Аналіз закону про відновлення кредитування

03.07.2018р. Верховною радою України був прийнятий закон (6027-д – про відновлення кредитування), який кардинально змінив правила гри на ринку відносин фінансових установ (банків та колекторських компаній) та позичальників, поручителів та іпотекодавців (майнових поручителів) і змінив ці правила на користь фінансових компаній.

Ви можете записатися на юридичну консультацію та отримати інформацію відносно того, як себе вести з кредитором враховуючи нове законодавство про відновлення кредитування.

Партнер юридичної компанії «Майоров, Нерсесян і партнери», кредитний адвокат Коротя Роман здійснив аналіз нового закону про відновлення кредитування та надає цей аналіз для ознайомлення.

Зміни законодавства, які поміняють життя боржників кредитних зобов’язань (не в кращу сторону) після набрання чинності законом № 6027-д:

1. До набрання чинності цим законом, існувала наступна правова ситуація: якщо існувало декілька поручителів відносно одного кредитного договору, то ці поручителі між собою не були солідарними боржниками, а були лише солідарними боржниками відносно основного боржника – позичальника за кредитним договором і якщо кредитор подавав позов про стягнення кредитної заборгованості, то він мав право подавати позов лише відносно одного поручителя і позичальника.
   Зараз ситуація зміниться – банк зможе подати позов про стягнення кредитного боргу відносно всіх солідарних боржників – всіх поручителів та позичальника - оскільки всі зазначені особи тепер являються солідарними боржниками за кредитним зобов’язанням.
2. Зміни торкнулися і питання припинення поруки:
   • До набрання чинності законом, порука припинялася у разі зміни кредитного договору, якщо при цьому збільшувалася відповідальність поручителя і він не надавав свою згоду на таке збільшення – тобто раніше якщо банк та позичальник підписували якусь додаткову угоду, якою наприклад збільшували розмір процентів по кредиту або збільшували загальний строк повернення кредитних коштів і поручитель в свою чергу жодним чином не надавав згоду на таке збільшення – тобто не підписував жодну додаткову угоду, то порука припинялася. Після набрання чинності новим законом ситуація зміниться – тепер якщо буде мати місце якесь збільшення відповідальності за кредитним зобов’язанням і поручитель не надасть згоду на таке збільшення, то порука діє в тому розмірі, який існував до такого збільшення.
   • До закону про поновлення кредитування, законодавство передбачало, що порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового основного боржника – тобто має бути обов’язково підписаний договір поруки. Після змін законодавства процедура переведення поруки упростилася – зараз достатньо будь-якого погодження поручителя відповідати за нового боржника: може бути зазначено про переведення поруки як в початковому договорі поруки так і може бути будь-яке погодження при чи після укладення договору відступлення права вимоги (договору факторингу);
   • До внесення змін в законодавство можна було легко припинити поруку у випадку, якщо банк чи колекторська компанія не подали позов до поручителя протягом 6 місяців з дня настання строку повернення кредиту - який наставав після закінчення строку на добровільне виконання кредитного зобов’язання визначеного в вимозі про повернення кредиту. Тепер ситуація зміниться, оскільки строк подання позову вже не 6 місяців, а 3 роки – тобто загальний строк позовної давності, який кредиторам буде легше виконувати ніж попередній строк. Також законодавець відзначив, що якщо кредит повертається частинами (на практиці це 99% кредитних договорів), то порука припиняється окремо відносно кожного платежу і строк в 3 роки рахується з дня настання терміну повернення цього платежу кредиторові. Також законодавець відзначив, що якщо основне зобов’язання не має строку виконання (ця ситуація як правило не стосується кредитних відносин, оскільки в кредитних договорах завжди визначений строк виконання кредитного договору), то порука припиняється після спливу 3 років з дня укладення договору поруки.
   • Законом про поновлення кредитування було також визначено, що якщо позичальником за кредитним договором є підприємство, то якщо такий кредитний договір забезпечується порукою і якщо таке підприємство ліквідується, то порука в такому випадку припиняється лише в тому випадку, якщо кредитор до внесення даних про ліквідацію позичальника до реєстру юридичних осіб не звернувся до суду відносно поручителя з позовом про стягнення кредитної заборгованості.
3. Що стосується припинення застави (іпотеки), то потрібно зазначити, що новим законом було врегульовано питання її припинення внаслідок ліквідації позичальника, який є підприємством, а саме було визначено, що застава (іпотека) припиняється у випадку ліквідації позичальника, який є підприємством лише у тому випадку, якщо кредитор (іпотеко держатель) не пред’явив до закінчення ліквідації такого позичальника позову про звернення стягнення на предмет іпотеки або не предявиви вимоги.
4. Новим законом врегульовано питання збільшення кредитором в автоматичному режимі процентів за користування кредитом. Згідно нового закону кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника та поручителя про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів після підняття процентів. У випадку незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки, позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки.
   Тобто законодавець надав право кредитору збільшувати проценту ставку і якщо боржник з нею не згоден він має повернути кредит в повному обсязі.
5. Зміни торкнулися і положення спадкоємців боржника по відношенню до кредитора:
   Раніше була ситуація коли кредитор був зобов’язаний звернутися з вимогами до спадкоємців боржника протягом 6 місяців з дня коли він дізнався або міг дізнатися про смерть боржника, або протягом 1 року з дня настання строку виконання зобов’язання якщо він не знав і не міг знати про смерть боржника.
   Зараз ці строки збільшилися і кредитор може звертатися до спадкоємців боржника протягом 6 місяців з дня одержання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину або протягом 6 місяців з дня коли він дізнався про прийняття спадщини або одержання свідоцтва про право на спадщину, якщо він до цього не знав про смерть боржника.
6. В ЗУ «Про іпотеку» була внесена норма, яка визначає, що після виконання основного зобов’язання кредитор повинен зняти іпотечне обтяження з відповідних реєстрів не пізніше ніж через 14 днів після такого виконання. Це є позитивною зміною оскільки до цього часу іпотеко держатель не завжди поспішав знімати іпотечне обтяження.
7. Також ЗУ «Про іпотеку» був доповнений нормою, яка визначає, що якщо предмет іпотеки був змінений чи доповнений внаслідок будівництва чи реконструкції, то змінений об’єкт нерухомості є предметом іпотеки все одно. Тобто зараз будь-які маніпуляції з предметом іпотеки в розрізі його зміни вже на мають правового значення.
8. За новим законом зміни застосувалися і відносно позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки:
   • За новим законом були визначені складові іпотечного застереження (або договору про задоволення вимог іпотеко держателя), тепер вони мають містити умови, які є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, порядок визначення вартості, за якою звертається стягнення на предмет іпотеки та процедура обміну повідомленнями між сторонами договору іпотеки. Ці складові іпотечного застереження стосуються кредитних договорів, що укладені після введення в дію закону про відновлення кредитування.
   • Якщо закінчено позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки (всі предмети іпотеки зареєстровані за іпотеко держателем чи покупцем майна), то наступні вимоги відносно боржників фізичних осіб є недійсними (кредитор не може вимагати виконання кредитного договору, суми за яким ще залишилися сплатити). Що ж стосується боржників фізичних осіб підприємців чи підприємств, то для таких осіб вимоги після позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки є дійними (кредитор може вимагати сплати кредиту, що залишився), що є нововведенням за законом. Якщо виконання кредитного договору забезпечується кількома предметами іпотеки, то позасудове звернення стягнення на один предмет іпотеки не позбавляє кредитора вимагати погасити залишок по кредиту, що залишився після такого звернення стягнення та не позбавляє права звернути стягнення на інший предмет іпотеки.
   • Нововведенням відносно такого виду звернення стягнення на предмет іпотеки як набуття права власності на предмет іпотеки є те, що тепер будь-які арешти та інші обтяження, які існують відносно предмета іпотеки і які накладені після виникнення іпотеки не пкркшкоджають іпотекодержателю реєструвати право власності за собою. До закону про відновлення кредитування такої норми не було і наявність арештів відносно іпотечного майна відтерміновувало реєстрацію кредитором права власності на предмет іпотеки, що зараз вже не матиме місце.
9. За новим законом, в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, початкова ціна реалізації предмета іпотеки визначається судом лише в тому випадку якщо подано відповідне клопотання про таке визначення.
10. З ЗУ «Про іпотеку» була виключена норма, яка визначала, що якщо іпотеко держатель не залишив за собою предмет іпотеки після третіх прилюдних торгів, які визнані такими, що не відбулися то іпотека може бути припинена.

Проаналізований закон набирає чинності після його опублікування та вводиться в дію через 3 місяці після набрання ним чинності. Велика проблема для позичальників, поручителів та іпотекодавців в тому, що цей закон розповсюджується на всі кредитні договори, що невиконані на час його дії, тобто на всі невиконані кредитні договори.
Також за зазначеним законом було надано банкам та колекторським компаніям безплатний та безперешкодний доступ до реєстрів майна, обтяжень, іпотек та навіть довіреностей.

Щоб записатися на юридичну консультацію та отримати інформацію відносно наслідків вказаних нововведень для боржників по кредитним договорам, звертайтесь за номером телефону, який зазначений вище.