Апеляція на рішення по кредиту

До Апеляційного суду Полтавської області
Октябрського районного суду м. Полтави
36002, м. Полтава, вул.. Навроцького, 5

Особа, яка подає скаргу:________________________________________________

Представник: Коротя Роман Олександрович
01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15Б

Особи, які беруть участь у справі:

Позивач: ПАТ «Укрсиббанк»
61050, м. Харків, просп.. Московський, 60

Відповідач 2: _________________________________
_________________________________________

Апеляційна скарга
На рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2015р.

21.10.2015р. Октябрським районним судом м. Полтави було ухвалено рішення по справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ________________________________________________________ про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказаним рішенням позов було задоволено в повному обсязі.
Вказане рішення було отримано скаржником 06.11.2015р., про що свідчить відповідна розписка, яка знаходиться в матеріалах справи і виходячи з того, що ні скаржник ні його представник не були присутні під час проголошення рішення і з того, що апеляційна скарга подається 16.11.2015р., строк на апеляційне оскарження вказаного рішення не пропущений.
Потрібно зазначити, що вказане рішення є незаконним, що є підставою для його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтування чого полягає в наступному:
1. Суд не мав права ухвалювати звичайне рішення, та як не мав права ухвалювати і заочне рішення. Заочне рішення не мав права суд ухвалювати в розрізі оскільки позивач проти цього заперечував. Що ж стосується звичайного рішення, то суд так само не мав права його ухвалювати виходячи з того, що позивач заперечував проти заочного розгляду справи, а наявність таких заперечень є підставою для відкладення судового розгляду - відповідно до узагальнення Верховним Судом України практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень в цивільних справах від 2006р. – розділ «Відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи».
2. Вказане судове рішення було ухвалено з грубим порушенням ЦПКУ, який передбачає право особи, яка бере участь у справі мати правову допомогу. Порушення вказаної норми законодавства полягає в тому, що суд обмежив скаржника в реалізації цього права та не допустив для надання правової допомоги особу, яка надає скаржнику правову допомогу, що проявилося в наступному: представник скаржника: Коротя Роман Олександрович звернувся до суду з клопотанням про проведення всіх судових засідань в режимі відео конференції, оскільки він проживає в місті Києві та у нього існують складнощі у приїзді до м. Полтави. Вказане клопотання знаходиться на 104 аркуші справи. На підставі цього клопотання суд постановлював ухвали про проведення засідань в режимі відео конференції лише 2 рази (аркуші справи №107 та 112). На судове засідання від 21.10.2015р. -, на якому було ухвалено свавільне рішення, суд не постановив ухвалу про проведення цього судового засідання в режимі відеоконференції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно ця ухвала не була направлена до Подільського районного суду м. Києва для проведення відео конференції, що підтверджується листом цього суду, який додається і внаслідок цього представник скаржника, який з’явився на судове засідання до Подільського районного суду м. Києва для участі у судовому засідання не зміг надати правову допомогу скаржнику. Внаслідок вказаного порушення представник скаржника не зміг заявити про застосування строку позовної давності (про що можна заявляти лише до ухвалення рішення) та про інші підстави для відмови в задоволенні позову.
3. Судом були грубо порушені ст. ЦПКУ, які надають право відповідачу звертатися з зустрічним позовом. Судом свавільно та абсурдно було не прийнято зустрічний позов до розгляду та не об’єднано в одне провадження з первісним позовом. Суд посилається в ухвалі про повернення зустрічного позову на те, що розпочався розгляд справи по суті і зустрічна позовна заява подана вже після розгляду справи по суті і що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам закону. Ці аргументи повністю розходяться з нормами процесуального закону та матеріалами справи: що стосується розгляду справи по суті, то потрібно зазначити, що відповідно до ст ЦПКУ він розпочинається з доповіді судді про зміст заявлених вимог, потім сторони надають свої пояснення. Як вбачається з журналу цього судового засідання, зустрічна позовна заява була пред’явлена на підготовчій частині судового розгляду (на стадії клопотань, роз’яснення прав та обов’язків та ін.), яка передує такій стадії судового розгляду як розгляд справи по суті. Що стосується невідповідності зустрічної позовної заяви вимогам ЦПКУ, то потрібно зазначити, що така умова не є підставою для повернення зустрічного позову, а є лише підставою для застосування такого процесуального інституту як залишення позову без руху та надання строку для усунення недоліків - відповідно до ст. ЦПКУ. Вказані порушення призвели до того, що зустрічний позов розглянутий не був, який би став підставою для відмови в задоволенні первісного позову.
4. Рішення суду відносно поручителя є незаконним виходячи з того, що порука припинилася на підставі ч. 1 ст 559 ЦКУ відповідно до якої Порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Аргументація відносно застосування вказаної норми полягає в наступному: зміна зобов’язання мала місце 30.04.2009р. а саме цієї календарної дати був збільшений розмір процентів з 14 річних до 28 річних. Згоду на таку зміну поручитель не надавала. Також потрібно зазначити, що поручителю не направлялась вимога про повернення кредиту, що унеможливлює виникнення в неї обов’язку щодо його повернення – відповідно до п. 2.2 договору поруки
5. Неустойка (пеня), яка стягнута за судовим рішенням є незаконно нарахованою та відповідно незаконно стягнутою оскільки розмір пені і взагалі обов’язок її сплати не передбачений кредитним договором, а передбачений певними правилами споживчого кредитування, які позичальник не підписував, а відповідно до постанови ВСУ від 11.02.2015р. по справі № 6-240цс14 не підписані правила кредитування не створюють жодного обов’язку для боржників.
6. Судове рішення є незаконним оскільки порушує ст. 99 Конституції України та ст. 192, 533 ЦКУ. Ці норми законодавства визначають, що зобов’язання має виконуватися в гривні. Вказані норми законодавства в розрізі їх відношення до зобов’язання, за яким можуть стягуватися проценти за користування грошовими коштами були протлумачені постановою Верховного Суду України винесеною 02.07.2014р., по справі №6-79цс14. Цією постановою (яка є обов’язковою для виконання всіма судами України відповідно до ст. ЦПКУ) визначено, що та проценти за користування коштами обчислюються та стягуються тільки в національній валюті – гривні. Порушення вказаних вище норм законодавства полягає в тому, що проценти за користування грошовимими коштами Позивачем в позовній заяві було обчислено та визначено до стягнення, а судовим рішенням присуджено до стягнення не в національній валюті – гривні, а в іноземній валюті – долару США.
7. Судове рішення ухвалено на підставі неналежних доказів, а саме згідно виписки з рахунку, яка начебто підтверджує видачу грошових коштів, кошти перераховувалися на рахунки №3739310005 та 10024000001454, що не мають відношення до спірного кредитного договору та в ньому не фігурують. Виписок з рахунку на які мали повертатися грошові кошти взагалі немає в матеріалахз справи, що унеможливлює встановлення точної суми заборгованості.
8. Суд ухвалив рішення на підставі заяви про уточнення позовних вимог, яка знаходиться на 87 аркуші. Цією заявою була збільшена сума заборгованості Відповідачів порівняно з первісним позовом. Потрібно зазначити, що суд не мав права ухвалювати рішення на підставі вказаної заяви виходячи з того, що така заява не передбачена нормами ЦПКУ. Нормами ЦПКУ передбачені заяви про збільшення розміру позовних вимог, зміну предмету та підстав позову, а не заява про уточнення позовних вимог. Але не це є найбільшим порушенням прав відповідачів. Найбільшим порушенням прав відповідачів є те, що ця заява не направлялася їх та відповідно не отримувалася.
На підставі вищезазначеного,

ПРОШУ:
1. Скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2015р., яке ухвалене по справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до __________________________________________________ про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Звільнити від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»

Додатки:
1. Довідка Подільського районного суду м. Києва (копія для суду).

Коротя Р.О. _________________ 16.11.2015р.