Наші послуги

Апеляція на рішення про виселення з іпотеки

Вказана апеляційна скарга подавалася в ситуації, коли особи, які купили квартиру на електронних торгах, подали до суду позов про виселення колишніх власників та жильців цієї квартири. Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено. Продана на електронних торгах була іпотечна квартира, яка забезпечувала виконання кредитного договору. Внаслідок невиконання цього кредитного договору був вчинений виконавчий напис нотаріуса, який був пред'явлений до виконання в виконавчу службу, яка і реалізувала квартиру на електронних торгах. 

До Апеляційного суду м. Києва через
Святошинський районний суд м. Києва
Адреса: 03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 27А

Особи, які подають скаргу:

Відповідач1:________________________________________________

Відповідач2: _______________________________________________

Відповідач3: _______________________________________________

Особи, які беруть участь у справі:

Позивач: _________________________________________________________

Korotya ukr

Апеляційна скарга
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.201_ року

30 жовтня Святошинським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом __________________________________________ до _____________________________________________________ про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та вселення, яким позов було задоволено повністю.
Проте слід зазначити, що вказане рішення є незаконним, тобто прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити у повному обсязі, обґрунтування чого полягає у наступному:
Порушення процесуальних норм права полягали в тому, що остаточна редакція позовної заяви Позивачки при поданні на останньому судовому засіданні, стосовно виселення Відповідачів не містила вимогу про усунення перешкод у користуванні власністю ― квартирою №____, по пр.-т. Перемоги, ___, а суд при ухваленні рішення спирався саме на таку вимогу чим порушив ЦПКУ, де зазначено, що: «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі».
Слід наголосити і на порушенні судом матеріальних норм права. Їх не прийняття до уваги та нехтування судом, в подальшому спричинили прийняття незаконного судового рішення, обґрунтування чого полягає в наступному:
1. Відповідно до п. 43 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин : «Примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк». Відповідно до узагальненої судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин, абзац 145, глава: «Звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу» - «Недотримання процедури направлення вимоги про звільнення житлового приміщення протягом 1 місяця є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення. що є предметом іпотеки. Виходячи з аналізу правових норм законодавства, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк». Отже вказаними правовими позиціями вищих судових інстанцій розтлумачено за ст.. 39, 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст..109 ЖКУ процедуру виселення мешканців житла, що є предметом застави і визначено, що якщо вимога нового власника про добровільне звільнення житла протягом одного місяця не направляється колишнім власникам, які проживають в цьому житлі, то немає підстав для задоволення позовних вимог про виселення і відповідно суд має відмовити Позивачам в задоволенні позову. Потрібно зазначити, що вказана вимога Скаржникам не надсилалася і відповідно не отримувалася, підтвердженням чого є відсутність її в матеріалах справи.
2. Позивач у своїй позовній заяві вказує одну з позовних вимог: «Вселення в спірну квартиру Позивача». Але при цьому не було обґрунтовано в позові відповідність даної вимоги законодавству та визначеним законодавством способами захисту порушеного права. Потрібно зазначити, що така вимога не може бути задоволена судом, оскільки вона не ґрунтується на нормах права.
3. Однією з позовних вимог Позивача є визнання Скаржників таким, що втратили право користування житловим приміщенням. Дана вимога має ґрунтуватися на ст.. 72 ЖКУ відповідно до якої Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки. повадиться в судовому порядку. Ст. 71 ЖКУ визначає строки після спливу яких особа може вважатися такою, що втратила право користування: «При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців». Отже даними нормами законодавства визначений механізм втрати особою права користування житлом ― відсутність особи понад 6 місяців в житловому приміщенні. Але потрібно зазначити, що Позивач не має права пред’являти таку позовну вимогу оскільки Скаржники не втратили право користування так як не були відсутні в житловому приміщенні понад 6 місяців. Також потрібно зазначити, що позивачем не вказані жодні обґрунтування втрати Скаржниками права користування житловим приміщенням та не додано жодних доказів, які б підтверджували відсутність Скаржників за вказаною адресою понад 6 місяців.
4. Слід зазначити, що позовна вимога відносно виселення малолітньої дитини не може бути задоволена оскільки іншого місця проживання в неї немає. Також в матеріалах справи знаходиться лист органу опіки та піклування, в якому вказано, що орган опіки та піклування просить ухвалити рішення в інтересах дитини. Відповідно до Конвенції «Про права дитини », схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВРУ від 27.лютого 1991 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
На підставі вищезазначеного,


ПРОШУ:
1.Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2.Скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.201_ року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.


Додатки:
1.Копія апеляційної скарги для осіб, які беруть участь у справі.


___________________________ ____________________ "__"_________2018р.