ПРИПИНЕННЯ ПОРУКИ

Our Services

Аналіз документів та консультація з приводу припинення договорів поруки.

Для КОРПОРАТИВНИХ клієнтів

На услуги

Консультації з приводу формування стратегії відносин з банком для великих бізнес-груп.

Захист прав ПОЗИЧАЛЬНИКІВ


 

Пропонуємо Вам консультацію по телефону 063-595-8710 

 Детальніше...

 

ПАТ "Дельта банк" - рекомендації

Пропонуємо поради необхідні для ефективній роботі з ПАТ "Дельта банк"

Наші послуги

Момент відліку позовної давності (кредитний адвокат)

   Банк подал в судПрактичні аспекти строку позовної давності Законодавство України, а саме ст. 256 Цивільного кодексу України, визначає, що строк позовної давності це строк у межах якого особа має право звернутися до суду з позовною заявою. 


    Тобто строк позовної давності має свої межі - свій початок і свій кінець, і особа має право звертатися до суду з позовом лише в цих межах. 


Якщо ж особа звернулася до суду з позовом після закінчення цього строку, і якщо інша сторона по справі подала до суду «заяву про застосування позовної давності», то суд на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України зобов’язаний відмовити у задоволенні позову.


    Отже, існує необхідність в аналізі інституту «Позовна давність» в розрізі кредитних правовідносин.


Спочатку ми маємо розібратися з тривалістю строків позовної давності, тобто з проміжком часу, який надається особі для пред’явлення позову. Законодавством визначений загальний строк – 3 роки, але на практиці існують випадки коли фінансові установи в кредитних договорах збільшують цей строк і до 10 років і до 50 років. Тобто розпочати будувати позицію протидії банківському позову, зокрема в розрізі строку позовної давності, потрібно з виявлення в кредитному договорі умови про збільшення тривалості строку позовної давності. Якщо ж ця умова відсутня, то цей строк становить 3 роки.


    Окремо хочемо акцентувати увагу на тривалості строку позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу). Цей строк становить 1 рік і тому неустойка може стягуватися лише за 1 рік до календарної дати подання позову. При цьому потрібно враховувати період нарахування неустойки, оскільки якщо за 1 рік до дати подання позову неустойка банком не нараховувалася, то і стягнута вона не може бути. Ці правила стосуються і стягнення 3% річних якщо такі вказуються в позовній заяві оскільки 3% річних мають аналогічну компенсаційну природу з неустойкою і є штрафною санкцією.


    Що стосується нарахування неустойки, то потрібно вказати, що в цивільний правовідносинах строк нарахування неустойки не обмежений, окрім випадку якщо в договорі встановлений строк його дії (якщо такий строк встановлений, то неустойка нараховується до закінчення строку його дії), а у господарських правовідносин строк нарахування неустойки встановлений тривалістю в 6 місяців з дня настання строку виконання зобов’язання.

   Розібравшись з тривалістю строків звернення до суду потрібно розібратися з моментом початку перебігу цього строку. 


 В кредитних правовідносинах початок перебігу строку позовної давності може мати місце в 2 випадках:


1 випадок – якщо кредитор не пред’являє вимогу про дострокове повернення кредитних грошових коштів – не реалізує механізм дострокового повернення всієї суми грошових коштів. В цьому випадку строк позовної давності рахується по кожному платежу окремо відповідно до строків визначених в графіці платежів.


2 випадок – якщо кредитор пред’являє вимогу про дострокове повернення кредитних грошових коштів – реалізує механізм дострокового повернення всієї суми грошових коштів. В цьому випадку строк позовної давності рахується відносно всієї суми кредитної заборгованості, і починається таке відрахування з моменту закінчення строку на добровільне повернення грошових коштів визначеного в досудовій вимозі. Якщо ж механізм дострокового повернення всієї суми грошових коштів реалізується в інший спосіб, який передбачений кредитним договором – наприклад, кредитор встановив в кредитному договорі умову про настання строку виконання кредитного зобов’язання після спливу одного місяця з дня порушення умови щодо сплати чергового платежу, то в такому випадку початок перебігу позовної давності починається після спливу такого календарного місяця.


    Потрібно також зазначити, що позовна давність рахується окремо щодо вимоги, що стосується виконання кредитного зобов’язання (позову про стягнення заборгованості) та окремо щодо вимоги, що стосується виконання зобов’язання застави, іпотеки ( позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи застави). Визначати факт пропуску строку позовної давності відносно вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки чи застави потрібно в кожному випадку окремо аналізуючи при цьому договір іпотеки та ЗУ «Про заставу», ЗУ «Про іпотеку». Також потрібно вказати на ту обставину, що строк позовної давності відраховується окремо відносно вимоги про стягнення «тіла» кредиту та окремо відносно вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами. Також потрібно зважати на обставину так званого «переривання перебігу позовної давності». Перериватися перебіг може у випадку визнання обов’язку виконати кредитне зобов’язання - сплата суми грошових коштів в рахунок виконання кредитного договору, іншим чином відображення волі виконати кредитне зобов’язання: наприклад заява адресована фінансовій установі про реструктуризацію боргу тощо та у випадку пред’явлення раніше позову до суду відносно частини заборгованості чи відносно одного з солідарних боржників. Внаслідок переривання перебігу позовної давності її перебіг починається спочатку. 



    Заяву про застосування позовної давності обов’язково потрібно подати до суду в письмовій формі до ухвалення рішення судом першої інстанції.

 


    Отже, якщо позовну заяву було подано після закінчення строку позовної давності, то це є підставою для відмови у задоволенні позову. Датою подання позовної заяви є або дата з відміткою канцелярії суду про прийняття або штемпель поштового відділення на конверті, в якому відправлялася в суд позовна заява. Датою подачі позовної заяви не є самовільно вказана Позивачем дата на позовній заяві.

 

IMG 0173Для отримання юридичної консультації по кредитам:

1. Реструктуризація кредиту (списання)
2. Захист від колекторів
3. Зняття арешту з майна
4. Оскарження рішення суду (заочне, апеляція, касація)
5. Застосування позовної давності по кредиту
6. Припинення поруки, скасування виконавчого напису

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - задайте нам питання!
063-595-87-10 - отримуйте консультацію за телефоном!
 
 

АКТУАЛЬНІ СТАТТІ