Виграли судовий процес та добилися відмови в виселенні з іпотечної квартири

Ця стаття знадобиться тим кого хочуть висилити за кредитні борги з квартири, будинку, які являються предметом іпотеки. Якщо у вас виникають запитання: як виграти суд про виселення з кредитної квартири, як не віддавати житло за кредитну заборгованість, то інформація в цій статті Вам знадобиться.
Спір виник відносно валютного кредитного договору укладеного з ПАТ Платинум банк. В забезпення кредитного договору була передана в іпотеку квартира.

Внаслідок невиконання кредитного договору, банком був вчинений виконавчий напис нотаріуса, який в подальшому був пред'явлений до виконання до органів виконавчої служби, в межах чого були призначені прилюдні торги і іпотека була продана з торгів.

Покупці нерухомості звернулися до суду з позовом про виселення без надання іншого житла.

Судом першої інстанції позов був задоволений. На рішення суду першої інстанції була подана апеляційна скарга з обґрунтування неправомірності рішення суду та неможливості виселення з квартири.

Апеляційна скарга була задоволена і в задоволенні позову про виселення було відмовлено.

Захист клієнта в цій справі здійснювали партнери Юридичної компанії «MK Partners», адвокати Роман Коротя, Василь Майоров.
Ви можете зателефонувати за номером телефону: 050-266-27-26 або 063-595-87-10 та отримати безкоштовну консультацію з приводу вашої кредитної проблеми.

Нижче будуть надані для ознайомлення та використання фотокопії відповідного судового рішення, а також документи, які нами подавалися.

До Апеляційного суду м. Києва
Скаржник: Відповідач 2_______________________
Позивач: ________________________
Третя особа: ГУ ДМС України в м. Києві
Суддя: Ящук Т.І.
Пояснення
На розгляді в Апеляційному суді м. Києва знаходиться апеляційна скарга на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21.11.2013р., яким було задоволено позов _______________ до _____________________ третя особа: ГУ ДМС України в м. Києві про виселення.

Скаржник хоче надати деякі пояснення відносно незаконності оскаржуваного судового рішення та деякі пояснення відносно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, які полягають в наступному:

1. Рішення суду суперечить постанові Верховного Суду України від 18.03.2015р. винесеної по справі № 6-39цс15, правова позиція з якої полягає в наступному: «За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).» Аналогічний правовий висновок визначений також в ст. 109 ЖКУ.

Суперечність рішення суду, яке оскаржується, вказаній вище правовій позиції полягає в тому, що спірним рішенням суду не було визначено інше постійне житло, яке має бути надано відповідачам у разі їх виселення. Вказане інше постійне житло мало бути зазначено в рішенні суду оскільки іпотечне майно було придбано не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього майна. Ця обставина підтверджується договором іпотеки, в якому зазначено, що в іпотеку передається житло, яке набуто на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтв про право на спадщину - за період 2003 року, а кредитний договір був підписаний в 2007 році. Додається кредитний та іпотечний договори.

2. Вказане судове рішення суперечить ст. 109 ЖКУ та ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», в яких вказано, що лише новий власник майна або іпотеко держатель має право звертатися з письмовою вимогою про звільнення житла та з позовом про виселення, що не має місце в нашій ситуації.

Потрібно зазначити, що з позовом до суду звернулася фізична особа Якубенко Костянтин Іванович. Ця особа не є власником спірного майна з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦКУ Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст 3 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповіднно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Отже, виходячи з того, що право власності на спірну квартиру не зареєстровано фізичною особою __

________________________, то говорити про наявність у нього такого правового статусу як власник не має ніяких законних підстав. Вказана обставина підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно.
На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:
1. Скасувати рішення суду першої інстанції
___________ ___________________ «__»________2015р.