується тих повідомлень про вручення листа, які знаходяться в справі, то на них по-перше відсутні підписи Відповідача про отримання, по-друге листи за цими повідомленнями не направлялися за місцем його реєстрації та проживання: 04210, м. Київ, пр.-т. Г.Сталінграду., по-третє на цих повідомленнях відсутні будь які штемпелі поштового відділення (чи то про прийняття листа до пересилання чи про його вручення Відповідачу), по четверте на цих повідомленнях відсутні будь-які відмітки про те, що строк зберігання листа закінчився у зв’язку з тим що його не забирав відповідач, що в сукупності є підставою для висновку, що ці повідомлення взагалі не знаходилися в поштовому відділенні.

Що стосується повідомлень про виклик до суду через пресу, то потрібно зазначити, що стосовно дати судового засідання, на якому було ухвалено заочне рішення – 23.12.2013р. виклики через пресу не здійснювалися. Також потрібно зазначити, що для того щоб повідомлення про виклик до суду через пресу вважалося належним повідомленням про дату судового засідання потрібно розміщати таке повідомлення не лише в газеті загальнодержавного значення – Урядовий кур’єр (як це було здійснено відносно судового засідання на 27.11.2013р. та на 10.12.2013р.), а і в газеті місцевого значення, що підтверджується позицією Верховного суду України – «Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52 затверджено Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, в якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Відповідно до зазначеного Порядку, оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.» - Верховний Суд України: Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах 
Заперечення проти вимог Позивача та докази, яким вони обґрунтовуються:1. Позивач пропустив строк позовної давності на пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та відповідно виселення, обґрунтування чого полягає в наступному:

Відповідно до ст.. 261 ЦКУ За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Потрібно зазначити, що строк виконання в зобов’язанні іпотеки не визначений, а отже позовна давність на пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки починає свій перебіг від дня коли у іпотеко держателя виникає право пред’явити вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право на звернення стягнення на предмет іпотеки у іпотеко держателя виникає за договором іпотеки ( п. 5.2) у випадку якщо в момент настання строку виконання кредитного зобов’язання воно не буде виконано.
Потрібно зазначити, що в матеріалах справи знаходиться вимога від 18.11.2009р. якою іпотеко держатель реалізував механізм дострокового повернення грошових коштів та встановив новий строк для повернення всієї суми грошових коштів – протягом 30 днів з дня направлення вимоги. Отже строк виконання кредитного зобов’язання настав в повному обсязі 18.11.2009р.+30 днів = 18.12.2009р. і саме з цієї дати і має відраховуватися трирічний строк позовної давності на пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також в цій вимозі чітко зазначено, що якщо кредитне зобов’язання не буде виконано в 30 денний строк, то у іпотеко держателя виникає право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 257 ЦКУ Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позов позивачем був поданий 09.10.2013р., а останній день на його подання відповідно до вищевказаного обґрунтування був встановлений на 18.12.2009р. + 3 роки = 18.12.2012р., і тому позивачем був пропущений строк позовної давності на пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки майже на рік.

Відповідно до ст. 267 ЦКУ Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 31 Постанови №5 ВССУ від 30.03.2012р. «Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

А оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки є додатковою вимогою відносно вимоги про стягнення заборгованості, правила про застосування позовної давності відповідно до ч. 7 ст 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» стосуються і вимоги про звернення стягнення. А також потрібно врахувати ту обставину, що Відповідач був позбавлений заявити про застосування строку позовної давності оскільки не був належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Правове обгрунтування того, позовна давність спливає окремо відносно вимоги про стягнення заборгованості та окремо відносно вимоги про звернення стягнення на предмет застави полягає в наступному:

• Цей висновок можна зробити аналізуючи ст. 266 ЦКУ відповідно до якої Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

• Цей висновок можна зробити аналізуючи п. 5.2 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ від 29 травня 2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів відповідно до якого Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщопозовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.2. Позивачем не був дотриманий порядок та механізм звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме не була виконана ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» відповідно до якої У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Як вбачається з узагальненої судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин : «Отже у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога передбачена ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» банком іпотекодацю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні може бути відмовлено. Тобто недотримання іпотеко держателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.»

Що стосується нашої справи, то вимога була направлена 13.08.2013р., а позов був пред’явлений 09.10.2013р. і тому Позивач не дотримався процедури звернення стягнення на предмет іпотеки оскільки подав позов до закінчення 30 денного строку з дня пред’явлення вимоги.3. Рішення ухвалено з порушенням ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» - в резолютивній частині рішення не визначена початкова ціна реалізації предмета іпотеки», а визначення судом початкової ціни предмета іпотеки на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна не відповідає судовій практиці Верховного суду України: «Матеріали узагальнення засвідчили, що при розгляді справ про звернення стягнення на іпотечне майно в судів виникають й ряд інших питань. Зокрема, одне з них стосується оцінки майна — предмета іпотеки. В одних випадках за ціну позову береться початкова вартість, що зазначена у договорі, в інших — встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. Вирішуючи ці питанння, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов’язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.»4. Подавати позов про виселення Позивач не мав права виходячи з наступних підстав:Відповідно до п. 43 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин: «Примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк»

Відповідно до узагальненої судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин (електронна адреса на офіційному веб сайті Верховного суду України), абзац 145, глава: «Звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу» - «Недотримання процедури направлення вимоги про звільнення житлового приміщення протягом 1 місяця є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки.
Виходячи з аналізу правових норм законодавства, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.»

Отже вказаними правовими позиціями вищих судових інстанцій розтлумачено за ст. 39, 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖКУ процедуру виселення мешканців житла, що є предметом застави і визначено, що якщо недотримані строки подання позову то це є підставою для відмови в його задоволенні.

Потрібно зазначити, що вимога про звільнення житла не отримувалася Відповідачами, проживання яких зареєстроване в предметі іпотеки, що підтверджується матеріалами справи.

Також суд мав врахувати ту обставину, що в будинку, який є предметом іпотеки, проживає малолітня дитина.5. Позивач подав до суду позов відносно кредитного договору, який є неукладений за своєю правовою природою, обґрунтування чого полягають в наступному:

Відповідно до ст. 638 ЦКУ Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.1. Що стосується тих умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, то потрібно зазначити, що в кредитному договорі відсутні наступні істотні умови визначені законодавством:

• детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту – ч.4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п. 3.1, 3.3, 3.4 Постанови НБУ №168 від 10.05.2007р.;

• дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту – ч.4 ст 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»;

• строк дії договору – п. 7 ч.1 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». В кредитному договору відсутній строк дій договору оскільки строк дій договору, що визначений в кредитному договорі – «договір набуває чинності з часу його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора та діє до повного погашення кредитної заборгованості» не відповідає законодавству, а саме ст. 252 ЦКУ відповідно до якої Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами та Постанові ВСУ від 21.05.2012р., яка є обов’язковою до виконання всіма органами судової влади відповідно до ст. 360-7 ЦПКУ.

• Умова- підтвердження, що позичальнику надана інформація про фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; равові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів – п. 9-1 ч.1 ст. 6 та ч.2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

• розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків – п. 6 ч. 1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
2. Що стосується тих умов щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін мала була досягнута згоди, то потрібно зазначити, що в кредитному договорі відображені наступні умови, але згода відносно них не була досягнута:

• Умови кредитного договору за наступними пунктами: п. 4.1, 5.1, 8.1.На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 205, 228, 229 ЦПКУ,
ПРОШУ:

1. Переглянути заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від.2013р. ухвалене по справі за позовом ПАТ «Фідокомбанк» до _____________________________про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

2. Скасувати заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2013р. ухвалене по справі за позовом ПАТ «Фідокомбанк» ______________________про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

3. Стягнути з Позивача всі понесені заявником судові витрати;

4. Визначити суддю, який буде розглядати питання про перегляд заочного рішення за допомогою автоматизованої системи документообігу відповідно до ст. 11-1 ЦПКУ.
Додатки:

1. Копії заяви в 4 екз.;
_________________ 27.01.2019р.