Наші послуги

Припинення договору поруки

   Аналіз ситуації та рекомендації з приводу припинення договорів поруки.


   Як показує судова практика, все більше рішень приймається судами на користь поручителів в частині припинення договорів поруки. Якщо раніше суди досить скептично відносились до припинення вказаних договорів, то на даний час є ряд моментів, коли можливо припинити поруку.


   Припинення поруки можливе саме через ряд помилок, які допускають банки, та якими можна скористатись для припинення дії договорів поруки.


   Порука може припинятись разом з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.


   Під цим розуміється збільшення процентної ставки, проведення реструктуризації, збільшення строку користування кредитом, введення додаткових комісій, тощо.


    Звертаємо увагу, що починаючи з 11.01.2009 року банки не мають право піднімати процентну ставку за кредитом в односторонньому порядку, але на практиці досить часто ми бачимо протилежне.


Порука може припинятись також після закінчення терміну, встановленого в договорі поруки. Якщо ж такий термін не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання по погашенню кредиту не пред'явить вимоги до поручителя.


При настанні терміну погашення кредиту банк повинен протягом шести місяців відправити вимогу до поручителя. Якщо ж банк цього не зробить, то порука припиняється. Часто трапляється, що банки направляють вимогу рекомендованим листом з повідомленням, але судова практика вимагає направлення в листі саме вимоги, тому належним доказом є саме цінний лист з описом.


   Витяг з практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:


Згідно з п. 6.2 розділу 6 кредитного договору, терміни дострокового повернення кредиту та сплати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов'язковими для повернення і сплати в повному обсязі банку з тридцять другого календарного дня, рахуючи із дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення коштів, за умови, якщо банк направив позичальнику відповідну вимогу поштою цінним листом з описом та повідомленням про вручення, а позичальник не усунув зазначених банком порушень.


   Отже, сторони договору встановили порядок, за умови дотримання якого у позичальника виникає обов'язок дострокового повернення боргу. Можливість врегулювання на власний розсуд своїх відносин в цій частині відповідає положенням ст. 6 ЦК України.


   З матеріалів справи вбачається, що банк надсилав на адресу відповідача письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та інших платежів у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання ( а. с. 30 - 31).


   В той же час, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем такої вимоги, що в свою чергу свідчить про те, що встановлена договором умова дострокового повернення кредиту не настала, тобто у позичальника не виникло зобов'язання дострокового виконання кредитного договору.



   Крім цього у Постанові Верховного Суду України № 6-78ц12 від 18липня 2012 року зазначено: «В ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 7 жовтня 2009 року, доданій до заяви ОСОБА_1 як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, міститься висновок, згідно з яким умова договору про дію поруки до повного виконання боржником зобов’язання перед кредитором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України. У разі не встановлення в договорі поруки строку її припинення порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя (частина четверта статті 559 ЦК України).


   Пунктом 22 Постанови №5 Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року встановлено, що якщо з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред’явлення позову про визнання договору поруки припиненим.


   Також потрібно звернути увагу на те, що існує позиція Верховного Суду України, яка відображена в його постанові про те, що підставою для припинення поруки є будь-яка зміна зобов’язання без згоди поручителя, що збільшує розмір відповідальності поручителя і навіть якщо така зміна передбачена кредитним договором при його підписанні. Постанова (Постанова №6-67цс11 від 19.12.2011).


   Все вищевикладене відповідає та не суперечить Узагальненню судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки), а саме: «Разом з тим, суди повинні звертати увагу на те, що у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної відсоткової ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком (частина 1 статті 559 ЦК України)».



Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - задайте нам питання!

063-595-87-10 - отримуйте консультацію за телефоном!

 

 

АКТУАЛЬНІ СТАТТІ