Наші послуги

Касація про скасування іпотеки на підставі договору про спільну діяльність (зразок документу)

Системне та комплексне супроводження позичальників!
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - задайте нам питання!
063-595-87-10 - отримуйте консультацію за телефоном!
 
До Вищого спеціалізованого суду України  
з розгляду цивільних та кримінальних справ
Особа, яка подає скаргу: Позивач: ____________
45004, м. Ковель, вул.. 
Тел._________________
Особи, які беруть участь у справі:
Відповідач 1: _____________
Адреса___________________
Відповідач 2: ПАТ «Укрсиббанк»
Адреса______________________________
Третя особа: КП«_____________________»
Адреса_______________
 
Касаційна скарга
На рішення _____________ від 10.06.2015р. та ухвалу Апеляційного суду _____________ від 12.08.2015р.
 
10.06.2015р. ___________________ області було ухвалено рішення за наслідками розгляду позову _____________до _____________, ПАТ «Укрсиббанк», третя особа КП «_____________» про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору іпотеки. Вказаним рішенням у задоволенні позову було відмовлено.
 
12.08.2015р. Апеляційним судом ______________рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
 
Потрібно зазначити, що вказані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для їх скасування.
 
Суди першої та апеляційної інстанції мали задовольнити позов, оскільки для цього були всі підстави, виклад яких здійснений наступним чином:
 
28.12.2006р. між ПАТ «Укрсиббанк» та Лісь Наталією Володимирівною був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку було передано земельну ділянку та об’єкт незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Волинська обл., _____________. Необхідно зазначити, що вказаний договір укладений незаконно та з порушенням прав скаржника, яка на момент укладення цього договору мала майнові права на об’єкт незавершеного будівництва.
Опис обставин, які підтверджують наявність у скаржника вказаних майнових прав полягає в наступному:
 
25.08.2006р. між _____________та _____________був укладений договір про спільну діяльність за умовами якого _____________надає _____________для здійснення будівництва земельну ділянку площею 1290,00 м2 , а Скаржник в свою чергу, як інша сторона договору, надає кошти для будівництва  будинку. 
 
Відповідно, до п. 1.3.5. Договору було зазначено опис самого об’єкта будівництва. Також в п.1.4. Договору встановлений перелік будівельних робіт, що повинні виконуватися та зазначена відповідна сума грошових коштів (п. 2.1.2 Договору), яка повинна надаватися Король А.Ф. для здійснення усіх перелічених робіт в п.1.3.
 
Згідно п.2.1. Договору встановлено, що після використання грошових коштів наданих Скаржником для будівництва та виконанням усіх робіт, сторони Договору повинні підписати додаткову угоду з наступним затвердженням подальшого фінансування об’єкту будівництва.
 
Власне договір був укладений та підписаний сторонами 25.08.2006 року, що стосується Додаткової угоди №1, то вона була укладена 27.03.2007 року, а також між Скаржником та Відповідачем був укладена Додаткова угода №2 від 05.12.2008 року згідно з умовами якої збудований об’єкт фінансування розподіляється між сторонами, а саме 20% ? _____________, 80%? _____________, а також вказаною угодою було продовжено термін закінчення будівництва будинку. Такий розподіл був вчинений через те, що _____________не мала змоги виконувати умови Додаткової угоди №1, що стосувалася фінансування об’єкта будівництва. Таким чином з 2008 року _____________продовжувала в повному обсязі фінансувати об’єкт будівництва згідно з умовами передбаченими цією Додатковою угодою №2.
 
Проте з часом Скаржник дізналася що _____________проігнорувала домовленості, які були визначені в Договорі про спільну діяльність і ще у грудні 2006 року, придбавши земельну ділянку, здійснила оформлення прав власності на незавершене будівництво відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ? незавершений будівництвом житловий будинок за адресою с. Воля _____________, тобто на житловий об’єкт, який починаючи з 2006 року фінансувала та будувала Скаржник.
 
Окрім цього, Відповідачка без попередження передала вказане майно - земельну ділянку та незавершений об’єкт будівництва, що на ній знаходився, а саме житловий будинок (відносно якого і було укладено Договір ) в іпотеку, уклавши договір іпотеки нерухомого майна з акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» 08.12.2006 року.
 
Відповідно до вказаного договору відповідачка Лісь Н.В. є одним з іпотекодавців, щодо забезпечення основного зобов’язання за кредитним договором про надання споживчого кредиту № _____________ від _____________року. При укладенні цього договору іпотеки _____________було передано в іпотеку майно, яке ніби належить їй, а саме - земельну ділянку площею 1290,00 м.2 за адресою с. Воля _____________кадастровий № _____________, яка належить _____________на підставі акта на право власності на земельну ділянку серії _____________від _____________року та незавершений об’єкт будівництва? житловий будинок, що знаходиться за адресою: с.Воля _____________ з готовністю 97%.
 
Після виявлення таких обставин Скаржник звернулася до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Так у позовній заяві _____________просила скасувати право власності на незавершений будівництвом житловий будинок та визнати недійсним договір іпотеки.
Проте судом першої та апеляційної інстанції не було застосовано норми матеріального права, які чітко вказують на те, що укладений між _____________договір про дольову участь у фінансуванні будівництва від 25.08.2006 року, є договором про спільну діяльність який породжує виникнення майнових прав на зазначений житловий будинок, з моменту підписання ними такого договору.
 
Договором укладеним між _____________передбачено, що після проведення остаточних розрахунків та передачі _____________частини об’єкта будівництва, сторони за договором укладають додаткову угоду про припинення основного договору.
 
Враховуючи наведене відповідно до п. 2.6.1 Договору збудований об’єкт повинен був розподілятися між учасниками наступним чином: по 50% кожній із сторін. Проте як вже зазначалося Додатковою угодою №2 розподіл часток об’єкта будівництва було змінено в пропорціях 20% ? _____________, 80%? _____________, а також вказаною угодою було продовжено термін закінчення будівництва будинку.
 
Договором, а саме п. 3.3.3 було встановлено, що кожна з сторін самостійно звертається до органу місцевого самоврядування за відповідними дозволами на будівництво, з заявою про передачу у приватну власність новоствореного об’єкта нерухомості. Таким чином, результатом здійснення спільних дій Скаржника та Відповідача, повинно було стати будівництво житлового будинку загальною площею об’єкта 163,00 м2 та підвальним приміщенням площею 90,00 м2, з визначеними частками у цьому майні кожноїіз сторін договору відповідно до вказівки Постанови.
 
Слід зауважити, що Договір був укладений з дотримання усіх істотних умов такого договору та був вчинений у письмовій формі. Також сторонами було досягнуто згоди щодо витрат, збитків, участі у результаті спільних дій та чітко було встановлено розмір площі, яка належить кожному із сторін у залежності від проценту участі у створенні будівлі. Даний договір укладався для того, аби чітко встановити ступінь участі кожної із сторін у створенні об’єкту будівництва.
 
     Тобто, іншими словами правочин є правомірний, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На момент винесення рішення будь-яка з осіб не визнавала договір недісним.
 
Окрім цього, під час судового засідання _____________підтвердила факт укладення вищезазначеного Договору з _____________ та визнала права Скаржника за цим договором, тому і спору між ними про наявність у Король А.Ф. майнових прав за вказаним договором немає.
 
Враховуючи вищезазначені обставини _____________не мала права одноосібно звертатися до відповідних органів щодо отримання документів на будівництво будинку та реєстрацію права власності на незавершене будівництво, оскільки укладений між сторонами договір про спільну діяльність потягнув за собою створення юридичних наслідків для обох сторін. Процедура оформлення права власності на створене таким чином майно передбачає звернення за дозвільними документами у загальному порядку. Таким чином за дозвільними документами щодо власності Скаржник та Відповідачка повинні були звертатись разом у зв’язку з участю їх обох у здійсненні будівництва будинку. І лише після цього вони могли б скористатися своїм правомна здійснення державної реєстрації права власності на вищезазначений об’єкт будівництва. Тому Скаржник вважає,що договір укладений між ними та Відповідачкою є дійсним та таким що створює для учасників цього договору цивільні права та обов’язки.
 
Аналогічна позиція підтверджується і у постанові ВСУ у справі №6-73цс14 від 02.07.2014 року, де відповідно сторонами по справі був укладений договір про спільну діяльність від 28 квітня 2006 року на створення майна, яке у порушення вимог статті 5 Закону № 898-ІУ було передане в іпотеку, оскільки на момент підписання договору іпотеки майнові права на частину магазину з офісними приміщеннями відповідно до положень статті 190 ЦК України набув позивач.
 
Судом першої інстанції, а в подальшому і судом апеляційної інстанції було зазначено, що нібито вказаний Договір про спільну діяльність не створює жодних юридичних наслідків для Скаржника, зокрема і виникнення права власності, при цьому слід підкреслити, що _____________не ставила питання про визнання права власності на будинок згідно Договору №1. Тобто, в судовому засіданні не була встановлена та аргументована правова природа зазначеного договору.
 
Також судами не було застосовано норми, які визнають дійсність укладеного договору без здійснення державної реєстрації, і тим самим породжують для обох сторін Договору майнове право на створений будинок, право на отримання відповідних дозволів для здійснення будівництва що є підставою оформлення права власності у майбутньому та на момент укладення не потребував нотаріального посвідчення.
Судами було неправильно застосовано матеріальні норми права, щодо дотримання державної реєстрації правочину та наслідків, які такі правочини породжують.
Також судами було повністю проігноровано той факт, що Відповідачка при укладенні оскаржуваного договору іпотеки не повідомила про наявність майнових прав на будинок _____________і безпідставно здійснила реєстрацію права власності на незавершений об’єкт будівництва, хоча з моменту укладання Договору про дольову участь у фінансуванні будівництва _____________набула майнових прав на частину об’єкта будівництва адже саме за рахунок її коштів і здійснювалося саме будівництво. 
Після завершення будівництва, отримання дозвільних документів, відповідачка Лісь Н.В. не могла стати одноосібною власницею будинку і по завершенню будівництва не могла підтвердити, що цілий будинок стане її власністю.
Суди у своїх рішеннях помилково прийшли до висновку, що _____________ є власником зазначеного майна і має право на власний розсуд розпоряджатися цим майном, а договір про спільну діяльність вважається неналежним документом, який не може створювати для Скаржника майнові права на будинок, з моменту укладення цього договору.
Також, відмовляючи у скасуванні свідоцтва про право власності _____________на незавершений будівництвом житловий будинок, суди безпідставно посилалися на ст.. 375, 414 ЦК України щодо права користування земельною ділянкою та права суперфіцію на забудову чужої земельної ділянки, мотивуючи тим, що оскільки на момент укладення договору № 1 Відповідачка _____________не мала права власності на земельну ділянку, на якій ми будували будинок, тому вона не могла передавати земельну ділянку для будівництва, _____________не мала право претендувати на частину будинку за договором № 1, що в подальшому не може породжувати виникнення права власності на цей будинок.
Проте суди такими протилежними один одному доводами суперечать своїм висновкам, адже за таких обставин і Відповідачка _____________також не могла претендувати на право власності на будинок, який вони разом із Скаржником починали будувати на одних і тих же підставах.
При цьому під час розгляду справи судами не було з’ясовано, на яких підставах Лісь Н.В. здійснила державну реєстрацію незавершеного будівництвом об’єкту.
Також при винесенні незаконних рішень судами було проігноровано той факт що відповідно до висновку експертизи для визначення вартості будівлі для передачі її у іпотеку, вказана загальна площа будинку 277,4 м2. Такий же розмір будівлі вказаний у самому договорі іпотеки.Проте у договорі про спільну діяльність від 26.08.2006 року житловий будинок, який _____________будували, мав мати загальну площу 163,00 м2, та підвальним приміщенням 90,00 м2.
А дані що зазначені в будівельному паспорті взагалі не відповідають реальній забудові будівлі, яка знаходиться за адресою: с. Воля _____________    Відповідно до даних будівельного паспорта, який був наданий відповідачем , вказана у цьому будівельному паспорті загальна площа будинку становить 136,96 м2, житлова 63.32.м2. 
Під час судового засідання у першій інстанції Скаржником було заявлене клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, якою було встановлено, що фактично загальна площа житлового будинку за адресою с. Воля _____________становить 174,00 м2, а житлова 102,00 м2, також завдяки вказаній експертизі було визначено реальний план будинку та встановлено, що будівельний паспорт, який ніби виготовлений за замовленням № 192, не відповідає реальній забудові і є будівельним паспортом невідомої споруди.
Проте судами не було прийнято до уваги такий висновок будівелно-технічної експертизи, як і той факт що у Відповідачки відсутнє рішення про дозвіл на забудову земельної ділянки .
Також слід зауважити, що ні суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції при дослідженні доказів про справі не насторожив той факт, що незрозумілий будівельний паспорт, дозвіл на будівництво та реєстрація права власності були оформленні _____________протягом одного тижня з 19 по 27 грудня 2006 року.
Не бажаючи дослідити правомірність набуття права власності на об’єкт будівництва Лісь Н.В. суд відмовив у витребуванні документів з відділу архітектури Ковельської райдержадміністрації та відмовив проханні викликати свідків для надання пояснень.
Також судом першої інстанції, а в подальшому і судом апеляційної інстанції були застосовані норми права про те, що Відповідачка не мала права будувати будинок на земельній ділянці за адресою с.Воля _____________з 25.08.2006 року, оскільки набула права власності на цю землю лише у грудні 2006 року. Хоча домовленість та попередня оплата з тодішнім власником земельної ділянки була досягнута нами ще до укладення договору про спільну діяльність. У ці обставини Відповідачка _____________не заперечувала та визнала у судовому засіданні.
Але судами при застосуванні вказаних норм були зроблені неправильні висновки, що в подальшому стало підставою для відмови у скасуванні права власності. Тому, такі необґрунтовані та належним чином не підтвердженні підстави відмови у задоволенні позовних вимог про скасування права власності _____________ґрунтуються на припущеннях, що суперечить нормам матеріального права.
Також не можливо не звернути увагу на ті обставини, що при укладанні договору іпотеки не було дотримано істотних умов, які є необхідними для цього договору.
Так, оскаржуваний договір іпотеки укладався ніби для забезпечення у повному обсязі виконання усіх грошових зобов’язань _____________за його кредитним договором № _____________ від 28.12.2006 року на суму 103000,00 швейцарських франків, що еквівалента 426 245,72 грн.
Відповідно до п. 2.1 цього кредитного договору, умовами забезпечення цього договору є незавершений будівництвом житловий будинок та земельна ділянка площею 1290,00 м2, що знаходиться за адресою м. Ковель, _____________. А майновими поручителями за вказаним договором є _____________ТзОВ «_____________.
Тобто предметом договору іпотеки, якою здійснюється забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором є майно, що знаходиться за адресою м. Ковель, _____________. Вказана умова, щодо забезпечення основного зобов’язання включена в кредитний договір і зазначає, що саме на це майно і повинно бути накладено обтяження згідно з договором іпотеки.
Як вже зазначалося вище суду були надані неправдиві дані стосовно загальної площі будинку, зокрема ПАТ «Укрсиббанк», заперечуючи проти позову, надав до договору іпотеки будівельний паспорт, на підставі якого ніби будувався будинок. У цьому будівельному паспорті у плані будинку вказана загальна площа будинку 136,96 м2, а житлова?63.32.м2.
 
У висновку експертизи для визначення вартості будівлі для подальшої передачі її в іпотеку, вказана загальна площа будинку 277,4 м.2. такий же розмір будівлі вказаний у самому договорі іпотеки.
 
У судовому засіданні Скаржником, було заявлене клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, якою було встановлено, що фактично загальна площа житлового будинку за адресою с. Воля _____________становить 174,00м2, а житлова 102,00м2.
 
За цією судовою експертизою план будинку взагалі  не відповідав тому плану, який був зазначений в будівельному паспорті та наданий при укладенні договору іпотеки.
 
Слід зауважити, що починаючи з 2006 року по сьогоднішній день будівництво тримає і що стосується готовності об’єкту до експлуатації то вона не досягла 97% готовності.
 
Тобто, зазначені обставини, які були підтвердженні у судовому засіданні суду першої інстанції чітко встановлюють, що фактично обтяження за договором іпотеки накладене не на той будинок, який вказаний у кредитному договорі та договорі іпотеки.
 
Вищезазначені обставини та факти в суді не досліджувались.
Визнання договору іпотеки недійсним, виключення з договору іпотеки  та припинення обтяження накладеного нажитловий будинок, що знаходиться за адресою с.Воля _____________не перешкоджає кредитору звернути стягнення на те майно, яке зазначене у кредитному договорі. Що стосується  боржник то він не звільняється від обов’язку виконання свої зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі.
 
Таким чином рішення, які були ухвалені судами не відповідають обставинам справи, ухвалені на припущеннях та суперечать нормам матеріального права, які необхідно було застосувати при розгляді спору що виник між _____________Крім цього, під час прийняття позовної заяви Скаржника та безпосередньо під час розгляду справи в суді першої інстанції, на що в подальшому не звернув увагу і суд апеляційної інстанції, судом не було враховано ті обставини, що винесене в подальшому судове рішення може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною по справі та не було дотримано вимог ч.2.ст.35 ЦПКУ відповідно до якої таких осіб залучають у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. 
Так як у своїй позовній заяві Скаржник просила визнати договір іпотеки не дійсним, то в цьому разі необхідно було залучити у якості третіх осіб самого Позичальника (_____________оскільки вказаним договором іпотеки забезпечується виконання кредитного договору, а також Співіпотекодавців (_____________адже винесене рішення може вплинути на подальші права та обов’язки цих осіб, що несло здійснено судом. 
На підставі вищезазначеного та керуючись,
ПРОШУ:
1.Скасувати рішення ____________________ від 10.06.2015р. та ухвалу Апеляційного _____________ від 12.08.2015р. ухвалені за наслідками розгляду позову _____________, ПАТ «Укрсиббанк» третя особа: КП «_____________» про скасування державної реєстрації права власності і визнання договору іпотеки недійсним та передати справу на новий розгляд до ______________.
2.Стягнути з відповідачів всі понесені скаржником судові витрати.
Додатки:
___________________                       «__»________2015р.
 
 
 

АКТУАЛЬНІ СТАТТІ